Середа, 13 грудня 1882

Архітектор Бастьєн, що того вечора похвалився навчити мене перспективи, приходить дати урок, Божидар присутній. Але я схоплюю такі речі з надзвичайними муками, це як із математикою, яка мене отупляла й доводила до сліз, бо я хотіла себе до неї присилувати. Усі обідають разом, а ми з мамою їдемо до Опери з Гавіні, тоді як решта йдуть до «Жимназ».
В Опері — велика ложа, пишні вбрання, на мамі всі її діаманти. А я, ще розпалена читанням Бальзака, шукала маркіз д'Еспар, Рюбампре й Растіньяків, і, не ходячи далеко, граф Платер і граф де Сольмс, що сиділи позаду мене, видавалися близькою ріднею Люсьєна Шардона.
Безсмертний геній.

Примітки

«Жимназ» — Театр Жимназ-Драматік на бульварі Бон-Нувель, один із наймодніших паризьких театрів легшої комедії та драми.
Маркіза д'Еспар, Люсьєн де Рюбампре та Ежен де Растіньяк — троє найпам'ятніших персонажів Бальзака з «Людської комедії»: крижана аристократична гранд-дама, амбітний провінційний поет, якого занапащає Париж, і розважливий кар'єрист, що досягає успіху. Те, що Марі шукає їх серед публіки Опери, — найхарактерніший вчинок читачки Бальзака.
Люсьєн Шардон (він же Люсьєн де Рюбампре) — головний герой «Втрачених ілюзій» (1837–43) та «Блиску й убозтва куртизанок» (1838–47), вродливий, але слабкий провінціал, якого поглинає паризька амбіція.