Понеділок, 27 червня 1881

Я працюю вже... сьогодні тринадцятий день, бо дощі змарнували мені багато днів. Майже скінчено, я маю намір переписати голову втретє, якщо матиму час.

# Lundi 27 juin 1881 Je travaille depuis... c'est aujourd'hui le treizième jour, car les pluies m'ont perdu beaucoup de jours. C'est presque fini, j'ai l'intention de recommencer pour la troisième fois la tête si j'ai le temps.

Поль і Ніні поїхали на віллу (маєток мами за п'ять годин їзди звідси), а пан і пані в Полтаві. Нас лишається четверо: княгиня, Діна, Сперандіо і я. Дощ разів десять загнав нас ховатися в павільйоні (справжній віз мандрівних штукарів, клітка для звірів), а тепер, коли ми вернулися до будинку, погода гарна, і я марную годину. Позавчора я хотіла продерти своє полотно, а від учора в мене шал роботи.

Paul et Nini sont allés à la villa (un bien à maman à cinq heures de voiture d'ici) et Monsieur et Madame sont à Poltava. Nous restons quatre, la princesse, Dina, Sperandio et moi. La pluie nous a fait dix fois nous cacher dans le pavillon (une vraie voiture de saltimbanques, cage à bêtes) et maintenant que nous sommes rentrés à la maison il fait beau, je perds une heure. Avant-hier je voulais crever ma toile, depuis hier c'est une rage de travail.

Я зробила ескіз однієї зі своїх картин для Салону, сюжет мене зачаровує, усе складається, і я палаю від нетерпіння взятися до неї.

J'ai fait le croquis d'un de mes tableaux pour le Salon, le sujet m'enchante, ça s'arrange et je brûle d'impatience de le faire.

Попередній запис Огляд зошита Наступний запис