❦
Понеділок, 30 липня 1883
Енгельгардти, матінка Чумакова, Байєль та інші завсідники у відʼїзді. Нас буде менше за обідом.Lundi 30 juillet 1883 Les Engelhardt, la mère Tchoumakoff, la Bailleul et d’autres habitués sont en voyage. Nous serons plus seules à dîner.
Я працюю, не маючи змоги порівняти те, що роблю, це лихо, я памʼятаю, що в Жюліана перший час... Ніщо не навчало мене так, як дивитися на інших. Моя скульптура буде наївна, о певна річ, ні системи, ні прийому, ні взірця, ні вказівки. І я задоволена тим, що роблю, мені здається, що я дуже просунулася, відколи почала.
Je travaille sans pouvoir comparer ce que je fais, c’est un mal, je me souviens que chez Julian les premiers temps... Rien ne m’apprenait autant que de regarder les autres. Ma sculpture sera naïve, oh certainement, ni système, ni procédé, ni exemple, ni indication. Et je suis contente de ce que je fais, il me semble avoir fait de grands progrès, depuis que j’ai commencé.
Сен-Марсо ніколи не казав мені того, що кажуть усі: як це гарно — працювати, але ж ви працюєте серйозно, але ж це не жіноча робота, але ж у вас є талант, словом, усе те, що кажуть усі; він наче вважає цілком природним, що я працюю, і похвалив мене лише за пастель, а також за голову Ірми; Він був трохи занадто дотепний минулого разу... Більше не працювати, гуляти й бачити речі в певний спосіб, годі ремесла. Хіба ж візантійці мали ремесло? Митці Відродження — уже жалюгідні, вони забагато знають. Рембрандт великий, хоч і дуже вправний, але не тому, що.
Saint-Marceaux ne m’a jamais dit ce que dit tout le monde, comme c’est beau de travailler, mais vous travaillez sérieusement, mais ce n’est pas du travail de femme, mais vous avez du talent, enfin tout ce que dit tout le monde; il a l’air de trouver tout simple que je travaille et ne m’a complimentée que sur le pastel et aussi sur la tête d’Irma; Il a été un peu trop spirituel la dernière fois... Ne plus travailler, se promener et voir les choses d’une certaine façon, plus de métier. Est-ce que les Byzantins avaient du métier. Les artistes de la Renaissance sont déjà des misérables, ils en savent trop. Rembrandt est grand quoique très fort mais non parce que.
Скажімо також, що візит цього великого скульптора починає видаватися мені подією майже природною. Це не те, що він часто приходить, але, зрештою він приходив за останні кілька місяців три-чотири рази, і я трохи звикла до цих радощів.
Disons aussi qu’une visite de ce grand sculpteur commence à me paraître un évènement à peu près naturel. Ce n’est pas qu’il vienne souvent, mais enfin il est venu depuis quelques mois trois ou quatre fois et je suis un peu familiarisée avec ces bonheurs.
Мені дуже страшно знову побачити те, що я намалювала сьогодні, мені здається, що це краще... Але завтра? І щодня та сама тривога, хіба що одразу знаєш, що це погано.
J’ai très peur de revoir ce que j’ai peint aujourd’hui il me semble que c’est mieux... Mais demain ? Et c’est chaque jour une angoisse pareille à moins qu’on sache tout de suite que c’est mauvais.