❦
Субота, 3 червня 1882
Сільський бал у баронеси де Камбур. Кажуть, товариство там добірне.Bal villageois chez la baronne de Cambourg. Il paraît que le monde y est très bien.
Побачимо. Я буду пастушкою індиків за Ґревеном1. Спідниця в біло-блакитну смужку, полотняний чепець, фартух із кишенею посередині; сорочка визирає з-під блакитного корсажа. Дуже кумедно.
Nous verrons. Je vais être en gardeuse de dindons de Grévin. Jupe rayée blanc et bleu, bonnet en toile, tablier avec une poche au milieu; chemise passant sous un corselet bleu. Très drôle.
Я мала успіх, але це знову інше товариство, веселитися можна лише тоді, коли знов зустрічаєш своїх кавалерів. Кільком я мусила відмовити, я була схожа на Тео2. До того ж надто спекотно, я заснула перед тим, як іти... Удень нас відвідав Каролюс, який побачив мої картини і який, на мій подив, виявився чудовим порадником; він пообіцяв довести мене до сліз; це йому не вдасться — я занурююся в роботу з сухими очима. А втім, він у захваті від великої пастелі з Діною, і кілька речей у живописі, кажуть, добрі.
J’ai eu du succès mais c’est encore une autre société, on ne peut s’amuser qu’en retrouvant ses danseurs. J’ai dû refuser plusieurs, je ressemblais à Théo. Et puis il fait trop chaud, je m’étais endormie avant d’y aller... Dans la journée nous avons eu la visite de Carolus qui a vu mes peintures et que j’ai été surprise de trouver d’un excellent conseil, il a promis de me faire pleurer; il n’y arrivera pas, je plonge à sec sur mon travail. Du reste il est enchanté du grand pastel de Dina et plusieurs choses sont bonnes en peinture parait-il.
Конкурс оцінено, це сміховина: класифікували лише двох, і то найгірших. Жодної медалі... Гадаю, професори з нас глузують.
Le concours est jugé, c’est une plaisanterie, il n’y en a que deux de classés et les plus mauvais. Pas de médaille... Je crois que les professeurs se moquent de nous.
Від третьої до пʼятої ми збираємо пожертви на великих сходах Салону з пані де Камбур.
De trois à cinq nous quêtons sur le grand escalier du salon avec Mme de Cambourg.
Я чарівна в сукні в стилі Людовіка XV блідо-рожевого кольору й мохово-зеленого оксамиту. Людей чимало, Королева Ізабелла дуже до мене ласкава; потім приятелі Ґавіні, Одетта й симпатична Картрайт, яка дає двадцять франків. А втім, усі перехожі мені дають: коли я не змучена й не принижена, є в мені щось миле, що приваблює людей. Троє молодих художників, які пройшли були досить швидко, порадилися, поглянувши на мене, і один із них повернувся, щоб дати мені сорок су. Це досить мило, бо ми вдаємо збиральниць пожертв, а люди мчать щодуху, змушені проходити між нашими рядами.
Je suis charmante en robe Louis XV rose pâle et velours mousse. Pas mal de monde, la Reine Isabelle très gracieuse pour moi; puis des amis Gavini, Odette et la sympathique Cartwright qui donne vingt francs. Du reste tous les passants me donnent, quand je ne suis pas tourmentée et humiliée j’ai quelque chose de gentil qui atttire le monde. Trois jeunes artistes qui avaient passé assez vite se sont consultés après m’avoir regardée et l’un d’eux est revenu pour me donner quarante sous. C’est assez gentil car on fait les quêteuses et on court à toutes jambes obligé qu’on est de passer entre leurs rangs.
О пʼятій до герцогині, яка веде нас до віконтеси де Жанзе, у якої особняк, повний дивовиж, і яка [є] однією з королев Парижа, як казав Бальзак. А потім у Булонський ліс із герцогинею та її внучкою, панною де Шаретт.
A cinq heures chez la duchesse qui nous mène chez la vicomtesse de Janzé qui a cet hôtel rempli de merveilles et qui [est] une des reines de Paris comme disait Balzac. Et après au Bois avec la duchesse et sa petite fille Mlle de Charrette.
Примітки
Альфред Ґревен (1827—1892) — уславлений карикатурист і художник театральних костюмів. ↩
Імовірно, співачка оперети Луїза Тео (1854—1922). ↩