❦
Четвер, 18 лютого 1875
Той самий холод, що й учора, та сама сукня. На концерті, потім — у Сапоженікових; вони страшенно бояться в новому домі: вони уявляють собі духів, привидів, і Юм утвердив їх у цих думках, кажучи, що на цей будинок справді нападають духи. Дійшло до того, що Марі відчула, як її обнімає одна з цих істот, — і я не поклялась би, що тієї миті Цима не прибрав подоби духа.Jeudi, 18 février 1875 Même froid qu’hier, même robe. A la musique, puis chez les Sapogenikoff, ils ont des peurs atroces dans leur maison, ils s’imaginent des esprits, des revenants et Horne les a enfermés dans ces idées disant que cette maison est effectivement attaquée par des esprits. C’est au point que Marie s’est sentie embrassée par un de ces êtres, je ne jurerais pas que ce n’ait été Cima qui ait pris pour ce moment la forme de l’esprit.
Словом, яка я є — я у відчаї. Ось уже три роки я довбаю1 маму і тітку, і вони завжди відповідали мені, що коли я виросту — все буде, як я хочу. Ну ось — я виросла, і нічого не змінилось; так, змінилось — на гірше.
Enfin telle que l’on me voit je suis au désespoir. Depuis trois ans je martelle maman et ma tante et toujours elles me répondaient que quand je serai grande tout sera comme je le désire. Eh bien me voilà grande, et rien n’est changé, si fait mais pour le pire.
Справді, я покладаю надію лише на Тебе, Боже мій — тож змилуйся наді мною, з милосердя.
Bien véritablement je n’ai l’espoir qu’en vous, mon Dieu, ayez donc pitié de moi, par charité.
Pour toutes choses je lutte, lutte éternelle contre l’indulgence, l’imbéciiité, l’engourdissement l’insouciance. Heureusement que Dieu me soutient, mais souvent je sens les forces m’abandonner et n’ai plus le courage de continuer à soutenir cette guerre plus terrible que celle de sept ans.
О Боже мій! Захисти й підтримай мене. Я недостойна, але благаю Тебе.
O mon Dieu ! Protégez et soutenez-moi. Je suis indigne mais je Vous en supplie.
О, дай, щоб моє життя налагодилось.
O faites que ma vie s’arrange.
Поклади край моїм тривогам і мукам! Боже мій, Ти бачиш, що я покладаю надію лише на Тебе, бо молюсь Тобі; адже такі Твої негідні створіння, що замість звертатись до Тебе насамперед — роблять це лише тоді, коли вже попросили допомоги у своїх нікчемних ближніх.
Faites cesser mes inquiétudes et mon tourment ! Mon Dieu Vous voyez que je n’ai d’espoir qu’en Vous puisque je vous prie, car tels sont Vos indignes créatures qu’au lieu de s’adresser à Vous tout d’abord elles ne le font qu’après avoir demandé secours à leurs ignobles semblables.
Пробач, пробач мені; не карай мене за мої провини, вільні й невільні. Боже мій, почуй мою молитву і прийми мою віру, мою любов і моє смирення.
Pardonnez, pardonnez-moi, ne me punissez pas pour mes méfaits volontaires et involontaires. Mon Dieu, entendez ma prière et acceptez ma foi, mon amour et mon humiliation.
Примітки
Je martelle — «я бʼю молотком», «я довбаю» — образ безперервного повторення. ↩
В оригіналі «lʼimbéciiité» — ймовірна помилка за «lʼimbecillité» (тупість, безглуздість). ↩
Семирічна війна (1756–1763) — масштабний конфлікт за участю Росії; Маріна освіта та українське коріння роблять це посилання природним. ↩