❦
Пʼятниця, 9 квітня
Vendredi, 9 avril
Яка дивна весна! холодно й сіро.
Quel étrange printemps ! il fait froid et gris.
Перш ніж повернутися, я заходжу до Ніни й веду дівчат вечеряти до себе. Вечеря почалася спокійно, але десь посередині устряв диявол, змусивши мене заговорити про Гомера. Тоді дідусь сказав мені, що я не знаю, що таке «Іліада». Я спаленіла від люті й сказала йому, що це він не знає, і спитала, що залишилося від Гомера, окрім «Іліади».
Avant de rentrer je vais chez Nina et emmène les filles à dîner chez moi. Le dîner avait commencé calmement mais vers le milieu le diable s’en est mêlé en me faisant parler d’Homère. Papa alors m’a dit que je ne savais pas ce que c’était que l’Iliade. Je me suis fâchée toute rouge et lui dis que c’était lui qui ne savait pas et lui demandai ce qu’il restait d’Homère excepté l’Iliade.
— Нічого, є тільки «Іліада»! (Я мало не задихнулася від тріумфу.)
- Rien il n’y a que l’Iliade ! (Je faillis étouffer de triomphe).
— А «Одіссея»? — кажу я, — а «Одіссею» куди ви подінете?
- Et l’Odyssée ? dis-je et l’Odyssée qu’en faites-vous ?
— Не знаю, про що ти говориш, немає ніякої «Одіссеї».
- Je ne sais pas ce que tu dis, il n’y a pas d’Odyssée.
— Не лише «Одіссея», але є ще героїко-комічна поема «Батрахоміомахія»1!
- Non seulement l’Odyssée mais il y a encore un poème héroï-comique la Batrachomyomachie ! [sic]
Тут я зареготала так гучно, що Марі й Ольга засміялися, ми всі засміялися, а дідусь розсердився, і ми втекли.
Sur cela je me mis à rire si fort que Marie et Olga ont ri, nous avons toutes ri et grand-papa s’est fâché et nous nous sommes sauvées.
Ось уже два дні він силкується переконати мене, що люди — це мавпи, що Бога немає тощо. І всілякі нісенітниці, які не варті навіть того, щоб їх обговорювати.
Depuis deux jours il veut me persuader que les hommes sont des singes, que Dieu n’est pas, etc. etc. Et toutes sortes d’absurdités qui ne valent pas même la peine d’être discutées.
І справді, якби ми походили від мавп, мали б бути проміжні істоти, бо не могла ж мавпиха раптом народити людину, і ця зміна мусила б відбуватися поступово. Люди від початку світу не змінилися ні формою, ні навіть вдачею.
En effet si nous étions des singes descendus, il y aurait eu des êtres intermédiaires car tout à coup une singesse n’a pas accouché d’un homme et ce changement aurait dû se faire par degrés. Les hommes depuis le commencement du monde n’ont pas changé, non seulement de forme, mais même de caractère.
То як же сталося, що вони спинилися на своєму шляху перетворення й ось уже стільки століть лишаються тими самими?
Comment donc se fait-il qu’ils se soient arrêtés dans leur voie de transformation et depuis tant de siècles restent les mêmes.
Я вже не кажу про початок світу, але найперша доба найдавніша, від якої до нас дійшли картини й статуї, достатньо давня, щоб можна було помітити бодай якусь зміну.
Je ne parle plus du commencement du monde, mais la première époque [Rayé la plus reculée] dont nous avons des peintures, des statues est assez reculée pour qu’on puisse remarquer un changement quelconque.
Або ж припустімо байку про мавп — що спричинило це перетворення?
Ou bien admettons la fable des singes, qu’est-ce qui est cause de cette transformation ?
Ми походимо від мавп, але в певну добу, досягнувши, мабуть, потрібного ступеня досконалості, ми спиняємось. Але потрібного — кому, чому? Чому мавпи стали людьми? Хто це вчинив? — Природа!
Nous descendons des singes mais à une certaine époque, arrivés sans doute, au degré de perfection voulue, nous nous arrêtons. Mais voulue par qui, par quoi ? Pourquoi les singes sont devenus hommes ? Qui a fait cela ? - La Nature !
Ну то що ж таке Природа, як не Бог?
Eh ! bien qu’est-ce la Nature, sinon Dieu.
І чому Природа лишає мавп мавпами ось уже стільки часу? І чому кури не висиджують якихось особливих істот, а завжди курчат, корови ж — телят?
Et pourquoi la Nature laisse-t-elle les singes, singes depuis tant de temps. Et pourquoi les poules ne font-elles pas des êtres particuliers mais toujours des poulets, et les vaches des veaux ?
Тепер як доказ наводять отих жахливих людей, що їх недавно знайшли не знаю де, здається, в Новій Малайзії, і які майже мавпи. Та це нічого не доводить, — помиляюся, це доводить, що маю рацію я.
Maintenant comme preuve on a ces affreux hommes trouvés il n’y a pas longtemps je ne sais où, dans la Nouvelle-Malaisie, je crois, et qui sont presque des singes. Mais cela ne prouve rien, je me trompe cela prouve que j’ai raison.
Батько того короля Тотамбао був такий, як він, і його син буде такий самий бридкий, як він, і син його сина теж... Це не раса, що перетворюється, а саме окрема раса, яка стала такою, як є, під впливом клімату, ступеня цивілізації, відрубності й відсутності будь-яких стосунків з іншими людьми.
Le père de ce roi Totambao était comme lui et son fils sera aussi laid que lui et le fils de son fils de même... Ce n’est pas une race en transformation mais bien une race particulière faite comme elle l’est par l’influence du climat, du degré de civilisation, d’être séparée et de n’avoir aucune relation avec les autres hommes
Хто дав людині мову? Ага, ось воно! Кажуть, що Яків III Шотландський звелів замкнути двох дітей із німою жінкою і що звуки, які вони вимовляли через два роки, скидалися на давньоєврейську. Це, звісно, лише байка.
Qui a donné la parole à l’homme ? Ah voilà ! On prétend que Jacques III d’Ecosse a fait enfermer deux enfants avec une femme muette et que les sons qu’ils articulaient au bout de deux ans ressemblaient à de l’hébreu. Ceci n’est qu’une fable naturellement.
У своєму неуцтві я припускаю, що мову людині дав Бог. Але кажуть, що дитина, яка ніколи не чула б мови, не зуміла б нічого сказати.
Dans mon ignorance, je suppose que Dieu a donné la parole à l’homme. Mais on dit qu’un enfant qui n’aurait jamais entendu parler ne saura rien dire.
Це вже надто вчені матерії для мене, до того ж, гадаю, я трохи захопилася.
Ceci devient trop savant pour moi d’ailleurs je crois que je me suis laissée aller un peu loin.
Мені було нудно, і я казала про це вголос, що смішило дітей і потішало мене.
Je m’ennuyais et le disais tout haut, ce qui faisait rire les enfants et m’amusait.
Я просто дурна: я плакала, читаючи про смерть Александра Великого, і так засмутилася, бачачи, як цей напівбог умирає таким молодим, тоді як стільки нікчем його пережили, що відчинила вікно й свистіла пʼять хвилин. Саме свистом я виражаю свої найбільші прикрощі!
Je ne suis qu’une bête, j’ai pleuré en lisant la mort d’Alexandre le Grand et étais si contrariée de voir mourir ce demi-dieu si jeune, tandis que tant de faquins lui survivaient que j’ai ouvert la fenêtre et ai sifflé pendant cinq minutes. C’est en sifflant que j’exprime mes plus grandes contrariétés !
Потім те саме й через Наполеона на Святій Єлені, за Цезарем я шкодувала менше. Але за Нероном і Алківіадом — то були сльози, сльози!
Puis la même histoire pour Napoléon à Sainte-Hélène, j’ai moins regretté César. Mais pour Néron et Alcibiade c’était des larmes, des larmes !
Ці діти говорили про кохання, я сміялася.
Ces enfants parlaient d’amour, je riais.
Я не можу закохатися.
Je ne puis devenir amoureuse.
А чому?
Et pourquoi ?
— Бо я вже закохана. Ах! так, в Алківіада й Нерона. Справді, дітоньки, не розумію, як можна кохати теперішню наволоч!
- Parce que je le suis déjà. Ah !! Oui, d’Alcibiade et de Néron. Vrai, mes enfants, je ne comprends pas comment on peut aimer la canaille d’aujourd’hui !
Знайдіть мені щось на кшталт Алківіада — оце інша річ, оце муж! Але кохати нікчему за його пику, як кажуть женевці, це принизливо, запевняю вас!
Trouvez moi quelque chose comme Alcibiade, à la bonne heure, c’est un homme ! Mais aimer un faquin pour sa binette comme disent les Genevois c’est dégradant, je vous assure !
— Ви кохаєте Алківіада? Дурниці, то хтось, кого ви так називаєте.
- Vous aimez Alcibiade ? Bêtise c’est quelqu’un que vous nommez comme ça.
— Ба ні, це правда, великий, прекрасний Алківіад, слово честі, Марі!
- Point c’est vrai, le grand, le beau Alcibiade, foi de Marie !
З якої б це речі я мала брехати заради вас, коли я не збрехала б навіть заради принца Уельського!
Pourquoi voulez-vous que je mente pour vous quand je ne mentirais pas pour le prince de Galles !
Перед тим, не називаючи цих імен, я розповіла про Ремі, Берту, герцога тощо.
Avant cela, sans dire ces noms j’ai raconté Rémy, Berthe, le duc etc.
До речі, маленький іспанець зветься маркіз Кальдерон, і оскільки Ольга зітхала, я сказала, що це буде її прізвище, але трохи інакше: Colorado Claro2.
A propos le petit Espagnol se nomme le marquis Calderon, et comme Olga soupirait je dis que ce sera son nom mais un peu autrement; Colorado Claro.
— Ага! ага! — мовила Марі, — а я?
- Ah ! Ah ! fit Marie, et moi ?
— Ви — Dubeque aromatique3! Гаразд, а ви ж тоді?
- Vous Dubeque aromatique ! Bien, et vous donc ?
— О! я скромна, я зовуся пані Алківіад.
- Oh ! moi, je suis modeste, je me nomme Mme Alcibiade.
Я переказую всі ці дурниці, бо: найсолодші наші втіхи — в наших спогадах; перечитуючи це, я тішитимуся, а може, й плакатиму.
Je raconte toutes ces bêtises parce que: nos plus doux plaisirs sont dans nos souvenirs; en relisant ceci je m’amuserai, et pleurerai peut-être.
Баден лишився моїм найсолодшим спогадом. Я розповідаю про нього, як старі солдати про великі битви, у яких брали участь.
Bade est resté mon plus doux souvenir. Je le raconte comme les vieux soldats les grandes batailles auxquelles ils ont assisté.
На цьому пані Алківіад лягає спати.
Sur cela, Mme Alcibiade se couche.
Примітки
В оригіналі французькою: Batrachomyomachie [sic]. ↩
«Colorado Claro» — назва ґатунку сигар (світло-коричневий лист); Марі жартома підставляє її замість іспанського титулу. ↩
«Dubeque aromatique» — жартівливий титул, теж від назви тютюну/сигар (дюбек — сорт ароматного тютюну). ↩