❦
Вівторок, 1 січня 1878 р.
Рідко, а точніше — ніколи ще не починала рік так добре. Вранці малювала. Пополудні ми з Діною й Полем прогулялися пішки Єлисейськими полями; потім узяли фіакр, і ми сміялися, бо Поль, ледве пробравшись у купе, вже не міг звідти вийти — ноги і голова вже були у вестибюлі, а стопи ще тільки під сидінням.Mardi 1er janvier 1878
Повертаємося — і кого ж я застаю вдома! Поль де Кассаньяк. Він каже, що багато страждав, але тепер заспокоївся і, поснідавши з батьками, прийшов до своїх найкращих друзів — до нас.
Nous rentrons et qu’est-ce que je trouve chez nous ! Paul de Cassagnac. Il dit qu’il a beaucoup souffert mais que le voilà calmé et qu’ayant déjeuné avec ses parents il est venu chez ses meilleurs amis, nous.
Він пробув довго, і, звісно, мені здалося, що цього ще замало. Він сказав кілька кумедних речей, наприклад — що в розмові я геть як сновида, що встає вночі й ходить по ринвах і карнизах, не підозрюючи, на якій висоті і де вона перебуває. Правда.
Il est resté longtemps et bien entendu j’ai trouvé que c’était encore trop peu. Il a eu quelques mots drôles, par exemple il a dit que dans la conversation je suis absolument comme une lunatique qui se lève la nuit et marche sur les gouttières et sur les rebords de toits, sans se douter à quelle hauteur et où elle se trouve. C’est vrai.
Я... Ми були чарівні.
J’ai... Nous avons été charmants.
Ми з Діною запрошені на обід до Бойдів — ви памʼятаєте. Але спочатку ми з мамою їдемо до пані Дмитрія Каншиної — дуже елегантної великосвітської дами. Мама знає її з Женеви через Сапоженікових, котрі в ті часи там панували.
Moi et Dina sommes invitées à dîner chez les Boyd, vous vous en souvenez. Mais avant cela nous allons avec maman chez Mme Dimitri Kanschine, très élégante et grande dame. Maman la connaît de Genève par les Sapogenikoff qui à cette époque y trônaient.
У Бойдів — нікого стороннього, крім лорда Пейджета, вдівця Бланш Бойд. Досить забавний вечір, три сестри веселі, і ми замислили маскаради, витівки — майже як із Сапоженіковими. Ці пані тільки того й прагнуть і намацують ґрунт, щоб дізнатися, чи можна йти.
Chez les Boyd personne d’étranger, outre lord Paget le veuf de Blanche Boyd. Une soirée assez amusante, les trois sœurs sont gaies et nous avons projeté des déguisements, des escapades presque comme avec les Sapogenikoff. Ces dames ne demandent pas mieux et tâtent le terrain pour savoir si l’on peut aller.
Мене непокоїть те, що пані Бойд і Берта хочуть, щоб я взяла її до ательє — і вдень! Подумайте тільки: оголена натура; я попередила і довго говорила про морські купання та купальні панталони. Берта запевняє мене, що вона не пуританка. Однаково — мені страшно. Будь-яка дрібниця могла б стати зброєю, образливим приводом. Це мене непокоїть.
Ce qui m’ennuie c’est Mme Boyd et Berthe qui veulent que je l’emmène à l’atelier et l’après-midi ! Pensez-donc le modèle nu; j’ai prévenu et beaucoup parlé des bains de mer et du caleçon. Berthe m’assure qu’elle n’est pas prude. C’est égal, j’ai peur. Il n’y aurait que... n’importe quoi pour que ce soit une arme, un prétexte blessant. Ça m’ennuie.
Блан обідав у нас; я встигла з ним пообідати, бо Бойди обідають лише о пів на восьму;
Blanc a dîné chez nous, je l’ai puisque les Boyd ne dînent qu’à sept heures et demie;
Брезло подарувала мені невелику картину, написану за її ескізом з арфою.
Breslau m’a donné une petite peinture faite d’après son croquis avec la harpe..
Візитні картки від Цурло і від принца де Бурбона.
Les cartes des Zurlo et du prince de Bourbon.
Мене так непокоїть, що Берта хоче малювати вдень.
Ça m’ennuie tant que Berthe veuille dessiner l’après-midi.