❦
Неділя, 13 серпня 1882
Dimanche 13 août 1882
Третя година ночі, я не можу заснути.
Il est trois heures du matin, je ne peux pas dormir.
Сьогодні ввечері я показала Тоні етюд лахмітниці, який, на його думку, так собі, і новий ескіз картини, який він вважає дуже добрим. По суті, ескіз не новий, він такий самий, як той найперший, що я подерла й переробила. Мені здається, що речі треба задумувати відразу, особливо ті, які тебе так глибоко вражають і захоплюють. До того ж Тоні має рацію: цю картину відносно легко зробити, тут лише дві постаті, тут немає того, що звуть «коронним місцем», бо все відбувається в невизначену годину, силуети вирізняються темним. Уся річ, затямте, уся річ у тім, щоб добре вловити співвідношення неба, постатей і землі. А ще, передусім, передати поезію цієї години, глибоку, жахливу розпуку того, що щойно сталося. [Три рядки закреслено, нерозбірливо]
Ce soir j’ai montré à Tony une étude de chiffonnière qu’il trouve comme ça et une nouvelle esquisse du tableau qu’il trouve très bien. En somme l’esquisse n’est pas nouvelle, elle est comme la toute première que j’avais déchirée et que j’ai refaite. Il me semble qu’on doit concevoir les choses du coup surtout les choses qui vous frappent et vous empoignent aussi complètement. Maintenant, Tony a raison, ce tableau est relativement facile à faire, il y a deux figures seulement, il n’y a pas ce qu’on nomme de morceau, puisque ça se passe à une heure indécise, les silhouettes se détachent en sombre. Le tout, entendez bien, le tout est de bien saisir les rapports du ciel, des figures et du terrain. Et puis, surtout et puis rendre la poésie de l’heure, la désolation profonde, épouvantable de ce qui vient de se passer. [Trois lignes rayées, illisibles]
Тепер він вважає, що знайдено, що пози відчуті глибоко, пронизливо, а вся річ у тім, щоб передати це так, як я це відчуваю.
Maintenant il trouve que c’est trouvé, que les attitudes sont profondément senties, poignantes, le tout est de rendre cela comme je le sens.
— Якщо ви точно вловите тони, співвідношення цього з тим і тим, це може вийти дуже гарною річчю, цілком.
— Si vous trouvez bien juste les tons, les rapports de ceci avec cela et cela ce pourra être une très belle chose, tout à fait.
Так, ось і все. З одного боку — щось схоже на жах, а з іншого — несамовитість.
Oui, voilà tout. D’un côté une sorte d’épouvante et de l’autre une frénésie.
Це залежить від мене!
Cela dépend de moi !
І тоді я лягла опівночі, уже не думаючи про денні суперечки про натуралізм, живопис, вулицю!
Et alors je me suis couchée à minuit ne pensant plus aux discussions de la journée sur le naturalisme, la peinture, la rue !
Думаючи тільки про цю картину, яка набуває в моєму мозку безмірних розмірів; а щойно уява розгойдалася — усе перебрала: я над нею працюю, ось вона готова, я її приношу, її виставлено. І натовп, що скупчився перед нею, хвилювання, що стискає мені горло, страх перед чимось не знаю яким, шаленим, а потім нестямна радість услід за цією тривогою. І все це проймає мене дрижаками й потом по всьому тілу; я встала о третій, читала, а тепер пишу з ескізом перед собою. Та я готую собі тут жорстоке розчарування!! Ні, оскільки я ні в чому не певна, я спробую... А втім, можливо, це дві чашки чаю, випиті ввечері, не дали мені заснути. О! ні.
Ne pensant plus qu’à ce tableau qui prend dans mon cerveau des proportions démesurées et une fois l’imagination en branle, tout y a passé; j’y travaille, c’est fait, je l’apporte, c’est exposé. Et la foule qui stationne devant, l’émotion qui me prend à la gorge, la peur de je ne sais quoi de fou, puis une joie extravagante succédant à cette angoisse. Et tout cela me passant en frissons et en sueurs sur le corps, je me suis levée à trois heures, j’ai lu et maintenant j’écris avec l’esquisse devant moi. Mais je me prépare là une déception atroce !! Non, puisque je ne suis sûre de rien, je vais essayer... Du reste c’est peut-être les deux tasses de thé prises ce soir qui m’ont empêchée de dormir. Oh ! non.