❦
Неділя, 27 жовтня 1878
Dimanche, 27 octobre 1878
Дядько Етьєн зустрічає в церкві пані Тарновську — аристократку з Конотопа — і ми забираємо її до нас на обід. Поки вона ще була в нас, зʼявляється принцеса Караджорджевич зі своїм сином, вісімнадцятирічним молокососом, що вдає справжнього юнака.
L’oncle Etienne trouve à l’église Mme Tarnowsky, une aristocrate de Konotop et nous la menons déjeuner chez nous. Pendant qu’elle était encore là, arrive la princesse Karageorgevitch avec son fils, blanc-bec de dix-huit ans posant pour le jeune homme.
Здається, я вже розповідала вам, що батько принца зрікся престолу за себе і своїх нащадків і що саме принц Пʼєр — сербський Дон Карлос. Думаю, мама познайомилася з ними в Ніцці або в Остенде; коротше, принцеса дуже любʼязна, що прийшла першою.
Je crois vous avoir déjà dit que le père du prince a abdiqué pour lui et ses descendants et que c’est le prince Pierre qui est le Don Carlos de la Serbie. Je crois que maman les a connus à Nice ou à Ostende, bref la princesse est fort aimable de venir la première.
Боюся, що ніццькі знайомі зіпсують мені Ґавіні.
J’ai peur que des gens de Nice ne me gâtent les Gavini.
О четвертій годині пані Тарновська, Етьєн, Діна й я піднімаємося на привʼязній повітряній кулі.
Et à quatre heures Mme Tarnowsky, Etienne, Dina et moi faisons une ascension dans le ballon captif.
Це було б величезне задоволення, якби не чужі люди поряд — і обслуга, і всі ці вульгарні приготування, а ще через цей канат почуваєшся якось принижено. Я хотіла б вільну кулю — і летіти лише з кимось приємним, з аеронавтом, до якого можна було б повернутися спиною, — або зовсім сама. Тоді це була б цілковита насолода.
Ce serait un plaisir immense s’il n’y avait pas d’autres personnes étrangères et puis les gens qui font le service et tous les préparatifs vulgaires et puis ce câble nous fait éprouver une sensation humiliante. J’aimerais un ballon libre, et n’y aller qu’avec quelqu’un d’agréable, avec un aéronaute auquel on tournerait le dos ou bien toute seule. Alors ce serait une jouissance complète.
Приходив барон дʼАльт, і ми їздили до Кубе.
Le baron d’Alt est venu, et nous avons été chez les Coubé.
У мене завжди залишиться живопис, і якщо більше нічого не буде, я зроблю з нього щось велике і спробую переконати себе, що цього достатньо... Ніколи в мене це не вийде! Якщо вдасться — добре; але якщо ні — я марно витрачу молодість.
Il me restera toujours la peinture et si je n’ai rien d’autre j’en ferai quelque chose de grand et tâcherai de me prsuader que c’est assez grand... Je n’y parviendrai jamais ! Si je réussis, bien, mais si je ne réussis pas j’aurai perdu ma jeunesse pour rien.
Чесне слово, я міркую так, ніби маю вибір!
Ma parole d’honneur je raisonne comme si j’avais le choix !