❦
Понеділок, 31 жовтня 1881
Я рада, що холод мене жене, без цього я б не поїхала, а вертатися треба. Ось уже пʼять місяців, як я бачила Тоні1, і час подумати про те, щоб найняти майстерню й готувати свій Салон, не кваплячись і роблячи все, що можу. Першого року це було ніщо. Торік ви знаєте, як мало було часу, Амелі тощо, не кажучи вже про те, що сюжет був не мій... А цього року я, здається, натрапила на щось цікаве.Lundi 31 octobre 1881 Je suis heureuse que le froid me chasse sans cela je ne partirais pas et il faut rentrer. Voilà cinq mois que j’ai vu Tony et il faut songer à louer un atelier et à faire mon Salon, sans me presser et faire tout ce que je puis. La première année c’était rien. L’année dernière vous savez le peu de temps, Amélie etc. et sans compter que le sujet n’était pas de moi... Mais cette année je crois tenir quelque chose d’intéressant. Je voudrais faire le bric-à-brac de Lorenzo qui a un escalier au fond et une lumière éclatante avec une femme racommandant les tapis sur cette sorte d’estrade, sur le devant une autre femme accroupie nettoie des cuivres et l’homme la regarde faire debout les mains dans ses poches et fumant un cigare.
Жінки вбрані у звичайні ситцеві сукні, які я куплю з натури в Мадриді. І в мене вже майже все потрібне ганчірʼя, лишається встановити естраду, що коштуватиме із сотню франків. Та треба знайти доволі велику майстерню... Зрештою, я виїжджаю сьогодні ввечері й не можу втриматися, щоб не співати з радості.
Les femmes vêtues de leurs robes de perse ordinaire que j’achèterai sur nature à Madrid. Et j’ai presque tous les chiffons nécessaires, reste l’estrade à installer, ce qui coûtera une centaine de francs. Mais il faut trouver un atelier assez grand... Enfin je pars ce soir et ne puis m’empêcher de chanter de joie.
Моя подорож до Іспанії стала мені в пригоді тим, що відучила мене їсти заради їжі, бо це забирає час і обтяжує розум; я зробилася по-арабському стриманою і беру лише найнеобхідніше, рівно стільки, щоб жити.
Mon voyage en Espagne m’aura servi à m’ôter l’habitude de manger pour manger, ce qui prend du temps et alourdit l’intelligence; je suis devenue d’une sobriété arabe et ne prends que le strict nécessaire, juste assez pour vivre.
Пасинок циганського ватажка, у якого я працювала, щойно вийшов із каторги, де відбув два роки за те, що... викрав тринадцятирічну дівчинку.
Le beau-fils du chef gitan chez qui j’ai travaillé sortait des galères ou il a passé deux ans pour avoir... enlevée une petite fille de treize ans.
Примітки
Тоні: Тоні Робер-Флері (1837—1911), головний учитель Марі з живопису в Академії Жюліана. ↩