Пʼятниця, 26 травня 1882

На Салоні ми зустрічаємо Ґавіні й Каррʼє-Беллеза, і жодної цікавої душі. Обидва нас супроводжують... Але ні Бастьєна, ні Каролюса, нікого. Ні Тоні, ні Жюліана. Одне слово, я нікого не бачила, а вбрання ж було чарівне.
Присуджені нагороди обурливі; нагорода Зіллардт — одна з найбільш заслужених. Але є й інші... Це гидко й сповнює смутком. Здавалося б, митці мали б бути сумліннішими й чеснішими за решту людей. Та аж ніяк! І мене це засмучує.