❦
Пʼятниця, 26 грудня 1879
Vendredi 26 décembre 1879
Учора ввечері Діву Марію відвідав архангел Гавриїл, посланий від Йосипа. Вона поверталася зі своєї майстерні й застала архангела в блакитній вітальні разом зі своєю родиною.
Hier soir la vierge Marie a eu la visite de l’archange Gabriel venant de la part de Joseph. Elle rentrait de son atelier et trouva l’archange au salon bleu avec sa famille.
— О, добродію, — мовить вона, — я така неприбрана! Я щойно з...
- Oh ! Monsieur, dit-elle je suis bien mal arrangée ! je sors de ...
— Зі стрільби по голубах? — запитав архангел, утупивши в неї свої чисті, тверді й ясні очі.
- Du tir aux pigeons ? demanda l’archange en fixant sur elle ses deux yeux purs, durs et clairs.
— Ні, — відповіла вона, нічого не підозрюючи, — я сьогодні не каталася на ковзанах.
- Non, répondit-elle sans se douter de rien, je n’ai pas patiné, aujourd’hui.
— Але ж ви зі стрільби по голубах.
- Mais vous venez du tir aux pigeons.
— Та зовсім ні, я щойно з малювання, а що таке?
- Pas du tout, je viens de peindre, pourquoi ?
— Бо я щойно зустрів одного зі своїх друзів, пана Жозефа Арно з Арʼєжа (наголошуючи на кожному слові й не зводячи погляду з незворушної Діви), який страшенно шкодує, що не зміг там бути — його затримала державна справа — і не зміг вам відрекомендуватися. Він у розпачі.
- Parce que je viens de rencontrer un de mes amis M. Joseph Arnaud de l’Ariège (en appuyant sur chaque mot et en fixant la vierge impassible) qui est désolé de n’avoir pas pu s’y trouver, retenu par une affaire d’Etat, pour vous y être présenté. Il est au désespoir.
— Який Арно, який розпач, яка стрільба по голубах, до чого тут ковзани, що це все означає?
- Quel Arnaud, quel désespoir, quel tir aux pigeons, pourquoi au patinage, qu’est-ce que ça signifie ?
— Ах! Я й сам нічого не знаю, я його зустрів, він мені це сказав і просив переказати вам, ото й усе.
- Ah ! je n’en sais rien, je l’ai rencontré, il m’a dit cela en me priant de vous le répéter voilà tout.
— Він мене знає?
- Il me connaît ?
— З виду — дуже добре, він навіть знає, що вас звати Марі, знає вашу матінку, вашу кузину; він часто бачить вас у Булонському лісі, у Палаті депутатів, в Опері... А ви знаєте його з виду, Жозефа Арно з Арʼєжа?
- De vue très bien, il sait même que vous [vous] appelez Marie, il connaît Mme votre mère, Mlle votre cousine; il vous voit souvent au Bois, à la Chambre, à l’Opéra... Mais vous le connaissez de vue, Joseph Arnaud de l’Ariège ?
— Секретаря пана Ґамбетти?
- Le secrétaire de M. Gambetta ?
— Так.
- Oui.
— Певно, що знаю, я бачила його в Палаті, але ніколи в Опері чи на ковзанах, що це він вигадує?
- Sans doute je le connais, je l’ai vu à la Chambre mais jamais à l’Opéra et au patinage, qu’est-ce qu’il a à inventer ?
— Ви, може, його й не помічали, але він вас помічає вже давно.
- Vous ne l’avez peut-être pas remarqué mais il vous remarque depuis longtemps.
— Як це мені лестить. Але що означають ці ковзани?
- Comme cela me flatte. Mais que signifie le patinage ?
— Стрільба по голубах!
- Le tir aux pigeons !
— Та ні ж, ви, певно, маєте на увазі Клуб, де я катаюся на ковзанах, у Лісі.
- Mais non, vous voulez sans doute parler du Club, où je patine, au Bois.
— Він сказав мені, наполягаючи: стрільба по голубах.
- Il m’a dit en insistant : tir aux pigeons.
— Та це ж страшенно кумедно, ми загадуємо одне одному загадки!
- Mais c’est très amusant, nous nous intriguons !
Ми сміємося, і далі загадуючи ці геть прозорі загадки, а оскільки деякі фрази непокоять Марію, вона відводить архангела вбік, під пальму, і, занурюючи погляди одне в одного, вони ведуть розмову, з якої ми дізнаємося, що Йосип не вагаючись повірив, ніби дама в шубі з блакитного песця — це я, і що я божеволію від нього, та й узагалі «таких, як вона, три тисячі».
On en rit en continuant ces mystères si transparents et comme certaines phrases inquiètent Marie elle prend l’archange à part, sous le palmier et plongeant leurs regards l’un dans l’autre ils ont une conversation qui nous apprend que: Joseph n’a pas hésité à croire que la robe de renard bleu c’est moi et que je suis folle de lui et que du reste « il y en a trois mille comme cela ».
— З кимось іншим це було б дрібницею, — каже Ґабріель, — але це такий дивний хлопець, він такий самозакоханий. Він так упевнений, що за ним упадають... А ще його становище, його статок...
- Avec un autre, ce ne serait rien dit Gabriel, mais c’est un si drôle de garçon, il est tellement fat. Il est tellement persuadé qu’on lui fait la cour... Et puis sa position, sa fortune...
— Але, добродію, як він сміє думати, що я йому пишу?
- Mais Monsieur comment ose-t-il croire que je lui écris ?
— Він геть схибнутий і гадає, що впізнає вас у дамі з Мурсії.
- Il est très fou et il croit vous reconnaître dans la dame de Murcie.
— Хай так, але я призначила пʼятдесят два побачення у Мурсії, ото й усе.
- Je veux bien, mais j’ai donné cinquante-deux rendez-vous à Murcie, et voilà tout.
— Можете судити про нього з того, як він вам відповідав того вечора. Щоправда, ви напали на нього з таким блиском дотепності, з таким завзяттям, але дарма — світська людина так чи інакше викрутилася б. А він лишився як дурень, не знаючи, що сказати. Наступного дня зустрічаю його, він підходить до мене, я думав, він мені скаже: послухайте, любий мій, ви, здається, знаєте тих дам, хто вони? Одна з них досить дошкульно мене відчитала, увесь час із мене кепкувала; дуже дотепна, але врешті дуже... ущиплива, і мені хотілося б помститися їй, надіславши квіти або домігшись, щоб мене відрекомендували... Аж ні, нічого подібного!
- Vous pouvez juger de lui par la manière dont il vous a répondu l’autre soir. Il est vrai que vous l’avez attaqué avec énormément d’esprit, un brio, un entrain, mais c’est égal, un homme du monde aurait pu tant bien que mal s’en tirer. Lui, il est resté sot, ne sachant que dire. Je le rencontre le lendemain, il vient à moi, je pensais qu’il allait me dire: dites-donc, mon cher vous paraissiez connaître ces dames, qui sont elles ? une d’elles m’a traité assez vertement, se moquant tout le temps de moi; très spirituelle mais enfin très... mordante et je voudrais me venger en lui en envoyant des fleurs ou en me faisant présenter... Eh bien pas du tout !
Він був у захваті. «Ну, знаєте, любий мій, дама з Мурсії — я, здається, здогадуюся, я натрапив на слід» і так далі й тому подібне. «Але я ще не знаю...»
Il était dans l’enchantement. Eh bien, vous savez mon cher, la dame de Murcie je crois deviner, je suis sur la piste, etc. etc. Mais je ne sais encore...
— А далі?
- Et puis ?
— А далі зустрічаю його у вівторок у «Французькому театрі»: «Ну, як там ваш роман із Мурсії? Я ось-ось розкрию таємницю, мені написали».
- Et puis je le rencontre au Français mardi : Eh bien et votre roman de Murcie, je suis près de découvrir le mystère, moi, on m’a écrit.
— Оце вже ницість.
- Voilà une infamie.
— А сьогодні підходить до мене, годину тому, йому знову написали, він знає, що це ви; «молода росіянка, дуже гарненька, але не знаю, чи дам себе відрекомендувати, за мною так упадають; а надто чужоземки. Особа ця чарівна, але мене надто вже просили з нею познайомитися...»
- Et aujourd’hui il m’aborde, il y a une heure, on lui a écrit encore, il sait que c’est vous; une jeune fille russe, très jolie mais je ne sais si je vais me faire présenter, on court tellement après moi; surtout les étrangères. Cette personne est charmante mais on m’a trop demandé de faire sa connaissance...
— А хто ж це? Та я маю підозри щодо листа. Щоб він подумав, що це я, у листі мали б указати, подати мої прикмети...
- Et qui ça ? Mais j’ai des soupçons pour la lettre. Pour qu’il pense que c’est moi il faut que dans la lettre on eût indiqué, donné, mon signalement...
— Я постараюся роздобути цього листа.
- Je tâcherai d’avoir la lettre.
— Так!
-Oui !
— А ви не думаєте, що це той самий почерк, що й мій, чи не та сама особа, що переписувала мого листа?
- Vous ne croyez pas que c’est la même écriture que la mienne, ce ne serait pas la personne qui a copié ma lettre ?
— Цього я не знаю, о ні!
- Ça, je ne sais pas, oh ! non.
— Тільки не вірте ж бодай ви цим дурницям. Я ніколи не прошу, щоб мене з кимось знайомили, хіба що це Ґамбетта, Жирарден, Дюма — тоді... ви розумієте. Та єдине, що мене непокоїть, — це лист, це підлість, і якщо це та особа, на яку я думаю, близька подруга...
Mais seulement ne croyez pas au moins à ces stupidités. Je ne demande jamais qu’on me présente qui que ce soit à moins que ce soit un Gambetta, un Girardin, un Dumas alors... vous comprenez. Mais la seule chose qui m’inquiète c’est la lettre, c’est une méchanceté et si c’est la personne que je crois, une amie intime...
— Пані Ланкастер?
- Mme Lancaster ?
— Можливо... але це було б надто бридко, ви ж бодай не думаєте, що я пишу людям, яких не знаю. На святі на кшталт Мурсії — ще нехай, це жарт під маскою, але інакше...
- Peut-être... mais ce serait trop vilain, vous ne croyez pas au moins que j’écris à des gens que je ne connais pas. Pour une fête comme Murcie passe, c’est une plaisanterie sous le masque mais autrement.
— Але навіщо ви виправдовуєтеся, панно?
- Mais pourquoi vous défendez-vous Mademoiselle ?
— Та тому, що це дуже бридка річ...
- Mais parce que c’est une très vilaine chose...
— Може, це зробили без лихого наміру.
- On l’a peut-être fait sans mauvaise intention.
— Невинним аж до такої міри не буває ніхто.
- On n’est jamais innocent à ce point.
Тож архангел став моїм повірником; уже на відході, бачачи мене замисленою, він шкодує, що завів мову про всі ці дурниці, які я сприймаю трагічно і з яких слід сміятися. Але я дякую йому, кажучи, що він учинив дуже добре, повівся по-дружньому і що я на нього розраховую.
Enfin, voici l’archange devenu mon confident; en s’en allant et me voyant rêveuse il regrette d’avoir parlé de toutes ces bêtises que je prends au tragique et dont il faut rire. Mais je le remercie en disant qu’il a fait très bien, agi en ami et que je compte sur lui.
Усе та сама Берта!
Toujours Berthe !
І архангел теж, перемовляючись з усіма, розповідає, що Йосип нарікає, ніби стільки витратив, ніби розорився. Це аж надто прозоро. Він хоче знати, чи Діва любить його заради нього самого.
Et l’archange aussi qui tout en causant avec tout le monde raconte que Joseph se plaint d’avoir tant mangé de s’être ruiné. C’est trop transparent. Il veut savoir si la vierge l’aime pour lui- même.
Це правда, я сприймаю це трагічно, і мене легко зрозуміти. Бути покараною, коли согрішила, — гаразд! Але бути покараною за чужу провину!..
C’est vrai je prends cela au tragique et il est facile de me comprendre. Etre punie quand on a péché, bien ! Mais être punie pour la faute d’une autre !...
Того ж вечора біжу до Ґавіні й розповідаю їм усе, не називаючи Жері, але Алексіс (який, зрештою, був присутній при візиті архангела, але дізнався лише те, що говорилося вголос).
Ce soir-même je cours chez les Gavini et leur raconte la chose sans nommer Géry, mais Alexis (qui a dû reste assisté à la visite de l’archange mais n’en a su que ce qui a été dit tout haut).
Так я виправдана в очах Дені.
Je suis ainsi justifiée aux yeux de Denis.
— Пане Ґавіні, ви казали мені про листи...
- Monsieur Gavini vous m’avez parlé de lettres...
— О ні, це я собі таке надумав, я лише сказав вам про ту справу в Лісі...
- Oh ! non, c’était une idée que je me faisais, je vous ai seulement dit de la chose au Bois...
— Ну гаразд, це правда, йому написали, я щойно про це дізналася!
- Oh bien c’est vrai, on lui a écrit, je viens de l’apprendre !
І тут я шляхетно обурююся, узиваючи його «отим мужлаєм Арно».
Et là-dessus je suis noblement indignée le traitant de « ce petit paysan d’Arnaud ».
Загалом обидва старі з цього сміються й заспокоюють мене, бачачи, яка я схвильована. «Тільки будьте обачнішою надалі».
En somme les deux vieux en rient, et me rassurent en me voyant si inquiète. Seulement soyez prudente à l’avenir.
Перед усіма своїми я прирікаю Йосипа й компанію на вічне забуття і, наполовину серйозно, наполовину жартома, влаштовую сцени, коли мені про нього згадують. Святий Йосип — телепень.
Devant tout les miens je condamne Joseph et C° à l’oubli perpétuel et moitié sérieuse et moitié drôle je fais des scènes quand on m’en parle. C’est une bête que Saint-Joseph.
Архангел — Тартюф, а я — дурна гуска.
L’archange est un Tartuffe et moi une oie.
Алексіс був сьогодні.
Alexis a été aujourd’hui.