❦
Субота, 22 січня 1876
Samedi, 22 janvier 1876
Учора ввечері я розклала карти1, і вони наворожили мені прикрощі, неприємність через зустріч зі старим чоловіком або з духовною особою. А натомість у мене були самі приємності. Що ж, це вдесяте доводить мені, як вони брешуть і яка дурість бодай трохи надавати їм значення.
Hier soir je fis les cartes et elles me prédirent des désagréments, une contrariété à cause d’une entrevue avec un homme vieux ou d’Eglise. Et tout au contraire de cela je n’ai eu que des choses agréables. Bon, cela me prouve pour la dixième fois combien elles mentent, et combien l’on est sot d’y attacher la moindre importance.
Діну зачісує перукар, мене теж, але цей бевзь робить мене страшидлом, за десять хвилин я все переробляю, і ми вирушаємо до Ватикану.
Dina se fait coiffer par un coiffeur, moi aussi mais cet animal m’arrange hideusement, en dix minutes je change tout et nous partons pour le Vatican.
Я ніколи не бачила нічого, що можна було б порівняти зі сходами й покоями, якими ми проходимо.
Je n’ai jamais vu rien de comparable aux escaliers et aux chambres que nous traversons.
Як і в соборі Святого Петра, тут мені нема чого критикувати. Слуга, увесь убраний у червоний дамаст2, веде нас довгою галереєю3, чудово розписаною, з бронзовими медальйонами, вмурованими в стіни, і камеями. Праворуч і ліворуч стоять доволі тверді стільці, а в глибині — погруддя Пія IX, під яким зручне позолочене крісло, оббите червоним оксамитом. Призначено було на чверть до дванадцятої, але лише о першій відчиняються двері, і слідом за кількома гвардійцями, офіцерами в мундирах і, крім того, кількома кардиналами зʼявляється Святий Отець, убраний у біле, з червоною мантією, спираючись на ціпок із головкою зі слонової кістки.
Comme à Saint-Pierre je ne trouve rien à critiquer. Un domestique tout habillé de damas rouge nous conduit dans une longue galerie adorablement peinte avec des médaillons en bronze incrustés dans les murs, et des camées. A droite et à gauche sont des chaises assez dures et au fond le buste de Pie IX au dessous duquel se trouve un bon fauteuil doré, en velours rouge. L’heure fixée était onze trois quarts mais à une heure seulement la portière s’ouvre et après quelques gardes, des officiers en uniforme, et outre plusieurs cardinaux, paraît le Saint-Père, habillé de blanc avec un manteau rouge, et s’appuyant sur une canne à tête d’ivoire.
Я добре знала його з портретів, але насправді він набагато старший: нижня губа в нього аж звисає, як у старого пса.
Je le connaissais bien par ses portraits, mais en réalité il est beaucoup plus vieux, tant que sa lèvre inférieure pend comme chez un vieux chien.
Усі поставали навколішки, Папа найперше підійшов до нас і спитав, хто ми такі, а один кардинал читав запрошення на авдієнцію й називав йому імена.
Tout le monde se mit à genoux, le Pape s’approcha premièrement de nous et demanda qui nous étions, un cardinal lisait les lettres d’audience et lui disait les noms.
— Росіянки? — каже він, — то з Петербурга?
— Russes ? dit-il, alors de Pétersbourg ?
— Ні, Святий Отче, — каже мама, — з Малоросії4.
— Non Saint-Père, dit maman, de la Petite Russie.
— Ці панни ваші? — спитав він знову.
— Ces demoiselles sont à vous ? demanda-t-il encore.
— Так, Святий Отче.
— Oui, Saint-Père.
Ми були праворуч, ті, що ліворуч, стояли навколішки.
Nous étions à droite, ceux du côté gauche étaient à genoux.
— Підведіться, підведіться, — каже Святий Отець.
— Relevez-vous, relevez-vous, dit le Saint-Père.
Діна хотіла підвестися.
Dina voulut se relever.
— Ні, — каже він, — це для тих, хто ліворуч, ви можете лишитися. І він поклав їй руку на голову так, що нахилив її дуже низько. Потім дав нам поцілувати свою руку й перейшов до інших, мовивши до кожного кілька слів. Коли він проходив повз тих, що ліворуч, настала наша черга підвестися.
— Non, dit-il, c’est pour ceux qui sont à gauche, vous pouvez rester. Et il lui posa sa main sur la tête de façon à la faire incliner très bas. Puis il nous donna sa main à baiser et passa à d’autres adressant quelques mots à chacun. Quand il passait devant ceux du côté gauche ce fut notre tour de nous relever.
Ensuite il s’arrêta au milieu et de nouveau on s’agenouilla et il nous fit un petit discours en fort mauvais français comparant les demandes d’indulgences à l’approche du jubilé, au repentir qui vient au moment de mourir, et disant qu’il fallait gagner le ciel peu à peu, en faisant tous les jours quelque chose d’agréable à Dieu.
— Потроху треба здобувати свою вітчизну, — каже він, — але вітчизна — це не Лондон, не Санкт-Петербург, не Париж, це небо!
— C’est peu à peu qu’il faut gagner sa patrie, dit-il, mais la patrie ce n’est pas Londres, ce n’est pas Saint-Pétersbourg, ce n’est pas Paris, c’est le ciel !
Il ne faut pas attendre au dernier jour de sa vie, il faut y penser tous les jours et non pas faire comme on fait à l’approche du jubilé, non è vero, ajouta t-il en italien se tournant vers un de sa suite, auché il cardinale xxx (le nom m’échappe) lo sa.
Кардинал, до якого він звернувся, засміявся, як і всі інші священники, це, певно, мало для них якийсь сенс, і Святий Отець пішов дуже задоволений і усміхнений, поблагословивши людей, вервиці, образи тощо. У мене була вервиця, яку я, щойно повернувшись, замкнула в мильниці.
Le cardinal apostrophé se mit à rire ainsi que tous les autres prêtres, ça devait avoir un sens pour eux, et le Saint-Père s’en alla très content et très souriant après avoir donné sa bénédiction aux personnes, aux chapelets, aux images etc. J’avais un chapelet que j’ai enfermé dans une boîte à savon aussitôt rentrée.
Поки цей дідуган благословляв і говорив, я молила Бога зробити так, щоб папське благословення стало для мене справжнім благословенням і щоб я звільнилася від усіх своїх печалей.
Pendant que ce vieux bénissait et parlait je priais Dieu de faire en sorte que la bénédiction du pape me soit une vraie bénédiction et que je sois délivrée de tous mes chagrins.
Були там кардинали, що дивилися на мене точнісінько так, наче вони Одіффре чи Манара9 на виході з ніццької Опери.
Il y avait là des cardinaux qui me regardaient tout comme s’ils étaient Audiffret ou Manara à la sortie de l’Opéra de Nice.
З Ватикану ми їдемо фотографуватися, у чорних вуалях. Це буде памʼятка, а вуаль мені личить.
Du Vatican nous allons faire nos photographies, en voiles noirs. Ce sera un souvenir et le voile me va bien.
Потім я вертаюся, розпускаю зачіску, перевдягаюся й беруся шити вбрання, як у Дантової Беатріче, і тюрбан, як у Беатріче Ченчі10. Зачіски «Марія Стюарт» і «Марія-Антуанетта» готові. У понеділок я позуватиму.
Puis je rentre, me décoiffe, me change de robe et me mets à confectionner un vêtement comme celui de la Béatrice de Dante et un turban comme chez Béatrice Cenci. Les coiffures Marie Stuart et Marie-Antoinette sont prêtes. Lundi je poserai.
Я геть схибнулася на струмливому вбранні, я не можу й дивитися на модну сукню чи капелюшок, мені потрібна біла туніка на античний лад11, у тисячу складок, що окреслює форми, і білий тюрбан на голові.
Je suis complètement folle d’habits flottants, je ne puis voir une robe ou un chapeau à la mode, il me faut une chemise blanche à l’antique à mille plis et dessinant les formes, et un turban blanc sur la tête.
Діна править мені за манекен, і це мене розважає.
Dina me sert de mannequin et cela m’amuse.
Відколи ми в Римі, ми сміємося тільки з Ґалули; ми обрали його, бо це істота геть незначуща, трохи більша за кажана, набагато менша за людину. Сьогодні ввечері Діна обіцяє віднести йому перо, освячене папою, щоб він став ницим нотаріусом.
Depuis que nous sommes à Rome nous ne rions que de Galula, nous l’avons choisi parce que c’est un être sans importance aucune, un peu plus d’une chauve-souris, beaucoup moins qu’un homme. Ce soir Dina promet de lui porter une plume bénite par le pape afin qu’il devienne vil notaire.
Мені хочеться знову побачити Папу, і я знову побачу його перед відʼїздом. Тепер він мені здається знайомим. Ці кардинали поводяться з ним, мов із дитиною, і я певна, що він уже нічим не переймається.
J’ai envie de revoir le Pape, et je le reverrai avant de partir. Il me semble à présent une connaissance. Ces cardinaux se comportent avec lui comme avec [un] enfant, et je suis sûre qu’il ne s’occupe plus de rien.
Сьогодні в Ніцці були перегони. Як же вони, певно, бавилися.
Aujourd’hui étaient les courses à Nice. Comme ils ont dû s’amuser.
Ще один доказ брехливості карт. Учора я прикликала якусь ворожку, і вона поворожила мені й сказала покликати того, кого я хочу; я покликала Одіффре, і ця жінка сказала мені, що він не може жити без мене, що він умирає від смутку й ревнощів, що якась лиха жінка наговорила йому на мене наклепів і що він — найнещасніший із чоловіків, що він тільки й думає, як приїхати, бо й справді не може жити без мене, він мене обожнює, але я думаю про іншого, і він ревнує, надто через те, що ця лиха жінка набрехала йому на мене, сказала йому, що я люблю іншого, тощо.
Encore une preuve du mensonge des cartes. Hier j’ai fait venir une espèce de sorcière et elle m’a fait la bonne aventure et m’a dit d’appeler celui que je veux, j’ai appelé Audiffret et cette femme m’a dit qu’il ne pouvait vivre sans moi, qu’il se meurt de tristesse et de jalousie, qu’une méchante femme lui a fait des calomnies sur mon compte et qu’il en est le plus malheureux des hommes, qu’il ne pense qu’à venir car bien véritablement il ne peut pas vivre sans moi, il m’adore, mais moi je pense à un autre, et il est jaloux, surtout parce que cette méchante femme lui a médit de moi, lui a dit que j’en aimais un autre, etc.
Хай поздихають усі ворожки й хай згорять усі карти! Сама лиш брехня.
Que toutes les sorcières crèvent et que toutes les cartes brûlent ! Rien que des mensonges.
Це перші ніццькі перегони, які я пропускаю за чотири роки; у 1870–71 була війна13, отож я бачила перегони в 1871–72, 1872–73, 1873–74 та 1874–75 роках. Чотири роки перегонів.
Ce sont les premières courses à Nice que je manque depuis quatre ans, en 1870-71 c’était la guerre, j’ai donc vu les courses en 1871-72, de 1872-73, 1873-74, et de 1874-75. Quatre années de courses.
Я не повернуся до Ніцци взимку, якщо моя печаль триватиме; якщо я хочу туди їхати, то їхати королевою, якщо хочу там лишитися, то лишитися володаркою. А мені там гірше, ніж останній квіткарці. Тож я туди їхати не хочу.
Je ne retournerai pas à Nice pendant l’hiver si mon chagrin continue, si je veux y aller, c’est y aller en reine, si je veux y rester c’et y rester en maîtresse. Et j’y suis plus mal que la dernière bouquetière. Je n’y veux donc pas y aller.
Якби я могла жити там так, як хочу, я віддала б пʼять років свого життя будь-кому.
Si je pouvais y demeurer comme je veux, je donnerais cinq ans de ma vie à n’importe qui.
Бути нещасною в Парижі — це ще можна зрозуміти, але бути нещасною в Ніцці! Любити її можна, лише пануючи в ній.
Etre mal à Paris, ça se comprend encore, mais être mal à Nice ! On ne peut l’aimer qu’en y régnant.
Примітки
«Fis les cartes» — розклала карти, ворожила на гральних картах; один із кількох способів ворожіння, що їх практикує Марі: карти, гребінець під подушкою, звертання до ворожки. ↩
Дамаст: коштовна двостороння тканина з шовку чи вовни, ткана з візерунками; червоний дамаст був барвою ліврей папської домашньої прислуги. ↩
Довга галерея (Климентова зала, або один із ватиканських коридорів): славетна своєю розписаною стелею та оздобами. ↩
«La Petite Russie» — Мала Росія: історичний термін на позначення України, зокрема регіону навколо Полтави та Харкова, де лежали маєтки Башкирцевих. ↩
Індульгенції: у католицькому богословʼї — відпущення тимчасової кари за вже прощений гріх; надавалися чи продавалися в обмін на молитви, прощі та доброчинні справи. ↩
Ювілей (jubilé): 1875 рік був Святим роком, проголошеним Пієм IX; прочани до Рима могли отримати особливі повні індульгенції. ↩
В оригіналі італійською: «non è vero». ↩
В оригіналі італійською: «auché il cardinale» … «lo sa» (так у тексті; мабуть, anche). ↩
Манара: член ніццького кола Марі, відомий, схоже, своїм пильним спогляданням гарненьких жінок у театрі. ↩
Беатріче Ченчі (1577–1599): римська шляхтянка, страчена за вбивство свого батька-тирана; увічнена в портреті, приписуваному Ґвідо Рені, де вона зображена в білому тюрбані, який Марі могла бачити в галереї Барберіні. ↩
«À lʼantique» — на класичний, античний лад: драпіроване, вільно спадаюче вбрання, навіяне грецькою та римською скульптурою, на противагу туго зашнурованим модам 1870-х. ↩
Папеса (la papesse): легендарна папеса Іванна, жінка, яка нібито була обрана папою у IX столітті; гра Марі й Діни — трохи блюзнірський жарт, зіграний у день їхньої папської авдієнції. ↩
Франко-прусська війна 1870–71 років, яка розладнала життя по всій Франції; Ніцца стала французькою лише 1860 року. ↩