❦
Середа, 3 лютого 1875
Mercredi, 3 février 1875
Почуваюся втомленою. Трохи болить голова.
Je me sens fatiguée. J’ai un peu mal à la tête.
Близько пʼятої я йду до карнавального комітету взяти квитки на трибуну префектури; мер, знайомий із мамою, провів мене до тих дверей і відчинив їх, кажучи:
Vers cinq heures je vais au comité du Carnaval prendre des billets pour la tribune de la préfecture, le maire, qui connaît maman, m’a conduite jusqu’à cette porte l’ouvrit en disant -
— Ось пані, яка хоче квитки. — Але яким же було моє здивування, коли замість простого продавця я побачила весь ніццький батаклан: дʼАспремон, Ґро, Сетоне, Даніс тощо.
Voilà une dame qui désire des billets - Mais quelle fut ma surprise quand au lieu d’un simple vendeur je vis tout le bataclan de Nice, d’Aspremont, Gros, Saëtone, Danis, etc.
Вони всі підхопились одночасно і всі разом запитали, чого я бажаю. Я й собі відповіла всім разом, що хочу квитки на трибуну префектури. Квитків уже не було, і я вийшла, сказавши, що маю порадитись із кимось — чи захоче ця особа місця в останньому ряду. Тоді дʼАспремон попросив мене назватися, щоб надіслати квитки у разі, якщо я їх візьму. — Не потрібно, я знаю імʼя панни, — перервав Сетоне.
ils se levèrent tous avec précipitation et me demandèrent tous à la fois ce que je désirais. A mon tour je répondis à tous ensemble que je désirais des billets pour la tribune de la préfecture. Il n’y en avait plus et je me retirai disant que je devais consulter quelqu’un si ce quelqu’un voudrait des places au dernier rang. D’Aspremont alors me pria de donner mon nom pour m’envoyer ces billets au cas où je les prendrais. - C’est inutile, je sais le nom de Mademoiselle, interrompit Saëtone.
Я подивилась на нього, ніби кажучи: «Ти знаєш моє імʼя?» — і вийшла, а цей Вулкан1 провів мене до дверей.
Je le regardai pour dire - Ah ! tu sais mon nom, toi ? - et sortis reconduite par ce Vulcain.
Поговорити з усіма цими людьми, яких я бачу вже стільки часу і які здавались мені неживими істотами, з якими неможливо заговорити, — видалося мені таким дивним, що я не могла не пожвавитись. За пів години я повернулась і попросила ті квитки, сказавши, що щойно зустріла потрібну людину і та погоджується. Мені підсунули крісло, дʼАспремон сів поруч — показував плани, пояснював, потім розповів, як все буде, що сьогодні ввечері бал у «Медітерране», а завтра маскарадний бал в Італійському театрі, цілком пристойний2, весь вищий світ іде туди, дами знімуть капюшони,
Avoir parlé à tous ces gens que je vois depuis si longtemps et qui me paraissait des êtres inanimés et impossibles à être parlés me parut trop étrange pour que je ne sois un peu animée. Dans une demi-heure, je reviens et demande ces billets, disant que je viens de rencontrer la personne et qu’elle consent. On m’approche un fauteuil et d’Aspremont se mit à côté me montrant les plans, m’expliquant, puis se mit à raconter comment ce sera, que ce soir il y a un bal à la Méditerranée et demain un bal masqué au théâtre Italien, tout à fait comme il faut, que toute la société y va que les dames ôteront leurs capuchons,
— Так, — жваво підхопив Даніс, роблячи жест, ніби знімає капюшон.
— Oui, fit vivement Danis en faisant le geste comme pour ôter le capuchon.
— Так, — повторив Ґро зі своїм злодійкуватим виглядом, — зніматимуть капюшон,
— Oui, répéta Gros de son air canaille, on ôtera le capuchon,
— Так, — наче останнє відлуння, повторив Сетоне. Потім дʼАспремон запитав, чи йду я на бал; я відповіла, що мама хвора і я ще не виходжу в світ. «Ах, якщо так», — вигукнув він, і знову, як і з капюшоном, озвалися ті самі відлуння.
— Oui, répéta comme un dernier écho Saëtone. Puis d’Aspremont me demanda si je vais au bal, je répondis que ma mère est malade et que je ne vais pas encore dans le monde. Ah ! si c’est cela, s’écria-t-il, et les mêmes échos que pour le capuchon se répétèrent.
Він дуже шкодує, бо, як він казав, рідко трапляється досить пристойний маскарадний бал, щоб дами могли на нього йти. Я весь час чекала своїх квитків, поки дʼАспремон мене розважав; Даніс стояв зовсім близько, підстрибував, поглядав і щомиті вставляв своє слово, і мав такий вигляд, ніби ось-ось вискочить зі своєї шкіри. Ґро грав із Пратером, а Сетоне сів у глибині біля квитків, не шукаючи їх анітрохи.
Il regrette beaucoup, car disait-il c’est rare de pouvoir avoir un bal masqué, car presque jamais il n’y en a d’assez bien pour que les dames y puissent aller. J’attendais toujours mes billets pendant que d’Aspremont m’amusait, Danis se tenait tout près, sautillait, regardait et plaçait à chaque instant son mot, et avait l’air de vouloir sortir de lui-même. Gros jouait avec Prater et Saëtone alla s’asseoir au fond près des billets, mais sans les chercher le moins du monde.
Я перестала говорити і оглядалась,
Je cessai de parler et regardais,
— Ну, мій любий, квитки! — гукнув дʼАспремон. — Ах!
— Eh bien ! mon cher, les billets, cria d’Aspremont. Ah !
— Так, — сказав Сетоне, — ось вони. Я плачу, Даніс розмінює стофранкову купюру; тоді я встаю. Всі ці люди жваво підводяться, дʼАспремон проводжає мене.
c’est vrai, dit Saëtone, les voilà. Je paye et Danis change le billet de cent francs, sur cela je me lève. Tous ces gens se lèvent vivement et d’Aspremont me reconduit.
Однак вони добре виховані й чемні — я не думала, що вони такі.
C’est égal, ils sont bien élevés et polis, je ne m’attendais pas à les trouver ainsi.
Забуваю сказати головне: місць уже не було, але їх зробили для мене. — Чи певні ви, пане, що в нас будуть стільці?
J’oublie de dire le principal, c’est qu’il n’y avait plus de place, mais qu’on les a faites pour moi. Est-ce sûr, Monsieur, que nous aurons des chaises ?
— О так, стільці будуть, — запевняю вас, я сам подбаю, щоб їх поставили, — відповів дʼАспремон. — Для дам у нас завжди є стільці. Запевнення, здається, цілком певне: якщо не дотримає слова, я зажадаю своїх стільців — просто посеред карнавалу, просто на трибуні.
— Oh ! oui il y aura des chaises, j’en réponds, j’en ferai mettre moi-même, répondit d’Aspremont. Nous avons toujours des chaises pour les dames, il me semble que l’assurance est formelle, et s’il ne tient pas sa parole, je réclamerai mes chaises, au beau milieu du Carnaval, à la Tribune.
Коли я розповіла про це, мама була дуже задоволена: я здобула те, в чому відмовили всім; Пелікан просив місця — йому відмовили.
Quand je racontai cela, maman parut très satisfaite de ce que j’ai obtenu là [ou] on a refusé à tout le monde, Pelikan a demandé des places et on les lui a refusées.
Побачити світських людей (бідолашні люди, бідолашний ніццький світ) — для мене те саме, що дихати киснем після того, як просиділа в театральній залі.
Avoir vu des gens du monde (pauvres gens, pauvre monde de Nice) est la même chose pour moi que respirer de l’oxygène après avoir été enfermée dans une salle de théâtre.
Болить голова, лягаю дуже втомлена.
J’ai mal à la tête et me couche bien fatiguée.
Забуваю сказати, що на набережній я бачила Джонстона — він сидів із другом на лавці і курив, як шевець. Визнаю, що сьогодні він здався мені вельми простацьким і що сьогодні я в нього закохана значно менше — навпаки.
J’oublie de dire qu’à la Promenade je vis Johnstone assis avec son ami sur un banc de la Promenade et fumant comme un cordonnier. J’avoue qu’aujourd’hui il m’a paru bien commun et qu’aujourd’hui je n’en suis pas autant amoureuse, au contraire.
Я хотіла б побачити його ще раз, щоб переконатись. У дні перегонів він здавався мені чудовим, а тепер щодня — дедалі менше; бідна я, думала знайти розвагу.
Je voudrais le revoir pour m’assurer. Les jours des courses, je le trouvais superbe, et depuis, chaque jour il diminue, pauvre moi, je croyais trouver une distraction.
Він дивився мені просто в обличчя; а що, розмовляючи з Марі, Ольгою й Цимою, я дивилась на вулицю, то сталося так, що я помітила його несподівано для себе, зробила легкий, непомітний порух назад і продовжила речення, не дивлячись більше на нього, не відводячи погляду, — але продовжуючи дивитись розглядати перехожих, поки екіпаж посувався вперед.
Il me regarda droit dans la figure et comme tout en parlant à Marie, Olga et Cima je regardais dans la rue il est arrivé que je l’aperçus sans m’y attendre, fis un léger mouvement en arrière, imperceptible et continuai ma phrase, sans le regarder davantage, sans me détourner, mais continuant à regarder examiner les passants au fur et à mesure que la voiture avançait.
Примітки
Вулкан — бог-коваль у римській мітології, потворний. Марі вживає імʼя як зневажливе прізвисько. ↩
В оригіналі французькою: «comme il faut». ↩