Понеділок, 5 березня 1883

Я дозволила собі втіху цілий вечір говорити про великого Бастьєна з його скромним братом. Цей цивільний наговорив мені про нас стільки приємного, що я відчуваю до нього приязнь.
Коли компліменти роблять світські люди, на них не зважаєш; часто, а то й майже завжди, митці поводяться зі світськими людьми, як світські люди: роблять компліменти, з яких думають лише половину або нічого. А от є люди щирі, прості, чесні, як, приміром, брат великої людини.
Цей не брехатиме. Надто мені, яку він цінує, попри свій до певної міри обмежений розум. Тільки от компліменти ввічливих людей так огиджують, що вже ні в що не віриш, а проте я вірю справжньому Бастьєнові та його скромному братові. А справжній Бастьєн каже, що я дуже обдарована і що з тим талантом, який у мене вже є, я можу робити цікаві речі. Брата я, зрештою, сприймаю як відлуння й відображення справжнього.
Він, справжній, каже, що шкода, що я розтринькую свій талант на дотепи. Я виснажуюся заради втіхи розповідати кумедні речі... Та байдуже, цей малий наговорив мені сьогодні ввечері стільки підбадьорливого, що я в захваті.
Цей чудовий хлопець каже, що засмутився б, якби я нічого не робила, він прикипів до мого таланту, він вкладає в нього своє самолюбство. Він у мене вірить. Це завжди приємно. Зрештою, він гадає, що з тим, що я знаю, я можу зобразити будь-що так, щоб мати успіх. А найкраще те, що мою картинку, написану в Мон-Дорі два роки тому, він вважає дуже гарною. Він каже, що, надіслана як є, вона мала б дуже добрий прийом і навіть успіх, але що на моєму місці він би її переробив і що з тим, що я знаю тепер, вона могла б стати надзвичайно цікавою.
Вона, виявляється, прочуттєва, правдива, небанальна, поетична...! Аж страшно, скільки в ній достоїнств...
І зрештою, можливо, він помиляється, але він, безперечно, щирий. А проте я вірю, що його оцінки «сучасні», у русі, і водночас — і, можливо, саме тому — слушні та справді мистецькі. Відблиск брата, який є митцем глибоким, щирим, великим і незрівнянним. Розумієте, я наголошую на їхніх заслугах і щирості, бо я в такому захваті. А ще, серйозно, щирі люди — це така рідкість! Справді щирі, та ще й такі, що тямлять у мистецтві; це безцінно. Словом, я пліткуватиму, скільки... Я дуже хотіла б залучити справжнього Бастьєна до нашого тісного кола.
Хай там як, а скромний, незграбний, негарний і лисий двадцятивосьмирічний архітектор, романтичний і чутливий попри ці зовнішні риси, архітектор, вселив у мене віру в себе, яка може мені дуже допомогти. Нічого не зробиш, якщо не віриш у себе.