❦
Неділя, 23 грудня 1877 р.
Dimanche 23 décembre 1877
Відповім йому якось цими днями.
Je lui répondrai un de ces jours.
Переписаний лист · Lettre de F. de Marcuard, Berne, 22 décembre 1877Берн, 22 грудня 1877 р.Berne 22 décembre 1877Шановна панно МаріChère Mademoiselle MarieПрошу вас неодмінно повідомити мені, як здоровʼя вашого дідуся: його стан здавався тривожним, коли я виїжджав з Парижа, але я від щирого серця бажаю, щоб не сталося нового лиха і щоб ці напади більше не повторювалися. Не думаю, що зможу повернутися до Парижа тепер, як мав намір, бо мій батько хворий, та й бабуся теж досить нездужає. Утім, це й не дивно, бо в нас раптово вдарив лютий мороз, усі застуджені й кашляють.Je vous prie instamment de me donner des nouvelles de votre grand-père, son état paraissait être alarmant quand j’ai quitté Paris, mais je souhaite de tout mon cœur qu’il n’y ait pas eu de nouvelle catastrophe et que ces attaques ne se soient pas répétées. Je ne pense pas que je pourrai revenir à Paris maintenant, comme j’en avais l’intention, mon père étant malade et ma grand-mère aussi assez indisposée. Ce n’est du reste pas étonnant, car nous avons eu subitement un froid rigoureux, tout le monde est enrhumé et tousse.Чи з тим самим запалом ви провадите свої мистецькі студії?Continuez-vous avec la même ardeur vos études artistiques ?Я буду дуже радий отримати від вас кілька слів; сподіваюся, вони не принесуть поганих новин.Je serai très heureux de recevoir un mot de vous, j’espère qu’il ne portera pas de mauvaises nouvelles.Моя адреса та сама: у Маркуара і К°, банкірів, Берн.Mon adresse est toujours chez Marcuard et Cie et banquiers Berne.Тисяча вітань вашій родині, і прошу вірити, що я — ваш відданий слуга.Mille choses à votre famille et croyez moi votre dévoué serviteur.Ф. де МаркуарF. de Marcuard
Холодно. Читаю «Граматику рисунка» Шарля Блана — дуже цікаву книжку, граю на арфі, малюю скелет.
Il fait froid. Je lis la Grammaire de dessin par Charles Blanc, livre très intéressant, joue de la harpe, dessine le squelette.
У вісімнадцять років — ось таке життя! Воно мені подобається, але я любила б його ще більше, якби воно не було вимушеним.
A dix-huit ans, voilà une vie ! Elle me plaît mais je l’aimerais encore plus si ce n’était pas forcé.
Учора я була зачесана не зовсім так, як мені хотілося, а вони однаково на мене клюнули. На публіку мені нарікати нічого, але успіх у театрі для мене не новина.
Je n’étais pas tout à fait coiffée selon mon idée hier, ils m’ont gobée quand même. Je n’ai pas à me plaindre du public, mais ce n’est pas un succès au théâtre qui m’est chose neuve.
Я роздратована; нічого не встигаю, життя таке коротке... а втім, досить довге, якщо використовувати його сповна... але я хотіла б, щоб у двадцять років мені вже не було чого вчитися, аби тішитися здобутими знаннями, а тішачись, учитися й далі, але інакше, без утоми, як засвоюють дрібниці, що доповнюють великі речі.
Je suis agacée; je n’ai le temps de rien faire, la vie est si courte... assez longue si l’on l’emploie entière... mais je voudrais n’avoir à vingt ans plus rien à apprendre pour jouir de ce que j’aurais appris et tout en jouissant, apprendre encore mais autrement, sans fatigue, comme on apprend les petites choses qui complètent les grandes.
Бідні жінки! Скільки зусиль, скільки гарячки, щоб знати те, що вивчають усі студенти природничих наук, усі чоловіки або більшість із них — я кажу про добре вихованих. Тебе посилають до школи, і ти вчишся цілком природно, тоді як я, тоді як ми... Ми розтрачуємо себе, розтрачуємо книжки, знаємо, але без ладу, а я ж схибнута на порядку, симетрії, правильності... Хоча потім сама ж усе розкидаю, переверну, перероблю. Сьогодні ввечері мені ніяк не вдається висловитися.
Pauvres femmes ! Que d’efforts, de fièvre, pour savoir ce qu’apprennent tous les étudiants ès sciences, tous les hommes ou la majeure partie, je parle de la partie bien élevée. On vous envoie à l’école et vous apprenez tout naturellement tandis que moi, tandis que nous. On se gaspille, on gaspille les livres, on sait mais sans ordre, et je suis toquée sur l’ordre, la symétrie, les choses régulières... Quitte après à tout déranger moi-même, à bouleverser, refaire. Je ne peux pas du tout m’exprimer ce soir.