Четвер, 20 серпня 1874
Переїжджаємо до квартири, яку зняли на місяць, — вулиця Довга, № 104, перший поверх. Посередині між Курзалем і Казино — балкон із видом на океан, мила маленька вітальня. Чарівний вхід. У мене окрема маленька кімнатка. Квартирка лялькова. О другій усе готово, і я йду з Туманчовими на пристань (не знаю, як писати це слово) — там нікого не бачу. Заходимо до Курзаля, де я перекидаюся кількома словами з милою Фостер. Базілевич приходить до нас. [Закреслено: тітка] І ми йдемо з нею обідати до готелю «Гранд Кафе», де живуть Туманчови, — там обідають погано. Із цією милою сім'єю мені нудно. Потім ідемо до крамниць із мереживом. Тітка, що називала Базілевич змарнілою жінкою тощо, трохи побраталася з нею, а Базілевич, за браком кавалера, охоче розмовляє про рулетне й валансьєнське мереживо. Забула: коли поверталася перед обідом, бачу Дорію — ззаду, за моїм звичаєм. Він ішов за нами, а потім обігнав, перш ніж я встигла побачити його обличчя. Я сказала Туманчовим, що перед ними справжній і перший з династії Плобстерів. Кожна з дівчат хотіла гукнути про це мамі, що стояла на балконі, але я залишила за собою славу оголосити це самій. Там-там-тами тягнуть нас на дитячий бал о шостій. Цей бал нагадує мені Баден — там навіть був якийсь Ремі де Ґонсалес. Звідти повертаюся, лишаючи їх блукати. Тітка й Базілевич приходять о пів на десяту — були на полюванні за мереживом. Базілевич, ідучи, дружньо взяла мене під руку й поклала мені руку на голову — тітка побачила це із задоволенням. Базілевич нібито відчуває до мене симпатію. Щойно розпечатала листа від Кірша, в якому він пише, що був котильйон, організований Гарістовим, де Б'ємом тощо, який тривав до дев'ятої ранку. Не змогла добре розібрати, але, здається, прочитала, що збираються організувати ще щось і що Кірш нас запрошує. Я вже уявила в голові подорож, яку хотіла б здійснити, — але хотіла б їхати лише з кількома Плобстерами. Чекаю мами й усіх, щоб розповісти їм про це й розібрати листа.Nous déménageons dans l'appartement que nous avons pris pour un mois, rue Longue, n° 104 au premier. Au milieu du chemin entre le Kursaal et le casino, balcon duquel vue sur l'océan, gentil petit salon. Entrée charmante. J'ai une petite chambre à part. Appartement *de poupée*. A deux heures tout est fini et je vais avec les Tamancheff sur l'estacade (je ne sais comment écrire ce mot), là je ne vois personne. Nous passons au Kursaal où je dis quelques mots avec la gentille Foster. Basilévitch vient chez nous. [Rayé: ma tante] Et nous allons avec elle, dîner à l'hôtel du grand Café où sont les Tamancheff, on y dîne mal. Cette chère famille m'ennuie. Après on va aux magasins de dentelles. Ma tante qui traitait Basilévitch de *femme usée* etc. fraternise un peu avec elle et Basilévitch à défaut de cavalier cause volontiers roulette et valenciennes. J'oublie, comme je rentrais avant dîner, je vois Doria, dans le dos selon ma coutume. Il marchait derrière nous puis nous dépassa, avant que j'eus le temps de voir sa face. J'ai dit aux Tamancheff que le vrai et le premier de la dynastie des Plobster est devant eux. Chacune des filles voulut le crier à maman qui était sur le balcon mais je me suis réservée la gloire de l'annoncer. Les Tam-tam-tam nous entraînent au bal d'enfants et à six heures. Ce bal me rappelle Bade, il y avait même un Rémy de Gonzalès. De là je rentre les laissant errer. Ma tante et Basilévitch viennent à neuf heures et demie, elles étaient à la chasse aux dentelles. Basilévitch en partant me prit amicalement le bras et mit sa main sur ma tête ce que ma tante vit avec plaisir. C'est que Basilévitch prétend avoir pour moi de la sympathie. Je viens de décacheter une lettre de Kirsh dans laquelle il dit qu'il y avait un cotillon organisé par Haristoff, de Biesme etc. etc. qui dura jusqu'à neuf heures du matin. Je ne pus bien déchiffrer mais je crois avoir lu qu'on va encore organiser quelque chose et que Kirsh nous invite. J'ai déjà représenté dans ma tête le voyage que je voudrais faire, mais je voudrais aussi n'aller qu'avec quelques Plobsters. J'attends maman et tous pour leur en parler et déchiffrer la lettre.