❦
Середа, 30 липня 1879
До нас завітав Блан! Ми вже кілька разів його зустрічали, і він підходив до нас, ніби нічого й не сталося. А тепер ось він прийшов. Мені байдуже, хіба що спершу легке відчуття ніяковості.Mercredi 30 juillet 1879Nous avons la visite de Blanc ! On l’avait plusieurs fois rencontré et il nous abordait comme si de rien n’était. Maintenant le voilà qui vient. Ça m’est égal sauf un petit sentiment de malaise pour commencer.
Ми не робимо цьому добродієві честі ображатися на його відсутність. Усе минає, як рік тому, тільки графиня Кувле заступила угорку. Блан повідомляє мені кілька речей, які я знала, та інші, яких не знала. Лицарський Пополь кличе свою дружину імʼям своєї коханки. Він зве її Нінетт, щоб не помилитися. Нінетт «торохтить цілісінький день», аж до знемоги цілого полку. Вона запевняє, ніби диктує газетні статті лицарському Пополю, який схуд, зате Нінетт погладшала, та не в талії, додає Блан. Обличчя в неї вкрите прищами. Мене аж верне, поки я це пишу. Памʼятаєте чудового Пополя, який казав, що коли бачить на обличчі жінки бодай найменшу плямочку, то відчуває огиду. Я нічого не питала, Діна розпитувала зовсім мало, жартома, а капітана не доводилося просити, щоб він розповідав.
Nous ne faisons pas à ce particulier l’honneur de nous formaliser de ses absences. Tout se passe comme il y a un an, seulement la comtesse Couvelet a remplacé la femme Hongroise. Blanc m’apprend plusieurs choses que je savais et d’autres que je ne savais pas. Le chevaleresque Popaul donne le nom de sa maîtresse à sa femme. Il l’appelle Ninette pour ne pas se tromper. Ninette « bavarde toute la journée », à fatiguer un régiment. Elle prétend dicter ses articles de journaux au chevaleresque Popaul qui a magri mais en revanche Ninette a engraissé, pas de la ceinture ajoute Blanc. Elle a la figure couverte de boutons. Je suis dégoûtée rien qu’en l’écrivant. Vous rappelez-vous le superbe Popaul disant que s’il voit la moindre petite tache sur la figure d’une femme il en est dégoûté. Je n’ai rien demandé, Dina a questionné fort peu en plaisantant et le capitaine ne se faisait pas prier pour raconter.
Він каже, що Полева дружина забагато говорить. Тоді я із серйозним виглядом сказала йому, що це через молодість. Він заперечив.
Il dit que la femme de Paul parle beaucoup trop. Alors je lui ai dit avec un air sérieux que c’était la jeunesse. Il se récria.
— Та певно ж, пане, їй шістнадцять-сімнадцять років.
- Mais sans doute Monsieur, elle a seize à dix-sept ans.
— Хто вам таке розповів!
- Qui vous a raconté cela !
— Кілька осіб. А хіба це неправда?
- Plusieurs personnes. Est-ce que cela n’est pas vrai ?
— Та ні, це жінка... двадцяти шести років.
- Mais non, c’est une femme de... vingt-six ans.
Він уже зізнається у двадцяти шести... та все це дрібниці...
Il en avoue déjà vingt-six... mais tout cela ce sont des niaiseries...
Гадаю, це він має мої листи... А мені байдуже.
Je crois que c’est lui qui a mes lettres... Je m’en moque.