❦
Вівторок, 29 лютого 1876
Mardi 29 février 1876
Оскільки це останній день, ми виходимо зрання.
Comme c’est le dernier jour, nous sortons de bonne heure.
Усе місто схвильоване, усі хочуть розважитися, усі біжать, кричать. Ми їдемо по Корсо в екіпажі. Принцеса Марґеріта1, мила як янгол, теж прогулюється. Корсо виявляється затісним для такої кількості екіпажів. Не знаю, чи інші дістали стільки ж букетів і бонбоньєрок, та що ж до мене, то я ними засипана й укрита. Білий Дорія кидає мені зі свого балкона гарненький букет, одне слово, усі. Я розважаюся як божевільна. Я кинула два великі букети принцесі, а коли пізніше ми знову проїжджаємо повз її балкон, вона кидає мені бонбоньєрку з білого атласу, яку я зберігаю.
Toute la ville est agitée, chacun veut s’amuser, chacun court, crie. Nous allons par le Corso en voiture. La princesse Marguerite, gentille comme un ange se promène aussi. Le Corso se trouve trop court pour la quantité de voitures. Je ne sais si les autres ont reçu autant de bouquets et de bonbonnières mais quant à moi j’en suis inondée et couverte. Doria blanc me jette un joli bouquet de son balcon, tout le monde en un mot. Je m’amuse comme une folle. J’ai jeté deux grands bouquets à la princesse et quand nous repassons plus tard devant le balcon qu’elle occupe elle me jette une bonbonnière de satin blanc, que je garde.
Я не беруся передати шалені веселощі масного вівторка2 в Римі. Так було весело, що я й не помітила відсутності Антонеллі. Ми йдемо на балкон тільки на біг барбері й знаходимо там великий букет від Льобеке для мене. Учора він теж мені такий подарував. Я говорю з Брускетті, він питає, чи прочитала я його листа.
Je ne prends pas sur moi de remonter la furieuse gaieté d’un Mardi gras à Rome. Tant c’était amusant que je n’ai pas remarqué l’absence d’Antonelli. Nous allons au balcon pour la course des barberi seulement, et y trouvons un grand bouquet de Loëbecke pour moi. Hier aussi il m’en a donné un. Je parle à Bruschetti, il me demande si j’ai lu sa lettre.
викреслено[Сім рядків закреслено]
[Sept lignes cancellées]
Я відповідаю, що так. А чому ви мені нічого не кажете? Я нічого вам не кажу, бо це надто рано.
Je réponds que oui. Et pourquoi ne me dites-vous rien ? Je ne vous dis rien parce que c’est bien trop tôt.
— Зберіть про мене всі довідки, які захочете.
— Prenez toutes les informations que vous voulez.
— Єдина довідка, якої я хочу, прийде з часом. Я дивуюся, як швидко прийшло до вас кохання.
— La seule information que je veuille viendra avec le temps. Je m’étonne de la promptitude avec laquelle l’amour vous est venu.
— Для цього треба лише мить.
— Il ne faut pour cela qu’un instant.
— О! У мене не так, мені треба багато часу.
— Oh ! chez moi ce n’est pas ainsi, il me faut longtemps.
Уявіть собі, що цей бовдур питає мене скільки!
Imaginez-vous que la brute me demande combien de temps !
— О! — кажу я, — мені треба дуже, дуже багато часу, щонайменше три-чотири місяці.
— Oh ! dis-je, il me faut très, très longtemps, trois ou quatre mois au moins.
Він питає, чи немає, поки чекаємо на кохання, хоч трохи прихильності. У душі я обурена й відповідаю йому, що нічого не скажу, що йому слід знати, що я надзвичайно сувора і що це ще велике щастя, якщо я погоджуся його вислухати й дозволю йому чекати.
Il demande si en attendant l’amour il n’y a pas un peu de sympathie. Je suis outrée intérieurement et lui réponds que je dirai rien, qu’il doit savoir que je suis excessivement sévère et que c’est encore bien heureux si je consens à l’écouter et à lui permettre d’attendre.
Я зволю представити його моїй матінці, із чого він у захваті. Досить цієї тварюки. Плауден приносить мені букет троянд і просить представити його моїй матінці, що я й роблю. Це людина, яку приймають усюди, і великий друг Антонеллі.
Je daigne le présenter à Madame ma mère, ce dont il est ravi. Assez de cet animal. Plowden m’apporte un bouquet de roses, et me prie de le présenter à Madame, c’est ce que je fais. C’est un homme très reçu partout et grand ami d’Antonelli.
Il se fait sombre et le jeu des moccoli commence. Notre balcon et celui de l’Anglaise sont les seuls qui soient illuminés de feux de Bengale. Grand effet. A propos de l’Anglaise, tous ces messieurs disent qu’elle se nomme Mme Oliver, et Antonelli en a parlé d’un air fort vilain.
З того, що я дізналася про цю особу, я бачу, що вона не буває в порядному товаристві, не живе з чоловіком і оточена чоловіками, що, як на мене, не може її скомпрометувати, бо вона гладка, низенька й нафарбована. Та не йдімо проти течії, скорімося загальній думці й боронімо лише самих себе — і матимемо доволі клопоту.
D’après ce que j’ai recueilli sur le compte de cette personne je vois qu’elle ne va pas dans la bonne société, ne demeure pas avec son mari et est entourée d’hommes, ce qui selon moi ne peut la compromettre, grosse, petite, et peinte qu’elle est. Mais n’allons pas contre le courant, obéissons à l’opinion générale, et ne défendons que nous-mêmes et nous aurons bien assez à faire.
Усе Корсо осяяне мокколі, що спалахують і гаснуть, скачуть згори вниз і знизу вгору, мов чортячі очі, переслідувані віялами, віниками, хустинками, наче великими нічними метеликами.
Tout le Corso est illuminé de moccoli qui s’allument et s’éteignent, sautent de haut en bas et de bas en haut, comme des yeux de diables, poursuivis par des éventails, des balais, des mouchoirs, comme par autant de grands papillons de nuit.
Люд горлає, він тільки й уміє, що горлати.
Le peuple hurle, il ne sait que hurler.
Льобеке вважає, що має право вітатися, і в нього такий щирий, такий веселий, такий простий вигляд, що я вітаю його й усміхаюся йому як знайомому.
Loëbecke se croit autorisé à saluer, et il a l’air si franc, si gai, si simple que je salue et lui souris comme à une connaissance.
Я вертаюся доволі знуджена, сукня заплямована мокколі Діни, яка, розпалившись, себе не тямить.
Je rentre assez ennuyée, la robe est tachée par les moccoli de Dina qui en s’excitant ne se sent plus.
Десь об одинадцятій мені приносять рожеве доміно, Діні — червоне. Мені до нестями хочеться бути веселою сьогодні ввечері, мені здається, що я поінтригую всіх, що мені навіть стане відваги підступити до високого Дорії.
Vers onze heures on m’apporte un domino rose, à Dina, un autre rouge. J’ai une folle envie d’être gaie ce soir, il me semble que j’intriguerai tout le monde, que j’aurai même le courage d’aborder le grand Doria.
Діна, Лола та їхня мати їдуть дивитися на спалення карнавалу5, я лишаюся з мамою, мене це не цікавить, там буде лише натовп.
Dina, Lola et leur mère vont voir la crémation du carnaval, je reste avec maman, ça ne m’intéresse pas, il n’y aura que la foule.
Зранку я благала всіх не псувати мені настрою. Я нещасливої вдачі, найменше прикре слово, шпилькова голівка в колесі — і по всьому. А Валіцький і мама мені все зіпсували! Спершу кажуть слова: розпуста, вічна ганьба, ані каменя, ніколи! Мов Жюль Фавр6.
Depuis ce matin je priais tout le monde de ne pas me gâter l’humeur. Je suis un caractère malheureux, le moindre mot contraire, une tête d’épingle dans la roue et c’est fini. Et Walitsky et maman m’ont tout gâté ! D’abord on dit les mots, dépravation, honte éternelle , pas une pierre, jamais ! Comme Jules Favre.
Це був спосіб завʼязати сварку. Я нічого не кажу, тільки врешті плачу над своєю нещасною натурою, що піддається всім впливам. Вони не розуміють, а може, розуміють аж надто добре, яка я вразлива7. Від найменшої дрібниці мене кидає то в жар, то в холод. Урешті! Що вдієш. Так уже є. Бачачи мій смуток, вони веселішають, і ми їдемо, та я геть знеохочена.
C’était une manière d’engager l’action. Je ne dis rien, seulement je finis par pleurer mon malheureux naturel qui est sujet à toutes les influences. Ils ne comprennent pas ou peut-être comprennent trop bien, combien je suis sensitive. La moindre chose m’échauffe ou me glace. Enfin ! que faire. C’est ainsi. Voyant mon chagrin ils s’égayent et nous allons, mais je suis complètement découragée.
Люду так мало, що це смішно. Пʼєтро, зігнувшись удвоє, розмовляє з доміно з червоного атласу, дуже розкішним. Валіцький у чорному доміно, він скидається на вагітну жінку, його постать мене розважає. Жодного знайомого чоловіка. Та ось і Дорія, що сидить із чорним доміно.
Il y a si peu de monde que c’est ridicule. Pietro, plié en quatre, cause avec un domino de satin rouge, très riche. Walitsky est en domino noir, il a l’air d’une femme enceinte, sa tournure me distrait. Pas un homme connu. Mais voilà Doria assis avec un domino noir.
Я зважуюся підступити до нього. Та йому начхати на рожеве доміно, і він ледве відповідає. Піду понуджуся деінде. Антонеллі все ще з червоним, та тепер у ложі.
J’ose m’approcher de lui. Mais il ne se fiche pas mal d’un domino rose et répond à peine. Je vais m’ennuyer ailleurs. Antonelli est toujours avec le rouge, mais à présent dans une loge.
Трохи згодом він спускається сам, я говорю з ним якийсь час. Не можу сказати, чи він мене впізнав, я міняла голос, я говорила італійською. Якась ледь замаскована дама знаком кличе його з ложі, я кажу йому йти, щоб він не пішов сам.
Un peu plus tard il descend seul, je lui parle quelque temps. Je ne puis dire s’il m’a reconnue, je déguisais ma voix, je parlais italien. Une dame à peine masquée lui fait signe de venir, d’une loge, je lui dis de s’en aller pour qu’il ne s’en aille pas tout seul.
— Знаєш, — каже він усе ще італійською, — нам слід було б одружитися.
— Tu sais, dit-il toujours en italien, nous devrions nous marier.
— Я не хочу.
— Je ne veux pas.
— Чому?
— Pourquoi ?
— Бо ти бридкий і я тебе ненавиджу.
— Parce que tu es laid et que je te déteste.
— Тим гірше для мене й тим краще для вас. Іди, хоч би що ти робила, твоя ніжка тебе завжди викаже, отже, ти мене ненавидиш, і так було завжди?
— Tant pis pour moi et tant mieux pour vous. Vas, tu as beau faire, ton pied te trahit toujours, alors tu me détestes, et cela a toujours été ainsi ?
— Завжди.
— Toujours.
— Тоді я нещасний.
— Alors je suis malheureux.
— Ні, ти дурний, іди геть.
— Non, tu es bête, va-t-en.
Ми сиділи на краю ложі, він такий жвавий, що я не встигла завадити йому побачити мою рукавичку.
Nous étions assis sur le bord d’une loge, il est si vif que je n’eus pas le temps de l’empêcher de voir mon gant.
Тим часом мама підступала до Дорії.
Pendant ce temps maman s’approchait de Doria.
— Боже, як же ти, мабуть, нудишся, — кажу я йому мимохідь.
— Dieu que tu dois t’embêter, lui dis-je en passant.
І, не обертаючись, не ворухнувшись, він зневажливо гмукнув, і це мені страшенно сподобалося. Послухайте, мене вразив удар грому8. З усіх, кого я бачу в Римі чи деінде, Дорія — єдиний джентльмен у всьому. Поряд із ним усі решта — мотлох. Антонеллі — мавпа, інші — селюки.
Et sans se retourner, sans bouger il m’a lancé une huée qui m’a plu énormément. Ecoutez j’ai reçu un coup de foudre. De tous ceux que je vois à Rome ou ailleurs, Doria est le seul qui soit un gentleman de toutes les façons. A côté de lui tous les autres sont des pacotilles. Antonelli un singe, les autres des paysans.
Дорія — принц у повному розумінні цього слова. Раніше я казала, що на місці Марґеріти обрала б іншого. Ні, я ніколи не обрала б іншого. Які манери, яка мова, яка шляхетність у найменших учинках! Я була дуже задоволена тим, як він поводиться з незнайомими доміно.
Doria est prince dans tout le sens du mot. Je disais avant qu’à la place de Marguerite je choisirais un autre. Non je ne choisirais jamais un autre. Quelles manières, quel langage, quelle noblesse dans les moindres actions ! J’étais très contente de la façon dont il traite les dominos inconnus.
— Е-ге! — гмукнув він, коли я сказала, що він, мабуть, нудиться; це було чудово виконано.
— Heu - hé ! fit-il quand je lui dis qu’il devait s’embêter, c’était admirablement fait.
— Я вертаюся збентежена, схвильована, спантеличена. Я не хочу думати про Дорію, це було б божевіллям.
— Je rentre troublée, agitée, confuse. Je ne veux pas penser à Doria, ce serait folie.
Він чекав на одне доміно, сказав він мамі.
Il attendait un domino, dit-il à maman.
— Ти можеш бути небесним янголом, — сказав він, — та я не можу лишитися з тобою, я чекаю на одне доміно, що має прийти. Почекаю ще чверть години, а потім піду, бо я не звик, щоб мене підводили, і не хочу цього терпіти.
— Tu peux être un ange du ciel, a-t-il dit, mais je ne puis rester avec toi, j’attends un domino qui doit arriver. J’attendrai encore un quart d’huere et puis je m’en irai, car je ne suis pas habitué qu’on me manque et je ne veux pas le souffrir.
Від цього голосу в мене холоне кров, слово честі, і я боюся цього чоловіка. Мені здається, що я обожнювала б його. Думаючи про нього, я не усміхаюся, як тоді, коли думаю про кардинальчика, — мені хочеться плакати, тремтіти, мені страшно.
La voix me glace le sang, parole d’honneur, et j’ai peur de cet homme. Il me semble que je l’adorerais. Je ne souris pas en y pensant comme en pensant au cardinalino, mais j’ai envie de pleurer, de trembler, j’ai peur.
Я ніколи не бачила його зблизька до цього вечора, ніколи не чула, як він говорить. У ньому, в усій його особі, є щось дивне, перед ним я німію, він доводить мене до розпачу, він наганяє на мене страх.
Je ne l’ai jamais vu de près avant ce soir, je ne l’ai jamais entendu parler. Il a autour de sa personne quelque chose d’étrange, il me rend muette, il me désespère, il me fait peur.
Я засинаю як божевільна, я не плачу, та брови в мене щомиті мимоволі насуплюються, губи стискаються, і я почуваюся дивно, і цей гучний голос хвилює мене всю, і мені страшно.
Je m’endors comme une folle, je ne pleure pas, mais je ne puis empêcher à mes sourcils de se froncer à chaque instant, à mes lèvres de se serrer et je me sens étrange et cette voix haute m’agite tout entière et j’ai peur.
Примітки
Принцеса Марґеріта Савойська (1851–1926), майбутня королева Італії — тоді принцеса Пʼємонтська. Марі зустрічала її в карнавальному товаристві Рима. ↩
Mardi Gras (фр.) — масний (стрітенний) вівторок: останній день карнавалу перед Попільною середою й початком Великого посту. ↩
В оригіналі італійською: moccoli — свічечки; традиційне завершення римського карнавалу, коли всі намагаються погасити чужі вогники й уберегти свій. ↩
Feux de Bengale (фр.) — бенгальські вогні: кольорові хімічні смолоскипи для театрального освітлення, що дають яскраве червоне, зелене чи синє світло. ↩
«Спалення карнавалу» (funerale del Carnevale) — жартівлива поховальна процесія останньої ночі на знак смерті Карнавалу, коли спалюють чи ховають опудало; багатовікова римська традиція. ↩
Жюль Фавр (1809–1880) — французький адвокат і державний діяч-республіканець, славний палкими, риторичними промовами. Марі згадує його як взірець театрального морального обурення. ↩
В оригіналі англійською: «sensitive». ↩
Coup de foudre (фр.) — дослівно «удар грому»: нездоланне, миттєве переживання закоханості. Див. запис від 21 лютого, де Марі сама аналізує це явище. ↩