❦
Середа, 11 серпня 1880
Mercredi 11 août 1880
Я малювала в майстерні, аж приходить тітка з Нерво, чи радше Пльоткарем1, який щойно прибув із плітками найсвіжішого виробу. Спершу він повідомляє мене, що пані де Сент-Аман поїхала до Мон-Дора з наміром просити моєї руки для свого брата.
Je peignais dans la boutique, arrive ma tante avec Nervo ou plutôt Potin qui vient d’arriver avec des potins tout fraîchement fabriqués. D’abord il m’apprend que Mme de Saint Amand est allée au Mont-Dore avec l’intention de demander ma main pour son frère.
Та байдуже, ця паризька голова йде мені на користь. Ми йдемо прогулятися до кондитера, на ринок.
C’est égal, cette tête parisienne me fait du bien. Nous allons nous promener chez le confiseur, au marché.
А ось стаття з «Gaulois», що сповіщає всесвіт, ніби Берта — коханка Блана з Монако.
Et voici un article du “Gaulois” qui apprend à l’univers que Berthe est la maîtresse de Blanc de Monaco.
Повернувшись із прогулянки, я дивлюся в дзеркало й знаходжу по дві зморшки під кожним оком, ні, лише під лівим оком.
En rentrant de la promenade, je me regarde dans la glace et trouve deux rides sous chaque œil, non, sous l’œil gauche seulement.
Лист від мами, де вона каже, що приєднається до нас у Біарриці. Тож я ухвалюю рішення, щоб побачити, чи можу я зробити брехунами моїх численних віщунів. А також щоб побачити, чи досить мені лише захотіти однієї речі — не просто можливої, а такої, що про неї двадцять разів благали навколішки і якої я не хотіла, — щоб побачити, отже, чи досить мені лише захотіти прийняти цю негідну мене річ, щоб вона мене вже не хотіла або щоб вона так чи інак розладналася.
Une lettre de maman qui dit qu’elle nous rejoindra à Biarritz. Alors, je prends une résolution pour voir si je puis faire mentir mes divers sorciers. Et pour voir aussi s’il suffit que je veuille bien d’une chose, non seulement possible mais qu’on appelle vingt fois à genoux et dont je n’ai pas voulu, pour voir donc s’il suffit que je veuille bien accepter cette chose indigne de moi pour qu’elle ne veuille plus de moi ou pour qu’elle se détraque d’une façon ou d’une autre.
Отже, я ухвалюю рішення сказати «так», коли Соутцо прийде по мою остаточну відповідь.
Je prends donc la résolution de dire oui lorsque le Soutzo viendra chercher ma réponse définitive.
Бо ж, зрештою, з мене досить усього цього, та й, як подумати, з мене досить і шлюбу із Соутцо. Він не дасть мені потрібного становища. Я не хочу самого тільки реакційного товариства; я хочу... Ви знаєте, чого я хочу. Що ж, ні, Соутцо — не партія, але байдуже, я скажу «так».
Car enfin, j’ai assez de tout cela et puisque j’y pense j’ai assez du mariage Soutzo. Il ne me donnera pas la situation nécessaire. Je ne veux pas exclusivement de la société réactionnaire; je veux... Vous savez ce que je veux. Eh bien non, Soutzo n’est pas le parti mais c’est égal, je dirai oui.
Я пишу мамі, що приєднуватися до нас у Біарриці немає сенсу, що я чекатиму в Парижі. Та щоразу, коли я їй пишу, це лють і сльози, я доведена до краю цим питанням і цими людьми!
J’écris à maman qu’il est inutile de nous rejoindre à Biarritz, que j’attendrai à Paris. Mais chaque fois que je lui écris ce sont des rages et des larmes, je suis exaspérée sur cette question et contre ces gens !
Цього вечора я здаюся собі свіжою й молодою, тож у Соутцо менше шансів.
Je me trouve fraîche et jeune ce soir et Soutzo a moins de chances.
Ми гуляли, тітка, Пльоткар і я. Як же добре, коли є жива істота, але... яка ж мерзенна тварюка той світський чоловік і який розкладницький подих... А проте, коли вже досягнеш чогось, ці люди теж позбігаються, бо це модно, розуміють мистецтва, і весь добрий бік просто не існує...
Nous nous sommes promenés, ma tante, Potin et moi. Que cela fait du bien un être vivant, mais... quelle bête immonde qu’un homme du monde et quel souffle dissolvant... Pourtant lorsqu’on est arrivé, ces gens-là accourent aussi par mode, comprennent les arts et tout le côté bon n’existe pas...
Ні, ніякого Соутцо! А проте одна з причин, що змушує мене сказати «так», — саме те, що з ним я матиму потрібний спокій для роботи, у мене не буде цього невпинного страху: поквапся, ти старієш, або ж: коли ти досягнеш свого, буде вже надто пізно! І тоді божеволієш. Та... хіба ж ці тривоги не цілющі?
Non, pas de Soutzo ! Pourtant une des raisons qui me fait dire oui, c’est justement qu’avec lui j’aurai la tranquillité nécessaire pour travailler, je n’aurai pas cette peur incessante: Dépêche-toi, tu vieillis, ou bien: Quand tu arriveras, il sera trop tard ! Et alors on devient fou. Mais... ces transes ne sont-elles pas salutaires ?
Можливо, це і є потрібна спонука... А проте, гадаю, було б добре одружитися, щоб продовжувати мою карʼєру...
C’est peut-être l’aiguillon nécessaire... Pourtant je crois qu’il serait bon de se marier pour poursuivre ma carrière...
Я надто зависла в повітрі, надто непевна, панна!... та й я хочу бути вільною. Насправді я вільна, але завжди є ця потреба прикидатися, казати «мама» замість «я» і безглуздо бути під опікою... тим паче, що видаєш себе щохвилини. З цим жалюгідним Соутцо і зі своїм статком у руках, я, можливо, була б спокійна...
Je suis trop en l’air, trop perchée, jeune fille !... et puis je veux être libre. Je le suis de fait mais il y a toujours cette nécessité de dissimuler, de dire maman au lieu de moi et d’être bêtement en tutelle... d’autant plus qu’on se trahit à chaque instant. Avec ce misérable Soutzo et tenant ma fortune, je serais peut être tranquille...
І тоді формула міняється: замість того, щоб талантом досягти блискучого шлюбу, — одружитися, щоб мати час набути таланту.
Et alors la formule change, au lieu d’arriver par du talent à faire un brillant mariage, il y a se marier pour avoir le temps d’acquérir du talent.
Я матиму одразу добрих шістдесят тисяч франків ренти, а якби продати віллу, навіть чотириста тисяч франків, це дало б мені вісім тисяч франків ренти. Та що це таке?!
J’aurai bien 60.000 francs de rente tout de suite et si on vendait la villa, même 400.000 francs, cela me ferait 8.000 francs de rente. Mais qu’est-ce que cela ? !
У Соутцо двадцять тисяч франків ренти!!!.. Хіба ж не дурість приносити йому вісімдесят тисяч разом зі своєю особою? Бо ж, зрештою, за жінок платять, а за законних дружин мали б законно платити... принаймні рівним статком.
Soutzo a 20.000 francs de rente !!!.. N’est-ce pas stupide de lui en apporter 80.000 avec ma personne ? Car enfin, les femmes cela se paye et les femmes légitimes cela devrait légalement se payer... au moins par une fortune égale.
Ах! я завжди повставатиму проти шлюбу із Соутцо! Це було б ганебно.
Ah ! je me révolterai toujours contre un mariage Soutzo ! Ce serait honteux.
Я скажу «ні»! Такого калібру я завжди знайду за два-три роки. А тим часом завжди буде надія знайти кращого.
Je dirai non ! J’en trouverai toujours un de ce calibre dans deux ou trois ans. Et en attendant il y aura toujours l’espoir de trouver mieux.
Так, так, вирішено. Хай живе живопис і геть Нерво, Пльоткаря й Ко.
Oui, oui, c’est décidé. Vive la peinture et à bas les Nervo, Potin et C°.
Примітки
«Пльоткар» — глузливе прізвисько, яким Marie називає Нерво (фр. Potin, співзвучне зі словом potin — «плітка»), бо він приносить світські плітки. Прізвисько обігрується далі: «Le potin de Potin» — «Плітка Пльоткаря» (089.0470). ↩