❦
Середа, 23 січня 1878 р.
Принц де Бурбон приніс показати мені свій живопис.Mercredi 23 janvier 1878
На щастя, є ательє. З ательє я нічого не боюся.
Heureusement il y a l’atelier. Avec l’atelier je n’ai peur de rien.
Увечері Блан обідає у нас. Я дуже гарна — більш ніж будь-коли — і чарівно вдягнена, бо сьогодні ввечері ми йдемо на англійський вечір із пані Йорк і Бертою. Думаю, цих дам цікавить дещо більше, ніж танці; було двоє кавалерів; Берта трохи закохана. Мене це не стосується і мене це дратує.
Ce soir Blanc dîne chez nous. Je suis très jolie, plus que jamais, mise à ravir parce que ce soir nous allons à une soirée anglaise avec Mme Yorke et Berthe. Je crois que ces dames sont intéressées autrement que par la danse, il y avait deux cavaliers, Berthe est un peu amoureuse. Ça ne me regarde pas et ça m’ennuie.
Але скажімо спочатку, що ми пішли на пошту на вулиці Люксембург забрати такого листа, адресованого 1,2,3,4,5.
Mais disons d’abord que nous sommes allées prendre à la poste de la rue du Luxembourg la lettre suivante : adressée 1,2,3,4,5.
Переписаний лист · Lettre de Paul de Cassagnac aux « cinq femmes », janvier 1878— Мої дорогі пʼять жінок, є справді лист для вас у— Mes chères cinq femmes, il y a en effet une lettre pour vous àМадлен, ви призначаєте вашу таємничу зустріч на завтра, в середу. Домовилися. Не потрібно повторювати, що ви перебуваєте під захистом мого слова дворянина.la Madeleine, vous fixez votre rendez-vous mystérieux à demain mercredi. C’est entendu. Je n’ai pas besoin de vous répéter que vous êtes sous la sauvegarde de ma parole de gentilhomme.Я відпущу всю прислугу і відчиню сам.Je renverrai tous mes gens et vous ouvrirai moi-même.Ваш шанобливий.Votre respectueux.Поль.Paul.
Як бачимо — цього разу він упізнав.
Comme on voit qu’il a reconnu cette fois.
А тепер — лист, що ми надіслали йому сьогодні тим самим почерком, що два попередні, і, отже, відмінним від останнього — того, адресованого 1,2,3,4,5.
Maintenant voici la lettre que nous lui avons expédiée aujourd’hui de la même écriture que les deux précédentes et par conséquent différente de la dernière, de celle aux 1,2,3,4,5.
Переписаний лист · Lettre anonyme des « cinq femmes » à Paul de Cassagnac, 23 janvier 1878— Ви стали скромнішим — чи це означає, що ви злякалися або принаймні відчуваєте якусь тривогу?— Vous êtes plus modeste, est-ce à dire que vous avez peur ou tout au moins éprouvez quelque inquiétude?Дякуємо за чесні припущення; попри Ніні й Пополя — заспокойтеся щодо нашої честі — честі шляхетних жінок не менше, ніж жінок милих: обіцяємо щадити вашу слушну вразливість.Merci pour les honnêtes suppositions, malgré Nini et Popaul, ainsi soyez tranquille sur notre honneur de gentilles femmes autant que de femmes gentilles, nous nous promettons de ménager votre juste susceptibilité.У вас немає ані найменшого права бути дурним, оскільки ми йдемо до вас розважатися. Тому постараємося говорити якомога менше. Що ж до дотепності... в ногах?Vous n’avez pas le moindre droit d’être bête attendu que nous allons chez vous pour nous amuser. Nous tâcherons ainsi de parler, aussi peu que possible. Quant à avoir de l’esprit... dans les pieds ?Додайте до чаю праліне від Сіродена, скибочки апельсинів у глазурі і цукерки від Буасьє — для однієї з нас, — у неділю з восьмої до девʼятої вечора. Якщо день і час вам не підходять — змініть їх, ми завжди вільні.Joignez au thé des pralines de chez Siraudin, des oranges en tranches glacées et des bonbons de chez Boissier pour une de nous, pour dimanche de huit à neuf heures du soir. Si le jour et l’heure ne vous vont pas, changez-les, nous sommes toujours libres.
Вкладка · annotation de Marie sur la copie de la lettre
[Примітка: Зберігати гробову мовчанку, впізнавши нас, не має нічого спільного з вашим вихованням — ви це говорите, щоб переконати, що впізнали, і прикидаєтеся великодушним. Невже ви вважаєте себе настільки всюдисущим, що не знайдеться пʼятьох — лише пʼятьох жінок, незнайомих вам.]
[Annotation : Garder un silence de tombe nous ayant reconnues n’a rien à faire avec votre éducation, vous le dites pour faire croire que vous avez reconnu et faites le magnanime. Vous pensez-vous universel au point qu’il ne se trouve pas cinq, seulement cinq femmes, inconnues de vous.]
Бойди приходять за нами о десятій замість девʼятої. Як я кипіла цю годину!!
Les Boyd viennent nous chercher à dix heures au lieu de neuf heures. Ce que j’ai bouilli pendant cet espace d’une heure !!
Кажу ж вам, я гарна: ми всі четверо в білому, у білих масках.
Puisque je vous dis que je suis jolie nous sommes toutes les quatre en blanc, avec des loups blancs.
Двері таємниче відчиняються; Кассаньяк стоїть біля дверей. Ми входимо, сідаємо на диван; він знімає з нас пальта і дуже ввічливо каже, що вже відчаявся дочекатися нас, — потім показує нам квитки до опери:
La porte s’ouvre mystérieusement, Cassagnac se tient près de la porte. Nous entrons, nous nous asseyons sur le canapé, il nous débarrasse de nos manteaux et dit très poliment qu’il désespérait déjà de nous voir arriver, puis nous montrant des billets d’opéra :
— Ось, пані, що я вам обіцяв; тепер можете зняти маски.
— Voici mes dames ce que je vous avais promis, à présent vous pouvez vous démasquer.
Він зупиняється і довго дивиться на нас. Тоді всі четверо починають сміятися і знімають маски. Я в цьому і не сумнівалася.
Il s’arrête et nous regarde longtemps. Alors toutes les quatre se mettent à rire et l’on se démasque. J’en étais bien sûr.
— Але, пане, ми запозичили ідею пʼяти жінок.
— Mais Monsieur nous avons pris l’idée des cinq femmes.
— Але це були ви.
— Mais c’était vous.
— Зовсім ні — тільки останній лист; але ж ви відповідали іншим? Ось до чого призводить те, що ви розповідаєте нам свої таємниці.
— Pas du tout, la dernière lettre seulement, mais vous avez répondu aux autres ? Voilà ce que c’est que de nous raconter vos secrets.
— Я їм нічого не відповідав (брехун!)
— Je ne leur ai rien répondu du tout, (le menteur !)
— Добре, інакше ми, мабуть, зустрілися б.
— C’est bien, sans cela nous nous serions peut-être rencontrées.
З цієї миті все пропало. Я стаю ідіоткою, залишаючись гарною. Він показує нам свій будинок, який закрутив мені голову, — знаєте, оселя якогось Жозефа Бальсамо,1 серцеїда, пронизана політикою, відданостями, усілякими чудесними й чарівними речами. Проста розкіш, портрети Наполеонів і тисяча речей — усіх цікавих, стриманих, загадкових і кумедних... Зброя, ще щось — уже й не памʼятаю що.
Dès cet instant tout est perdu. Je deviens idiote tout en restant en beauté. Il nous montre sa maison qui m’a monté la tête, vous savez bien l’intérieur d’un Joseph Balsamo quelconque, d’un homme à bonnes fortunes, panaché de politique, de dévouements, de toutes sortes de choses merveilleuses et ravissantes. Un luxe simple, des portraits des Napoléon, et mille choses toutes intéressantes, discrètes, curieuses et amusantes... Des armes, des je ne sais plus quoi.
Бойди, які поспішали зустріти своїх англійців (що приїхали набагато пізніше за нас), стають прісними. У Діни болить голова; щодо мене — я поводжуся безглуздо, і ви зараз це побачите. Я стрибаю на ліжко Кассаньяка, вмиваю обличчя в найбільшому з трьох величезних тазів, кажу дурниці, які ані смішні, ані кумедні. Одне слово — справжній провал. А на завершення перевертаю все срібло зі всіх скриньок, і Кассаньяк каже мені цього не робити, бо його слуги подумають, що він приймав кокоток. Я страшенно обурена, більше не розмовляю з ним і, виходячи, влаштовую йому сцену, під час якої він називає мене своєю дитиною, заспокоює, запевняє, що я не маю рації, і нарешті каже, що якщо я піду сердитою, він більше ніколи не прийде до нас, — і тут я кажу йому: «Я вас прощаю»? Він відповідає: «Не потрібно прощати».
Les Boyd qui se pressaient pour rencontrer leurs Anglais (qui sont arrivées bien après nous) deviennent insipides. Dina a mal à la tête, quant à moi je suis absurde et vous allez le voir. Je saute sur le lit de Cassagnac, je me lave la figure dans la plus grande de ces trois immenses cuvettes, je dis des choses bêtes qui ne sont ni drôles ni amusantes. Bref, un vrai four. Et pour final je renverse toute l’argenterie de toutes les boites et Cassagnac me dit de ne pas le faire parce que ses gens penseraient qu’il a reçu des cocottes. Je suis excessivement choquée, ne lui parle plus et en partant lui fais une scène pendant laquelle il m’appelle son enfant, me rassure, m’assure que j’ai tort, et enfin me dit que si je m’en vais fâchée il ne remettra plus les pieds chez nous, là- dessus je lui dis : -« je vous pardonne »? Il répond : - « qu’on ne le pardonne pas ».
Розстаємося непогано.
Nous nous quittons pas mal.
Це та ідіотка Берта втягла мене в це — навіщо потрібен був цей другий тур — хіба не достатньо було пʼяти невідомих жінок?!
C’est cette idiote de Berthe qui m’a fourrée dedans, à quoi bon ce second tour, les cinq femmes inconnues ne suffisaient-elles pas ? !
Цей огр зі своїми поблажливими манерами, як у Бальсамо, з цим мʼяким і спокійним тоном, з цими імператорами. Він сприймає себе всерйоз, честю клянуся! Він повівся зі мною грубо, бо вирішив, мабуть, що в суботу начебто трохи залицявся до мене. Ідіот!
Cet ogre, avec ses façons indulgentes comme Balsamo, avec ce ton doux et calme, avec ces empereurs. Il se prend au sérieux, ma parole d’honneur ! Il m’a rudoyée parce qu’il a pensé sans doute m’avoir fait une espèce de cour samedi. Imbécile !
Приїжджаю на англійський вечір і нестерпно нудьгую попри багатьох кавалерів, серед яких кількох знаю; користуюся певним успіхом, але вони майже всі англійці. Пʼятеро запросили мене на котильйон.
J’arrive à la soirée anglaise et m’ennuie terriblement malgré beaucoup de cavaliers, dont je connais plusieurs, j’ai un certain succès mais ils sont presque tous anglais. Cinq m’ont demandé le cotillon.
Це Йорк мене розсердила. Чорт знає чому — коли ми вже виходили з цнотливого й чистого помешкання Пополя, вона раптом сказала, що вона як заміжня жінка нічим не ризикує, але якщо хтось дізнається, що ми там були, — ми пропали. Це було дуже невчасно і дуже безглуздо.
C’est cette Yorke qui m’a mise en colère. Diable sait pourquoi au moment de quitter la demeure chaste et pure de Popaul, elle a dit tout à coup qu’elle en femme mariée ne risquait rien mais que si jamais on venait à savoir que nous y étions nous serions perdues. C’était très mal à propos et très absurde.
Весь вечір і цілу годину вдома я була дуже схвильована й говорила собі, що ательє — хороша річ як... притулок.
Pendant toute la soirée et pendant toute une heure à la maison j’ai été très troublée et me disais que l’atelier était une bonne chose comme... refuge.
Отже, я не можу залишатися спокійною! Це мені так набридло!
Je ne puis donc pas rester tranquille ! Cela m’ennuie tant !
Я щойно написала тридцять шість чернеток листа.
Je viens de faire trente-six brouillons de lettre.
Примітки
Жозеф Бальсамо — персонаж однойменного роману Александра Дюма (1846–48), альтер-его графа Каліостро; авантюрист і чарівник. Марі порівнює з ним пристрасного Кассаньяка. ↩