Вівторок, 2 жовтня 1877

Сьогодні ми переїжджаємо на Єлисейські поля, 71. Попри весь цей гармидер я встигла сходити до ательє Жюліана — єдиного серйозного для жінок. Там працюють щодня з восьмої до дванадцятої і з першої до пʼятої. Коли пан Жюліан провів мене до залу, там позував оголений чоловік.
Ми десять разів зустрічали Торлонію який рішуче дуже любʼязний, і це дія паризького повітря, на ґанку та біля каси. Цей так добре вихований молодий чоловік став любʼязнішим. Це дія паризького повітря. Якби він у Римі був таким, я б вирішила, що він у мене закоханий. Усі світські чоловіки більш-менш вишукані, ввічливі, послужливі, — але цей розкішний Торньоль має якусь особливу вишуканість і ввічливість — не знаю, чи добре висловлюся, кажучи, що відразу видно: його виховала вишукана й розумна жінка, тільки вона може дати оцю невимушену простоту манер. Не можна бути любʼязнішим, приємнішим, шикарнішим — та яким завгодно ще, — ніж цей єврей, — але для мене він взірець вихованої людини. А я люблю все, що досягло досконалості, хай то буде людина, сукня, обід або фабрика.

Примітки

Академія Жюліана, заснована 1868 року Родольфом Жюліаном, — одна з небагатьох паризьких студій, що приймали жінок і дозволяли їм малювати з оголеної натури. ↩
Torgnole — фр. жаргон: «ляпас», але тут вжите Марі як ігрове спотворення прізвища Торлонія (Torlonia). ↩
Торлонія; про це означення див. примітку до 072/1877-06-16. ↩