❦
Пʼятниця, 1 жовтня 1880
Учора ми були в цирку, я пішла туди показати своє обличчя в усій красі. Берта приходила напроситися на обід, і я навела її на тему молодого Блана з Монако, і мушу сказати, що в мене лишилося мало сумнівів щодо її чесноти. Вона починає з розмови про статтю в «Gaulois» і з того, що бачила Блана двічі в житті, а потім, потроху, розповідає нам стільки всього, нібито почутого від згаданого Блана, що фізично неможливо, аби він розповів їй усе це за два рази. Та й вона знає про нього все; так не цікавляться байдужою людиною. Вона навіть була досить наївна, щоб захищати його від наших нападок (?).Vendredi 1er octobre 1880
Зрештою, є питання грошей, і це любий Робер усе утнув. Що ж до молодої жінки, то, хоч і діяла з користі, вона, мабуть, має якесь маленьке почуття до свого друга, мені здалося, що я помітила це за певними інтонаціями голосу: дядько Лотрек, що розкинув їй карти, напророчив їй багато грошей, кохання від когось іншого, ніж чоловік.
Enfin il y a la question d’argent et c’est le cher Robert qui a fait le coup. Quant à la jeune femme, tout en ayant agi par intérêt, elle a probablement un petit sentiment pour son ami, j’ai cru remarquer cela par certaines inflexions de la voix : L’oncle Lautrec qui lui a tiré les cartes lui a prédit qu’elle aurait beaucoup d’argent, de l’amour d’un autre que son mari.
Каверін прийшов із донькою Софі. Ми взяли її із собою в Булонський ліс, і вона розповіла мені, що діється в Росії. Дитина під пильним наглядом поліції за те, що сказала одного екзаменаційного дня, коли чекали на Великого князя, що іспит для неї важить куди більше, ніж візит Великого князя. До того ж, бувши дуже короткозорою, вона носила пенсне, через що на неї донесли поліції; адже окуляри й пенсне в жінок — ознаки передових ідей. Депортують, увʼязнюють, засилають за одне слово. Роблять нічні обшуки в домівках, і, якщо ти не дуже небезпечний, тебе засилають до Вʼятки чи Пермі; якщо дуже — до Сибіру, на шибеницю. Немає родини, де не було б принаймні засланця, повішеного чи піднаглядного. Шпигунство так налагоджене, що неможливо розмовляти в себе вдома, у родинному колі, щоб усе не доповіли кому слід.
Kavérine est venu avec sa fille Sophie. Nous l’avons emmenée au Bois avec nous et elle m’a raconté ce qui se passe en Russie. L’enfant est sous la haute surveillance de la police, pour avoir dit, un jour d’examen où l’on attendait le Grand-duc, qu’elle estimait bien plus passer son examen que la visite du Grand-duc. En outre, étant très myope, elle portait un pince-nez, grâce à quoi elle a été dénoncée à la police; les lunettes et le pince-nez étant, chez les femmes, les signes des idées avancées. On déporte, on emprisonne, on exile pour un mot. On fait des visites domiciliaires de nuit, et, si vous n’êtes pas très dangereux, on vous exile à Viatka ou à Perm; si vous l’êtes beaucoup, en Sibérie, à la potence. Il n’y a pas de famille où il n’y ait un exilé, un pendu ou un surveillé au moins. L’espionnage est tellement organisé qu’il est impossible de causer chez soi, en famille, sans que tout soit rapporté à qui de droit.
Серед іншого, комічний випадок: соціалісти-пропагандисти перевдяглися на євреїв (відомо, що наші євреї вбираються в довгі сурдути, пейси, борідки й шовкові картузи), і жандарми зірвали кілька фальшивих борід і заарештували перевдягнених, але в запалі старанності накинулися й на справжніх євреїв і змусили їх видавати жахливі [крики], бо, схоже, немає болю, рівного тому, що його завдають насильно вирвані борода й вуса.
Un épisode comique entre autres, les socialistes propagandistes s’étant déguisés en Juifs (on sait que nos Juifs s’habillent en longues redingotes, accroche-coeurs, et barbiches et casquettes de soie) les gendarmes arrachèrent plusieurs fausses barbes at arrêtèrent les déguisés, mais emportés par leur zèle ils s’attaquèrent aussi à de vrais Juifs et leur firent pousser des [cris] atroces, car il parait qu’il n’y a pas de douleur comparable à celle que causent une barbe et des moustaches violemment tirées.
Бідолашна країна, а я ще днями винуватила себе в боягузтві за те, що не хотіла туди їхати! Та хіба ж це можливо? Соціалісти там — жахливі негідники, що вбивають і грабують; уряд там свавільний і дурний, ці два страхітливі елементи воюють між собою, а розважливих чавлять поміж двома. Маленька Софі каже мені, по двох годинах балачки, зі мною що за десяту частину того, що я кажу, мене відіслали б на каторгу чи повісили, і що якщо я поїду до Росії, то мені кінець.
Pauvre pays et je m’accusais, l’autre jour, de lâcheté parce que je ne voulais pas y aller ! Mais est-ce possible ? Les socialistes y sont d’atroces gredins qui assassinent et pillent; le gouvernement y est arbitraire et stupide, ces deux éléments épouvantables se font la guerre, les sages sont écrasés entre les deux. La petite Sophie me dit, au bout de deux heures de causerie, avec moi que pour le dixième de ce que je dis, je serais envoyée aux travaux forcés ou pendue, et que si je vais en Russie mon affaire est faite.
Я поїду до Росії, коли в цьому прекрасному краї буде якась повага до прав людей, коли там можна буде бути корисною інакше, ніж дати себе заслати за слова, що цензура надто сувора.
J’irai en Russie, quand il y aura dans ce beau pays quelque respect du droit des gens, quand on pourra y être utile autrement que d’être exilée pour avoir dit que la censure est bien sévère.
Від усього цього аж підскакуєш, якби... невже немає способу заснувати чесну ліберальну партію, бо я ненавиджу злочини соціалістів так само, як і злочини уряду?
Tout cela fait bondir si... est-ce qu’il n’y aurait pas moyen de fonder un parti libéral honnête, car je hais autant les crimes des socialistes que ceux du gouvernement ?
Соціалісти найвинніші, вони могли б урятувати свою країну від її жахливого режиму...
Les socialistes sont les plus coupables, ils auraient pu sauver leur pays de son horrible régime...
Ах! якби не мій живопис, як би я...
Ah ! si je n’avais ma peinture comme je...
Хіба ж я не маю провести зиму 1881–1882 у Петербурзі? Та певна річ, що ж, коли будемо в самій країні, то вже побачимо, що там можна зробити.
Est-ce que je ne dois pas passer l’hiver 1881-1882 à Pétersbourg ? Mais parfaitement, eh bien étant dans le pays même, on verra bien ce qu’il est possible de faire.
Ми зустріли незрівнянного Меліссано, він, певно, приходив нас провідати.
Nous avons rencontré l’inéffable Melissano il a dû venir nous voir.
О! французи, що кажете, ніби ви ні щасливі, ні вільні! У Росії тепер діється те, що діялося у Франції за Терору: один жест, одне слово — і ти пропав. Ах! як же ще багато треба зробити, щоб люди були бодай приблизно щасливі!
Oh ! Français, qui dites que vous n’êtes ni heureux, ni libres ! Il se passe en Russie maintenant ce qui s’est passé en France sous la Terreur, un geste, un mot et on est perdu. Ah ! qu’il reste encore à faire pour que des hommes soient à peu près heureux !
Ми саме визволяємо жінку, каже Дюма-син; коли це буде зроблено, ми спробуємо визволити Бога; а оскільки тоді настане досконала згода між трьома вічними станами: Богом, чоловіком і жінкою, ми бачитимемо ясніше й ітимемо швидше.
Nous sommes entrain de délivrer la femme, dit Dumas fils; quand ce sera fait, nous tâcherons de délivrer Dieu; et comme alors il y aura entente parfaite entre les trois corps d’états éternels : Dieu, l’homme et la femme, nous verrons plus clair et nous marcherons plus vite.
Жіноче питання — одне з найогидніших, і коли подумаєш, що все просунулося вперед, окрім цього, то справді сторопієш. Прочитайте брошуру Дюма Les femmes qui votent et les femmes qui tuent1 — різкий талант Дюма вже не шокує мене на цих сторінках, хоч чоловік тут іще трохи занадто пихатий до жінки. Та, зрештою, у цьому є щось добре.
La question de la femme est une des plus odieuses et quand on pense que tout a progressé, sauf cela, on est vraiment stupéfait. Lisez la brochure de Dumas, « Les femmes qui votent et les femmes qui tuent », le talent cassant de Dumas ne me choque plus dans ces pages, bien que l’homme y soit encore un peu trop hautain envers la femme. Mais, somme toute, cela a du bon.
Примітки
Памфлет Александра Дюма-сина; назву подано мовою оригіналу, українською — «Жінки, що голосують, і жінки, що вбивають». ↩