❦
Субота, 2 жовтня 1880
Samedi 2 Octobre 1880
Сент-Аман приходив.
Saint Amand est venu.
Одна пані (учениця), портрет якої я мала б зробити, розплачується зі мною тим, що позує мені для етюда руки. Тоні був чарівний; він уже збирався поправляти єврейку, коли помітив мої руки.
Une dame (une élève) dont je ferais le portrait me le paie en posant pour une étude de main. Tony a été adorable; il allait corriger la Juive quand il aperçut mes mains.
— Хто це зробив?
- Qui est-ce qui a fait cela ?
— Це я, пане. — Це дуже правдиво, дуже правдиво, дуже правдиво; потім, ще раз поглянувши на етюд, він знову заговорив:
- C’est moi, Monsieur. C’est très vrai, très vrai, très vrai; puis, après avoir encore regardé l’étude, il se remit à dire:
— Це дуже правдиво, дуже правдиво, дуже правдиво; а по новій паузі: — Це дуже правдиво.
- C’est très vrai, très vrai, très vrai; et, après une nouvelle pose: - C’est très vrai.
Він, здавалося, був приємно здивований, і уявіть мою радість! Зрештою, він сів на моє місце й дав мені урок.
Il avait l’air agréablement surpris, et pensez à ma joie ! Enfin il s’assit à ma place et me fit la leçon.
— Це добрий етюд, треба зробити ще таких; тут є чарівні тони; — я підкреслюю це через товаришок, які, не знаючи, що сказати, відмовляли мені в кольорі.
- C’est une bonne étude, il faut en faire d’autres comme cela; il y a là des tons charmants; je souligne à cause des camarades qui, ne sachant que dire, me refusaient la couleur.
— На жаль, намальовано не зовсім добре, але на другому етюді цього вже не буде, я певен, цей палець задовгий, це похибка, якої не роблять двічі; зрештою, це добре, тут є щось добре, тут є щось добре. — Ні! я то червоніла, то бліднула. Зрештою, треба бачити, якої ваги мені надають в майстерні, я найсильніша, і навколо мене так багато метушаться, що я говорю майже єлейно, мов Кассаньяк. Та не бійтеся, що ці тріумфи запаморочать мені голову.
- Malheureusement, ce n’est pas tout à fait bien dessiné, mais, à la seconde étude, cela n’arrivera plus, j’en suis sûr, ce doigt est trop long, c’est une faute qu’on ne fait pas deux fois; somme toute, c’est bien, il y a du bon, il y a du bon. Non ! j’en étais rouge et pâle. Du reste, il faut voir l’importance qu’on me donne à l’atelier, je suis la plus forte et on fait tant et tant que je parle presque avec onction, comme Cassagnac. Mais ne craignez pas que ces triomphes-là me tourne la tête.
Усі Каверіни вечеряли тут і щойно поїхали до театру з тіткою.
Tous les Kavérine ont dîné ici et viennent de partir pour le théâtre avec ma tante.
Я щаслива за свій живопис, та й загалом мені краще.
Je suis heureuse pour ma peinture et en général je vais mieux.
Ці руки намальовані на полотні розміру шість; ліва сперта, розпластана на столі; права тримає перо, ніби вона щойно спинилася, щоб перечитати. Я погано пояснюю, але ви розумієте.
Ces mains sont peintes sur une toile de six; la gauche appuyée, aplatie sur la table; la droite tient une plume comme si elle venait de s’arrêter pour relire. Je m’explique mal, mais vous comprenez.
Амелі невдоволена, але що мені прикро — то те, що вона мене копіює в усьому, у чому тільки може.
Amélie n’est pas contente, mais ce qui m’ennuie c’est qu’elle me copie en tout ce qu’elle peut.
Дитячі забавки майстерні. Ні, жарти набік, я відчуваю, що в живописі справи кращають.
Enfantillages d’atelier. Non, blague à part je sens que cela va mieux en peinture.
Ґабріель так забарився надіслати мені цяцьки, бо моя посилка загуляла дорогою, була розпечатана батьком і нарешті переслана синові.
Gabriel a tant tardé à m’envoyer les joujoux, parce que mon envoi a fait l’école buissonnière, fut décacheté par le père et enfin renvoyé au fils.