Четвер, 23 квітня 1874

Сьогодні вранці, коли говорили про Левіна, ла Дюран і ла Продже, казали, що навіть Гамільтон, якби проїжджав Ніццею, прийшов би до ла Джоя, — а в Парижі його, безумовно, не приймуть.
Я зробила дурницю — читала сьогодні ввечері до одинадцятої з гаком — це погано.
Я перечитала: «Герцог Гамільтон залишив Каїр у понеділок 6 квітня, прямуючи до Олександрії, де збирається сісти на пароплав 8-го або 10-го до Константинополя. Малоймовірно, щоб він взяв участь, як ми припускали, у весняних перегонах у Булонському лісі. Герцога супроводжує лорд Мандевіль, син герцога Манчестерського, його шваґер. Принц Луї Естергазі, який жив у готелі Шепердс одночасно з цими панами (де ж герцогиня?), відʼїжджає найближчими днями до Відня і має бути на перегонах. Відомо, що принц, якого ми знали колись у Бадені, має репутацію — і заслужену — одного з перших жокеїв-аматорів своєї епохи. На Бар-ле-Дюку, одному з коней стайні герцога Гамільтона, він торік здобув у скачках з перешкодами кілька важливих перемог». Нарешті! Ось це перегони! Баден — це місто… ні, рай! Коли думаю про цю Ніццу, де навіть на перегонах немає жодного джентльмена! О Бадене, Бадене! Бадене дорогий, Бадене дивовижний, незрівнянний, благородний, чудовий — я тебе обожнюю, як обожнюю герцога!
Я в такому захваті, така піднесена, що кричала б не тямлячись, що є лише герцог Гамільтон і Баден-Баден.
Я не повинна більше ні говорити про це, ні думати — бо відчуваю, як сльози підступають до горла, серце бʼється і я ледве дихаю.
Великий Боже, чому я його так люблю! Я ніколи з ним не говорила. Коли я думаю про нього — бачу його, мені здається, що чую його, — і тоді, тоді я вже не відчуваю землі під ногами, мене вже немає. Є дні, коли я уявляю, що він говорить по-німецьки, інші — по-французьки тощо; сьогодні він говорив по-німецьки, і більше ніж будь-коли я… не знаю, що відчуваю лише крім того, що люблю його — і навіть більше: це більше ніж… обожнювання.
О Гамільтоне!
— Бал Людовіка XV у костюмах, менует.
— Безумство, якого я не смію назвати..
Молоді слуги вдягнені папугами — достоту, як колись у Чернякивці. Думаю — краще, вдягнені різноманітними птахами.

Примітки

В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі англійською: «gentlemen-riders». ↩
В оригіналі англійською: «steeple chase». ↩
В оригіналі італійською (із Маріїними помилками): «mi mama il freto non so che cosa sento seulement se non che lʼamo». Перші слова — імовірно, mi manca il fiato («мені забиває дух»), як Марі правильно написала в італійському абзаці 18 квітня. ↩