❦
Вівторок, 16 серпня 1881
Дощить, для рук це нічого, але для роботи на пленері по обіді — ніяк. Пані де Брімон їде сьогодні ввечері, вона в глибокій жалобі за чоловіком, який помер, поки ми були в Росії, лишивши весь свій статок одній юній вихованці монастиря, дитині, яка навіть не його донька.Mardi 16 août 1881 Il pleut, pour les mains ce ne fait rien mais pour les après-midi travail en plein air, pas moyen. Mme de Brimont part ce soir, elle est en grand deuil de son époux qui est décédé pendant que nous étions en Russie, en laissant toute sa fortune à une petite élève d’un couvent, une enfant qui n’est même pas sa fille.
Серні все ж непогана людина, а як на мене, то вона навіжена, нічого або майже нічого не розуміє і ставить такі запитання, що аж торопієш, словом, вона дурна, а надто настільки ідіотка, наскільки взагалі можна бути на волі. Вона займається справами, маючи звʼязки у вищому світі, і це їй дає прибуток.
La Cerny est un bon type encore,moi je la crois folle, elle ne comprend rien ou peu, et vous fait des questions qui vous font tomber du ciel enfin elle est bête et surtout aussi idiote qu’on peut l’être en liberté. Elle s’occupe d’affaires ayant des relations dans le monde et cela lui rapporte.
Але я не можу збагнути, на що ця деревʼяна жінка взагалі може бути придатна. Якщо я про неї й кажу, то лише тому, що гадала, ніби зможу використати її для позування, та де там; вона цього хоче від щирого серця, щоб мати картину й повісити її в себе, але позує погано і не розуміє, що потрібна певна кількість годин поспіль.
Mais je ne puis comprendre que cette femme de bois puisse être bonne à quoique ce soit. Si j’en parle c’est que j’ai cru pouvoir l’employer à poser mais pas moyen; elle le veut de tout son cœur pour avoir une peinture à accrocher chez elle mais pose mal et ne comprend pas qu’il faut une certaine quantités d’heures suivies.
А Брезло — хотіла б я знати, де вона. Вона, певно, робить начерки для задумів своєї виставки. Вона бачиться з безліччю людей і добре малює карикатури, а я не бачуся ні з ким, і від усього, що задумую зробити, відмовляюся заздалегідь, зі страху, і — ах! — я почуваюся пропащою.
Mais Breslau, je voudrais savoir où elle est. Elle fait sans doute des pochades pour des projets de son exposition. Elle voit beaucoup de monde et fait bien la caricature, moi je ne vois personne et toute ce que je pense faire j’y renonce d’avance, par peur et Ah ! je me sens perdue.