❦
Середа, 4 лютого 1874
Mercredi, 4 février 1874
Вже два дні бідна Надя хвора, і княгиня не приходить.
Depuis deux jours la pauvre Nadia est malade et la princesse ne vient pas.
Я попросила маму залишитися; ми несемо до Сімон мій бідний блакитний корсаж, який досі не доведений до ладу — Гуен нічого не зробив.
J’ai prié maman de rester, nous allons porter à Simone mon pauvre corsage bleu qui n’est pas encore arrangé, Gouin n’y a rien fait.
Ми йдемо до пані Говард; я залишаюся в класній кімнаті з дітьми. Це свого роду серйозна зустріч — я давно не була в них, а вони в мене. Ліз, ця відкрита, щира, ніжна натура, кинулася мені на шию. Елен у вітальні, вона спускається, щоб мене провести нагору (сукня блакитна, капелюшок блакитний, гарно). Було кілька осіб, яких я не знаю. Якийсь пан запитав мене, що сталося з тим великим собакою, який завжди за мною ходив — він його помітив ще в Парижі. Лукаріні теж його знає — Пратера. Я не знала, що Пратер такий відомий, ним захоплюються. Я була дуже мила; поряд з Елен у мене прості, невимушені манери. Я знову спускаюся; граф Маркофф, князь Гагарін і пан Тормосов відчиняють двері.
Nous allons chez Mme Howard, je reste dans l’étude avec les enfants. C’est une espèce d’entrevue sérieuse, il y a longtemps que je n’étais chez eux et eux chez moi. Lise, cette nature ouverte, franche, aimante m’a sauté au cou. Hélène est au salon, elle descend pour me faire monter (robe bleue, chapeau bleu, bien). Il y avait quelques personnes que je ne connais pas. Un monsieur m’a demandé ce qu’est devenu le grand chien qui me suivait toujours, il l’avait remarqué encore à Paris. Lucarini le connaît aussi, Prater. Je ne savais pas que Prater fut si connu, on l’admire. J’étais très gentille, j’ai des manières unies, simples à côté d’Hélène. Je redescends encore; le comte Markoff et le prince Gagarine et M. Tormosoff ouvrent la porte.
— А ми — нам можна?
Et nous, nous pouvons ?
— Бачите, я зовсім маленький, — каже Гагарін, присідаючи. Граф ходив на ходулях Джонні; на прощання руки схрестилися кілька разів — знак одруження. Я підозрюю Маркоффа й Елен. Елен уже не така ніжна — це означає, що якесь інше почуття, окрім дружби... що... ну все одно.
- Voyez je suis tout petit, dit Gagarine se baissant, le comte a marché sur les échasses de Jonnie, en partant les mains se croisèrent plusieurs fois, signe d’un mariage. Je soupçonne Markoff et Hélène. Hélène n’est plus aussi tendre, cela veut dire qu’un autre sentiment que l’amitié... que... enfin c’est égal.
Я зустрічаю пана Філімонова саме коли він виходив; він ще раз нагадує, щоб ми не забули прийти вдягати наречену рівно о другій годині у середу. Він чарівний.
Je rencontre M. Filimonoff au moment où il sortait, il me répète encore une fois que nous ne devons pas oublier de venir habiller la fiancée à deux heures précises mercredi. Il est charmant.
Поль взуватиме наречену, бо в неї немає брата.
Paul mettra les souliers à la fiancée comme elle n’a pas de frère.
Оце так тиждень! Сьогодні ввечері Ложе, завтра Нагорнов. У суботу: «Ернані» у виконанні Віжʼє. У вівторок комедія в Говардів (я думала, що нас не запросять), а в середу весілля панни Філімонової. Уф!
Voilà une semaine ! Ce soir Logé, demain Nagornoff. Samedi: « Hernani » par la Vigier. Mardi une comédie chez les Howard (je pensais qu’on ne nous inviterait pas) et mercredi le mariage de Mlle Filimonoff. Ouf !
Я була в східній крамниці, сподіваючись знайти блакитне кашемірове манто на вечір, але на жаль! Мама спізнилася на пʼятигодинний потяг і їде о сьомій.
J’étais au magasin oriental pensant y trouver un manteau de cachemire bleu, pour le soir, mais hélas ! Maman a retardé pour le train de cinq, elle va à sept heures.
Я не йду до Ложе. Я йду покласти останній штрих на вбрання Маченьки, Діни й навіть Поля. Я застала Маченьку погано одягненою, відкрила їй корсаж серцем, додала фішю з шантільських мережив, брошку, медальйон, квітку, підібрану до бузкової сукні, бант — і за десять хвилин вона перемінилася — в тій самій сукні. Полю бракувало ґудзика на сорочці — я прикріпила замість нього квітку іпомеї та зелений листочок, дуже оригінально.
Je ne vais pas chez Logé. Je vais donner un dernier coup de pinceau aux toilettes de Machenka, de Dina et même de Paul. J’ai trouvé Machenka mal habillée, j’ai ouvert son corsage en cœur, j’ai mis un fichu de Chantilly, une broche, un médaillon, une fleur assortie à la robe mauve, un nœud et en dix minutes elle était transformée avec la même robe. A Paul, il manquait un bouton à la chemise, j’attachai à la place une belle-de-jour et une feuille verte, très original.
Я отримала від Ворта дуже гарний зразок тканини, який обрала з першого погляду для свого дорожнього вбрання.
J’ai reçu de Worth un échantillon très joli, que j’ai choisi du premier coup d’œil pour mon costume de voyage.
За обідом Поль розповів, що син Джої в школі Ваша. Його запитали, як його звуть, він відповів, що не знає. Дідусь щось сказав про Гамільтона — я почервоніла, як давно вже не червоніла, й відчула, як мамин погляд упав на моє обличчя, — від того я почервоніла ще дужче й довше. Ні, я не перестала червоніти!
A dîner Paul a raconté que le fils de Gioia est chez Wash. On lui a demandé son nom, il répondit qu’il ne le savait pas. Papa a dit quelque chose de Hamilton, j’ai rougi comme il y a longtemps et j’ai senti les yeux de maman se porter sur ma figure, ce qui a augmenté et prolongé la rougeur. Non, je n’ai pas cessé de rougir !