❦
Неділя, 28 липня 1878
Учора я замовила смаженого молочного поросяти і запросила росіян. Їдять тут найбезладнішим чином — принаймні я. Не можу ковтнути бруду, яким обідають об першій, і гидоти, що її їдять о сьомій з чаєм.
Hier j'ai fait rôtir un cochon de lait et invité les Russes. On mange de la façon la plus irrégulière, du moins moi. Je ne puis avaler les saletés dont on dîne à une heure et les vilenies qu'on mange à sept heures avec le thé.
А сьогодні принци Рейсські приїхали провідати наших простаків — а їх три. Я їх навіть не помітила — з байдужості чи навмисно. Грають у рулетку. Товстий Афросімов програє, п'є чай, зітхає — такий простодушний! Лікар, його англійська дружина, пані Абаза, пані Утін, пані Антонська, пані Ремблінська — хвороблива, повільна, худа, смаглява, але надзвичайно біла й рожева (від природи), з чорним волоссям і кирпатим носом, — тітка, — і нарешті я — вкрай знесилена купаннями й цим безбарвним товариством...
Et aujourd'hui les princes de Reuss sont venus visiter nos nigauds qui sont trois. Je ne les ai pas seulement vus par indifférence ou par genre. On joue à la roulette. Le gros Afrossimoff perd, prend du thé, souffle, si bonhomme ! Le docteur, sa femme anglaise, Mme Abaza, Mme Outine, Mme Antonsky, Mme Rembelinsky maladive, lente, maigre, brune extrêmement blanche et rose (naturelle) aux cheveux noirs et au nez retroussé, ma tante et enfin moi complètement fatiguée par les bains et par cette société incolore...