Четвер, 19 липня 1883

Велика суперечка з Божидаром про кров, расу, упередження тощо. Шкодую, що змарнувала красномовство і втомила гортань. Божидар, тітка й Діна зрозуміли тільки одне, а саме: вона проповідує рівність зі слугами й селянами. Дурні. Я не заперечую успадкування набутих здібностей, як і передавання фізичних якостей та вад, але я хотіла довести, що кров однакова. Ці бовдури твердили протилежне.
Очевидно, що коли батько грубий, таким може бути й син, а коли батько вища істота, син може успадкувати ці якості. Так, але марно оповідати це тут, бо я звертаюся до людей розважливих, хоч би яких поглядів вони були, а не до простаків, як моє оточення. І я згаяла дві години, дискутуючи про дурниці й кажучи кумедні речі, але для них я проповідувала рівність зі слугами. Дурні. Щоб ви їх собі уявили: вони затято мені доводили, що кров геть різна і що шляхтич — особливої сутності.
І я сперечалася. Та мені ж треба кудись дівати свою енергію.