❦
Пʼятниця, 20 серпня 1880
Vendredi 20 août 1880
Позавчора я пишу три сторінки про свободу думки (не плутати з вільнодумством), а сьогодні знаходжу свої домагання в XV листі пані Е. де Жирарден. А я ж гадала, що знайшла щось нове...
Avant-hier j’écris trois pages sur la liberté de la pensée (ne pas confondre avec la libre-pensée) et aujourd’hui je retrouve mes réclamations dans la lettre XV de Mme E. de Girardin. Moi qui pensais avoir trouvé du neuf...
Пів на восьму. Пан барон присилає спитати, як я. Ці бідолахи щойно повернулися, виїхали о девʼятій ранку, поснідали в Бетці — Моро, Пльоткар і панна Девік. А я провела мерзенний день, кашляючи, читаючи, дрімаючи. Від вод у мене обважніла голова, утруднилося дихання, та ще й напали надзвичайні лінощі. Можливо, це тому, що я не ковтаю їхніх жахіть... І мені здається, що я надовго збридила собі їжу; мушу сказати вам, що було в моїй юшці, щоб ви зрозуміли: черви, а за загальним столом усі вони їли таких самих курок, та оскільки вони були смажені й у підливі... Тож уранці я пʼю дві чашки кави з вершками, потім їм полуниці чи хліб із сиропом, а на вечерю шоколад або сардини. Та мені вже все це починає набридати, ми їдемо завтра.
Il est sept heures et demie. M. le baron envoie demander de mes nouvelles. Ces malheureux viennent seulement de rentrer, partis à neuf heures du matin, ils ont déjeuné à Betz, les Moreau, Potin et Mlle Devick. Moi, j’ai passé une journée détestable, toussant, lisant, sommeillant. Les eaux m’ont rendu la tête lourde, la respiration difficile et avec cela une paresse extraordinaire. Cela tient peut-être à ce que je n’avale pas leurs horreurs... Et je me crois pour bien longtemps dégoûtée de la nourriture, il faut que je vous dise ce qu’il y avait dans mon potage pour que vous compreniez: des vers, et [à la] table d’hôte ils ont tous mangé des poulets pareils mais comme ils étaient rôtis et au jus... Ainsi le matin je prends deux tasses de café à la crème puis je mange des fraises ou du pain avec du sirop et pour dîner du chocolat ou des sardines. Mais je commence à avoir assez de tout cela, nous partons demain.