❦
Понеділок, 4 вересня 1882
Lundi 4 septembre 1882
Ось я застудилася й захворіла, як і наворожила тричі шанована матінка Жакоб. А ще доволі кумедний лист від Божидара у відповідь на мій, у дусі того ніццького листа до Жюліана, підписаний Bojidar-tiste, Dina-toire et Marie-noceros1.
Voilà que j’ai pris froid et fus malade ainsi que l’a prédit la trois fois vénérée mère Jacob. Et une lettre assez amusante de Bojidar en réponse à la mienne dans le genre de celle de Nice à Julian et signée Bojidar-tiste, Dina-toire et Marie-noceros.
А я підписалася Andrey-acune, Andrey-au mur, Andrey de chaussé, Andrey-volution2 тощо. А далі?
J’en ai signée Andrey-acune, Andrey-au mur, Andrey de chaussé, Andrey-volution etc. Et puis ?
Я написала кілька лагідних слів Тоні. А далі? А далі! А далі — ось і все.
J’ai écrit un petit mot affectueux à Tony. Et puis ? Et puis ! Puis voilà tout.
А Росія... Памʼятаю, торік я написала, що встаю о сьомій, щоб піти на прогулянку, і наступного дня о сьомій Мічка вже прогулювався в саду в зовсім нових перлисто-сірих рукавичках — а зустрів він Розалі...
Et la Russie... Je me rappelle l’année dernière, j’avais dit en écrivant que je me levais à sept heures pour aller me promener et le lendemain à sept heures Michka se promenait dans le jardin avec des gants gris-perle tout neufs, c’est Rosalie qu’il a rencontrée...
Ах! Це було б прекрасно, бо ні талант, ні геній не варті в очах більшості стільки, скільки гучний шлюб. Якщо я поїду... Зрештою, можливо, я побачу цих юнаків лише раз чи двічі, та й яка тут імовірність? Зрештою, це місяць, який я вкраду в роботи... Моя картина від цього не постраждає... Мої дві постаті визначені й намальовані, це робота, де майже немає роботи, усе в ефекті, а місяця цілком досить. Отже, якщо я втрачу вересень, у мене лишається жовтень і до 15 листопада, щоб її зробити. А якщо повернуся заміжньою — о! щастя!... Здається, один із них, той, кого мені призначає Поль, — це той, що поцупив мій портрет у Мічки; виходить, цей, і звати його Василь, — найчарівніший і найчесніший хлопець на світі. А я була б досконалою дружиною... Хай навіть лише з гідності й гордості...
Ah ! Ce serait beau car ni talent, ni génie ne vaudrait aux yeux de la majorité comme un grand mariage. Si j’y vais... Enfin il est possible que je les vois une ou deux fois seulement ces jeunes gens et quelle probabilité y-a-t-il ? Enfin c’est un mois que je volerais à mon travail... Mon tableau ne s’en fera pas moins... Mes deux figures sont arrêtées et dessinées, c’est un travail ou il n’y en a presque pas, tout est dans l’effet et un mois suffit amplement. Donc si je perds septembre j’ai octobre et jusqu’au 1 5 novembre pour le faire. Et si je reviens mariée, oh ! Bonheur !... Il paraît que l’un d’eux celui que Paul me destine est celui qui avait volé mon portrait à Michka; il paraît donc que celui-là et il s’appelle Vassily, est le plus charmant et le plus honnête garçon du monde. Moi je serais une femme parfaite... Quand ça ne serait que par dignité et orgueil...
І йди вже собі, нікчемна каліко, що мрієш про завоювання, дурепо.
Et va donc espèce d’infirme qui rêve des conquêtes-imbécile.
Примітки
Жартівливі підписи-каламбури: Bojidar-tiste (Божидар + artiste, «митець»), Dina-toire (Діна + dînatoire, «обідній»), Marie-noceros (Марі + rhinocéros, «носоріг»). У Марі по-французьки. ↩
Каламбури на імʼя Андрей (Andrey), що зливаються з французькими словами: Andrey-acune (≈ aucune, «жодна»), Andrey-au mur (au mur, «на стіні»), Andrey de chaussé (rez-de-chaussée, «перший поверх»), Andrey-volution (révolution, «революція»). У Марі по-французьки. ↩