❦
П'ятниця, 6 лютого 1880
Дивно, що Гавриїл нічого мені не надсилає. На щастя, він далеко, я хотіла б більше його не бачити. З цього нічого б не вийшло... а мені шкода, я навіть сердита, що не можу зробити з цього щось серйозне надовго, назавжди. Але я, як принцеси, належу своїм народам... честолюбства.
C'est étrange que Gabriel ne m'envoie rien. C'est heureux qu'il soit loin, je voudrais ne pas le revoir. Cela ne mènerait à rien... et je le regrette, je suis même fâchée de ne pouvoir en faire quelque chose de sérieux pour longtemps, toujours. Mais je suis comme les princesses, je me dois à mes peuples... d'ambitions.