❦
Середа, 25 лютого 1880
Mercredi 25 février 1880
Ганяючись за натурницею Леоні, я познайомилася мало не з усією шанованою родиною Бодуен. Це чистий Золя, Золя з «Нани», та й, зрештою, саме це імʼя я даю Леоні. Суміш... дивовижної наївності. Наразі вона не позує; «я позувала, коли не тямила, що роблю, позувати непорядно. Я працюю в крамниці суконь, мене це не тішить, повірте, але він так хоче».
Tout en courant après le modèle Léonie, j’ai fait la connaisance de presque toute l’honorable famille Beaudoin. C’est du Zola pur, du Zola de Nana, du reste c’est ce nom là que je donne à Léonie. Une mélange de naïveté... étonnante. Pour le moment elle ne pose pas; je posais quand je ne savais pas ce que je faisais, ce n’est pas honnête de poser. Je suis dans un magasin de robes, cela ne m’amuse pas, allez mais il le veut.
— Хто це?
- Qui ça ?
— Мій любий, бо я з одним паном.
- Mon ami car je suis avec un Monsieur.
А її сестра розповідає мені, що вона за ним нетямиться, надто відтоді, як він її бʼє.
Et sa sœur me raconte qu’elle en est toquée surtout depuis qu’il la bat.
Сьогодні ввечері в Опері з паном і пані Ґавіні, пані й панною Дюро (ложа Османа, така ж, як у Каса-Рієри), Шодорді, Лагірль, Сент-Аман, Осман. Я починаю любити Османа, я напишу його портрет для наступного Салону. Зала сьогодні дуже гарна, «усе товариство тут». Іспанська королева нас розглядає. Але Ґавіні проводжає мене до «Французького театру», де моя родина і де дають «Ернані», на 50-ту річницю пʼєси, я беру із собою Сент-Амана, ми приходимо на 5-й акт. Сара читає вірші Коппе. Вітають поета, Сару, Гюго... це дуже гарно, але публіка нікчемна.
Ce soir à l’Opéra avec M. Mme Gavini, Mme et Mlle Dureau (loge Haussmann, pareille à celle de Casa-Riera) Chaudordy, Lahirle, Saint Amand, Haussmann. Je commence à aimer Haussmann, je ferai son portrait pour le prochain salon. La salle est très belle ce soir, “toute la société est là”. La reine d’Espagne nous lorgne. Mais Gavini m’accompagne au “Théâtre Français” où est ma famille et où l’on donne “Hernani” 50ème anniverssaire de la pièce, je prends Saint Amand avec nous, nous arrivons pour le 5ème acte. Sarah dit des vers de Coppée. On acclame le poète, Sarah, Hugo... c’est très beau mais public insignifiant.
Сент-Аман саме виводить у світ шведку Кассаньяка, пані де Боже, відрекомендовану днями в Міністерстві закордонних справ, чия краса справила сенсацію. Тут, мабуть, помилка, це, певно, не та сама, [Два рядки закреслено]
Saint Amand est entrain de lancer la Suédoise de Cassagnac, Mme de Boje, présentée l’autre soir aux Affaires Etrangères et dont la beauté a fait sensation. Il doit y avoir erreur, ce ne doit pas être la même, [deux lignes cancellées]