❦
Пʼятниця, 27 квітня 1883
Vendredi 27 avril 1883
Тоні приходив до мене вчора й пробув годину, і ми — для різноманітності — говорили про Бастьєна. Тільки перед ним я скупа на захват. Говорили й про мою велику картину, і згаданий Тоні висловлює серйозні побоювання.
Tony est venu me voir hier et il est resté une heure et pour changer nous avons parlé de Bastien. Seulement devant lui je suis sobre d’enthousiasme. On a aussi parlé de mon grand tableau et le susdit Tony manifeste des craintes sérieuses.
Він дуже заохочує мене робити тих шістьох хлопчаків. Це дуже важко, але ж мені треба тільки копіювати. Завжди ж тільки й треба, що копіювати. Копіювати? Легко сказати — копіювати без художнього задуму, без внутрішньої ідеї; копіювати — це безглуздо. Копіювати — то треба копіювати душею так само, як очима. Усього цього я Тоні не кажу: він зрозумів би, але додав би сюди ідеї класичного тлумачення, які я відкидаю з найбільшою затятістю. Зрештою, він каже, що в картині такого ґатунку треба знати речі, про які я й не здогадуюся. Приклад: драпування. Що воно таке1? Вивчати драпування? Вивчати драпування? Тобто?
Il m’encourage beaucoup de faire les six gamins. C’est très difficile mais enfin je n’ai qu’à copier. On a toujours qu’à copier. Copier ? C’est facile à dire, copier sans parti pris d’artiste, sans une idée intérieure, copier est bête. Copier mais il faut copier avec l’âme comme avec les yeux. Je ne dis pas tout cela à Tony, il le comprendrait mais il y ajouterait des idées d’interprétation classique que je répudie avec la plus extrême violence. Enfin il dit que dans un tableau de cet ordre là, il faut savoir des choses dont je ne me doute pas. Exemple: les draperies. Quèsaco ? Etudier des draperies ? Etudier des draperies ? C’est-à-dire ?
Що ж, добродію, я зроблю своє драпування, коли вже драпування є, так само, як роблю сучасний одяг.
Eh bien Monsieur, je ferai mes draperies, puisque draperies il y a comme je fais des vêtements modernes.
Це буде жахливо.
Ce sera affreux.
— А чому ж? Хіба люди, яких я малюватиму, не були живі й сучасні?
— Et pourquoi ? Est-ce que les gens que je vais peindre n’étaient pas vivants et modernes ?
— Так, але в мистецтві є речі, які треба знати. Не можна ж робити драпування (!!!!) як вийде, доведеться вибудовувати...
— Oui, mais il y a des choses en art qu’il faut savoir. Vous ne pouvez pas faire des draperies (!!!!) comme cela viendra, il faudra arranger...
— А хіба я, художниця, не вибудовую вбрання 1883 року на свій розсуд? Хіба я копіюю його, не вибираючи? Хіба вибір — не одна з могутніх сил митця?
— Est-ce que je n’arrange pas, moi artiste, des vêtements de 1883 à mon idée ? Est-ce que je les copie sans choisir. Est-ce que le choix n’est pas une des puissances de l’artiste ?
— Дарма, ви не знайдете своєї картини готовою.
— C’est égal, vous ne trouverez pas votre tableau tout fait.
Я не заперечую, бо інакше наговорила б йому дурниць. Але ж ой!.. Я не знайду своєї картини готовою в природі. Ну, дозвольте! Що це означає?
Je ne réplique pas, cela me mènerait à lui dire des sottises. Mais ai !... Je ne trouverai pas mon tableau tout fait dans la nature. Ah ! par exemple ! Qu’est-ce que ça signifie ?
Та моя картина у мене в голові. А природа дасть мені засоби її виконати.
Mais mon tableau est dans ma tête. Et la nature me fournira les moyens de l’exécuter.
Очевидно, що всім цим має керувати певне чуття... Якщо я це чуття маю, усе піде добре, а якщо не маю — то жодні вправи з драпуванням мені його не дадуть. Ці вправи та інші на кшталт Тоніних можуть хіба що допомогти мені змайструвати правильний твір. І я була б у розпачі. Мене жах бере від думки, що цей подих блідості й академічної нікчемності позначиться на мені.
Il est évident qu’il doit présider à tout ceci un certain sentiment... Si je le possède ce sentiment tout ira bien mais si je ne le possède pas ce ne sont pas des études de draperies qui me le donneront. Ces études et autres à la Tony ne peuvent que m’aider à confectionner une œuvre correcte. Et j’en serais désespérée. Je suis dans l’épouvante en pensant que ce souffle de pâleur et de nullité académique va m’influencer.
Мені потрібен пейзаж приблизно такий, як той, про який я мрію, і він не складний.
Il me faut un paysage à peu près comme celui que je rêve et il n’est pas compliqué.
І мені потрібні дві жінки, яких я вже знайшла. Одна, головна, — дивовижна. А друга теж гарна. А потім? А потім треба десь облаштуватися на селі і ще потрібна гарна погода, щоб робити свої постаті. А пейзаж зроблю за етюдами, привезеними звідти.
Et il me faut deux femmes que j’ai trouvées. L’une la principale est étonante. Et l’autre est aussi bien. Et puis ? et puis il faut une installation quelque part à la campagne et du beau temps pour faire mes figures. Et le paysage se fera d’après des études rapportées de là-bas.
То й що? Складність у тому, що цього року я її не зроблю.
Et alors ? La difficulté c’est que je ne le ferai pas cette année.
Поїхати туди я зможу лише в листопаді, і якщо не зроблю її цілком там, то доведеться чекати літа, щоб її виконати.
Je ne pourrai y aller qu’en novembre et à moins de le faire entièrement là-bas il faudra attendre l’été pour l’exécuter.
А зараз у мене одне з тих глибоких, захоплених, безмежних переконань, що це має бути прекрасно! І ще є певність, що сили десятикратно зростають, коли працюєш із любовʼю. Мені навіть здається, що певний порив здатен замінити майже все. Я наведу вам докази.
Maintenant il y a chez moi une de ces convictions profondes enthousiastes, immense, que ce doit être beau ! Et il y aussi la certitude que les forces se décuplent quand on travaille avec amour. Il me semble même qu’un certain élan peut suppléer à presque tout. Je vous en donnerai des preuves.
Приклад... ось уже шість чи сім років я більше не граю на фортепіано. Зовсім не граю, хіба кілька тактів мимохідь і тричі на тиждень, якихось; я місяцями не торкалася його, а тоді раптом грала по пʼять-шість годин на день раз на рік. За таких умов пальців наче й немає, тож я нічого не можу зіграти перед людьми, і будь-яка панянка мене переграла б. А от хай-но я почую якийсь шедевр — наприклад, марш Шопена чи Бетговена, — хай мене охопить, посяде жадання його зіграти, — і за кілька днів, за два чи три дні, граючи не більше за годину на день, я навчуся грати його зовсім добре, не гірше за будь-кого, за Дюсотуа, що має першу премію Консерваторії і вправляється, — і з переконанням, якого він не має і ніколи не матиме.
Exemple ... voilà six ou sept ans que je ne joue plus du piano. Mais là, plus du tout, quelques mesures en passant et trois fois par semaine, quelque je suis restée des mois sans y toucher, pour jouer tout à coup cinq ou six heures par jour une fois par an. Dans ces conditions-là les doigts n’existent plus aussi je ne puis rien jouer devant du monde et la moindre demoiselle me battrait. Eh bien que j’entende un chef-d’œuvre comme la marche de Chopin par exemple ou celle de Bethoveen que je sois saisie, possédée du désir de la jouer et en quelques jours, en deux ou trois jours et en ne jouant pas plus d’une heure par jour j’arrive à la jouer tout à fait bien, aussi bien que n’importe qui, que Dusautoy qui est premier prix du Conservatoire et qui pratique et avec une conviction qu’il n’a pas et n’aura jamais.
Який кретин насмілився сказати, що Бастьєн — лише виконавець, виробник добротного живопису? Бастьєн — найделікатніший, найтонший, найзосередженіший із художників. Усе, що він створив, сповнене вишуканої чутливості, проникливої поезії.
Quel est le crétin qui a osé dire que Bastien n’est qu’un exécutant, un fabricant de bonne peinture ? Bastien est le peintre le plus délicat, le plus fin, le plus fermé. Tout ce qu’il a fait est d’une sentimentalité exquise, d’une poésie pénétrante.
Хіба що картопля та жебрак... Та й то...
Sauf peut-être les pommes de terre et le mendiant... Et encore...
«Дядько Жак»2 — це чудова симфонія осіннього лісу, а дівчинка, що збирає квіти, — шедевр. Він пише фрагмент, як найдужчий із майстрів, і водночас має такі витончені тонкощі, такі вишуканості почуття, що йому ледь не потрібні вся його наука й уся його сила, щоб лишатися великим.
Le père Jacques, c’est la symphonie merveilleuse de la forêt en automne et la petite qui cueille les fleurs est un chef-d’œuvre. Il peint un morceau comme le plus fort et en même temps il a des préciosités, des raffinements de sentiments qui font qu’il a presque besoin de toute sa science et de toute sa force pour rester grand.
Втомлена молода селянка, що сидить край дороги і якій над вухом співають амури, сповнена безмежного почуття й безмежної ніжності...
La jeune paysanne fatiguée, assise au bord du chemin, aux oreilles de laquelle chantent des amours est d’un sentiment et d’une délicatesse infinie...
Учора ввечері й сьогодні по обіді ми ходимо на служби Страсного тижня в російській церкві.
Hier soir et cet après-midi nous asistons aux services de la semaine sainte à l’église russe.
Примітки
В оригіналі провансальською: «Quèsaco?» — Марі вживає це слівце жартома. ↩
«Дядько Жак» (Le Père Jacques, 1881) — картина Бастьєна-Лепажа: старий несе вʼязанку хмизу осіннім лісом, а маленька дівчинка збирає квіти; виставлена в Салоні 1882 року, нині в Художньому музеї Мілвокі. ↩