❦
Вівторок, 10 липня 1883
Ліпити з восьмої до полудня, малювати з першої до сьомої, а ввечері рисувати. Ось життя. Бо мені треба зробити рисунок для видання цього пана де Белліна. Статтю з «Нового времени» передруковано в «Юге» (російському). Це, певно, наробить галасу в Полтаві, бо мені дають девʼятнадцять років, треба тільки відновити цифру, але якби я сказала двадцять чотири, сказали б двадцять девʼять.Mardi 10 juillet 1883 Modeler de huit à midi, peindre de une à sept, et dessiner le soir. Voilà la vie. Car il faut que je fasse un dessin pour la publication de ce M. de Bellina. L’article du “Nouveau Temps” est réimprimé dans le Sud (russe). Ça fait crier à Poltava sans doute, car on me donne dix-neuf ans, on n’a qu’à rétablir le chiffre, mais si j’avais dit vingt-quatre, on dirait vingt-neuf.
Якби ж хоч після десяти чи дванадцяти годин праці бути вдоволеною! Та ні, мене жахливо гризе сумління, мені соромно за результат, і я хотіла б усе почати наново.
Encore si après dix ou douze heures de travail on était content !! Mais non, j’ai des remords affreux, j’ai honte du résultat et je voudrais tout recommencer.
Зрештою! Якби ж це бодай до чогось вело!
Enfin ! Si ça menait à quelque chose encore !