Вівторок, 5 серпня 1879

Знову прогулянка, крамниці, прохід повз терасу Клубу, де від четвертої до шостої сидять двадцятеро-двадцять пʼятеро шанувальників. Потім Булонський ліс, а в лісі всі знайомі та незнайомі — відомі всім, як-от Арно тощо. Відколи я більше не ходжу до майстерні, мені здається, наче я в іншому місті. Я на водах, я бавлюся.
На обіді й цілий вечір у нас Блан, якому випало витримувати безперервний обстріл усіх дурниць, які мені спадають на думку. Тільки я добре стережуся зрадити Арно: я зву його Потіфаром (через Жозефа), а потім Малим Маяком, бо Потіфар — слово ризиковане.

Примітки

Марі зве Арно «Потіфаром» (Потіфар, чия дружина намагалася спокусити біблійного Йосипа), а потім маскує це як «Малий Маяк» (фр. Petit Phare), бо біблійний натяк надто двозначний. ↩