Четвер, 12 березня 1874

Учора я снідала в «London House» з тіткою; коли ми виходили, барон проїхав повз нас у візку й підняв капелюха зовсім високо. Якби він хотів, міг би нас не помітити, було дуже далеко.
Коліньйон, здається, поїхала; я знаю лише, що через неї вдома були чималі неприємності.
Увечері у вівторок вона попрощалася зі мною, і я подарувала їй медальйон.
Сьогодні холодно, я вдягнула білу хустку, а я ж ніколи нічого не вдягаю. Світило, яке дає тощо, ледве видніється, як у Росії взимку. Мороз щипав мене за щоки й вуха, як я це люблю! Холод мене оживляє, і я задоволена собою й іншими. Двічі я не привіталася з Левіном, і я була неправа, бо ввечері ми дізналися, що цей бал влаштували дванадцять осіб, кожен дав тисячу пʼятсот франків, і мала бути вечеря за столом, усе для двохсот осіб і не більше.
Левін не міг сказати нічого іншого, крім правди. Список запрошень справді закрили ще три дні тому.
Він, мабуть, був у нас, а ми й не знали, бо лише сьогодні тітка виявила візитку пана Гартунга. Боже, зроби, щоб час плив швидше, щоб ми вже були вдома, добре влаштовані й жили, як я люблю! Мама хвора, Діна теж, Поль теж -- дуже прикро.
Здається, панна де Ґальве, пан Звєгінцов і князь верхи обʼїхали все місто, бо я зустріла їх на вулиці Сен-Франсуа і навіть у нашому провулку. Князь обернувся, і оскільки я теж обернулася подивитися на Ґальве, це бентежило.
Маленький граф дивиться, як завжди, і я не знаю, сердитися мені чи сміятися. Стільки суперечок через кипариси нашої вілли; на мою думку, їх треба зрізати: вони не гарні й не правильні, а кучеряві й надають похмурого вигляду всій садибі.
Я так насолодилася прогулянкою, так свіжо, так добре.
Ми кілька разів були в Сімон, завтра вона приміряє мою сіру сукню, нарешті! Ми думаємо їздити верхи у вер-
Примітка упорядників
[Прим. ред.: тут у щоденнику був малюнок Марії.]
хній одяг; мій ліф ще не готовий. Я сьогодні весела.
Найганебніше те, що я червонію, коли кажуть «Брюне»; я б себе вбила, так я лютую!
Боже всемогутній, зроби, щоб я більше не червоніла через цього слугу, і це тому, що мама, здавалося, вимовила його імʼя якось особливо... Боже, це жахливо!

Примітки

В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі англійською: «enjoyed». ↩