Субота, 16 жовтня 1880

Серед усіляких добрих слів Тоні на занятті сказав, що «загалом я дуже задоволений, усе йде дуже добре». Я дуже рада: щосуботи в мене стільки страхів! а потім стільки радощів!...
Бо це єдине, до чого я ставлюся серйозно.
Моя сяйлива натурниця, яку звати пані Ґределю, згодна позувати для картини за умови, що це не буде надто оголено. Не знаю, яке її становище, але припускаю, що вона не працює задля заробітку, бо ж приходить до майстерні й позує мені для цього портрета скільки забажаю.
А все ж вона справді дуже мила. Вона обіцяла мені свої руки й плече в обмін на портрет голови свого сина, але ж ціла картина! Знаєте, це справа, може, на шість тижнів. Вона свіжа, молода, осяйна, з якоюсь зворушливою материнською рисою в обличчі. Я зроблю їй гарний подарунок.
Приходила Берта, Чумакови, Жювізі.