Пʼятниця, 16 квітня 1880

Мені закортіло зробити щось божевільне, і я грала в баккара із Соутцо на божевільні суми, на різниці в три-чотири тисячі франків задля сміху, але я конче хотіла врешті виграти або програти два луї, щоб мати приємність завести собі кредитора чи боржника, це кумедно.
Зрештою, я добріша до цього пана, лишаючись водночас точнісінько як із натурником — материнською й глузливою.
Це його суниці та городина все зробили, бачте, якби він не додумався до всього цього, я не була б навіть глузливою, я була б байдужа або сповнена відрази.
Мій костюм Рекамʼє не приносить щастя, учора я була гарна, і все це намарне. Бо грубе захоплення митця Кайя недостатнє.

Примітки

В оригіналі латиною: «non sufficit» («не вистачає», «не досить»). ↩