❦
Четвер, 14 серпня 1879
Jeudi, 14 août 1879
Ми бачили пана де Плансі.
Nous avons vu M. de Plancy.
День минає в прогулянках берегом і трапезах у готелі.
La journée se passe en promenades sur la plage et repas à l’hôtel.
Прибувають нові обличчя. Усі знають, яке життя в цих містечках, тож я говоритиму, лише якщо станеться щось цікаве для мене.
Il arrive de nouvelles figures. Tout le monde connaît la vie de ces villes, je n’aurai donc à parler s’il survient quelque chose d’intéressant pour moi.
Ця добра принцеса, гадаю, божевільна. Божидар сам сказав, що відколи померла її донька, у неї голова набакир.
Cette bonne princesse est folle je crois. Bojidar a bien dit que depuis la mort de sa fille elle a le cerveau de travers.
Я заявила, що завтра встану о пʼятій і піду малювати надворі, і обидва хлопці захотіли мене супроводжувати, а тоді їхня мати сказала, що забороняє їм уставати так рано, що для розваг у них є час від девʼятої ранку до десятої вечора і що, встаючи о пʼятій, вони себе занапастять.
J’ai manifesté le projet de me lever demain à cinq heures et d’aller peindre dehors et les deux garçons ont voulu m’accompagner, alors leur mère a dit qu’elle leur défendait de se lever de si bonne heure et qu’ils avaient depuis neuf heures du matin jusqu’à dix heures du soir pour s’amuser et qu’en se levant à cinq heures ils se tueraient.
Вона вважає їх дівчатками восьми років. Я, здається, вже розповідала вам, що вона замикає їх на ніч, а Божидар, якому вісімнадцять чи девʼятнадцять, спить у її кімнаті. Ви, звісно, розумієте, що мені на все це начхати, тільки я не хочу, щоб вона думала, ніби я вважаю її дітей за дорослих панів і змушу їх робити речі, шкідливі для їхнього здоровʼя. Хіба вам не здається, що це доволі кумедно? І все ж нічого цікавого не стається, ніщо не порушило... та зрештою мені байдуже. Уже від завтра я працюватиму. Мої — у казино. Я воліла відпочити й помріяти на дозвіллі, тим паче що звідси чути оркестр, який грає серенаду під сусіднім будинком, і здалеку ця музика чарівна. Я почну з того, що засну в кріслі, слухаючи ці небесні гармонії й дихаючи таким запашним повітрям приморських міст.
Elles les croit filles et âgés de huit ans. Je crois vous avoir raconté qu’elle les enferme pour la nuit et Bojidar qui a dix-huit ans ou dix-neuf, couche dans sa chambre. Vous comprenez bien que je me moque de tout cela seulement je ne veux pas qu’elle pense que je considère ses enfants comme des messieurs et que je leur ferai faire des choses préjudiciables à leur santé. Ne trouvez-vous pas cela assez comique. Avec tout cela rien d’intéressant ne survient, rien ne vint rompre... mais cela m’est égal en somme. Dès demain je travaillerai. Les miens sont au casino. J’ai mieux aimer me reposer et rêver à mon aise d’autant plus qu’on entend d’ici un orchestre qui joue une sérénade à une maison voisine et de loin cette musique est charmante. Je vais commencer par m’endormir dans un fauteuil, tout en écoutant ces célestes harmonies et en respirant l’air si parfumé des villes du bord de la mer.