Неділя, 31 липня 1881

Панна де Мертенс, Вееб, Клюмпте приходили подивитися на мою картину, але мені потрібні Жюліан або Тоні. Отак, не знаючи, що до чого, я не маю відваги братися за щось інше... Зрештою, я в сорока непевностях та тривогах, пожалійте мене.
Сент-Аман і Вільв'єй близько третьої. Я ходила з останньою шукати садок у Пассі; на зворотному шляху до нас навідується старий Жері, він, як усі батьки, тривожиться за свого любого сина, я наговорюю йому дурниць; він посварений із Плон-Плоном, це Лашо все підлаштував, Гавіні виходить із цього не краще за Жері, тим гірше для принца. Зрештою, усі ці люди — дурні, що служать комусь! Кажуть, що принц — найжахливіший із невдячних, інші теж так кажуть, але саме ці речі й змушували мене любити цього дивного Наполеона. Кажуть, що в мене немає серця, а мені здається, що він такий самий, як я. А втім, повірте мені, єдине, що є, — це Республіка. І живопис.
Я була певна, що маю чудовий сюжет. Гурт чоловіків перед виборчою афішею. Жюліан від нього не в захваті, та я ще й не знайшла місця.
Ах! як же це дратує.

Примітки

Клюмпке: Анна Клюмпке (1856–1942), художниця, народжена в Америці, яка навчалася в Академії Жюліана й згодом стала близькою подругою та компаньйонкою Рози Бонер. Мертенс і Вееб — товаришки по навчанню, особи яких докладніше не встановлено.
Плон-Плон: поширене прізвисько принца Наполеона-Жерома Бонапарта (1822–1891), кузена Наполеона III та претендента на бонапартистську спадщину, відомого важкою вдачею та ставленням до свого оточення.
«Цей дивний Наполеон»: характерна для Марі двоїстість — вона з цікавістю стежила за кар'єрою та політикою Плон-Плона; саме його вади роблять його для неї привабливим.
Виборча афіша: законодавчі вибори серпня — вересня 1881 року (треті вибори Третьої республіки) були в розпалі, і передвиборчі афіші розклеювали по всьому Парижу, даючи Марі те, що вона вважала ідеальним сучасним сюжетом для жанрового живопису.