❦
Пʼятниця, 2 січня 1874
Vendredi, 2 janvier 1874
навскоси · note de Marie en travers de la page de titre du Livre 15
Я вже написала дві тисячі сімсот сторінок!!!!
en travers J’ai déjà écrit deux mille sept cents pages !!!!
Забула сказати, що вчора давали «Фаворитку» і що прима-донна нижче будь-якої критики.
J’ai oublié de dire que hier on donnait « La Favorite » et que la prima donna est au-dessous de toute critique.
Як це дивно! Минув один день -- і рік скінчився. Не можу отямитися, як, зрештою, і від усього іншого.
Comme c’est étrange ! Un jour s’est passé et l’année est finie. Je n’en reviens pas, comme de tout d’ailleurs.
Щоразу, коли я проїжджаю повз віллу Вітґенштайнів, я переконуюся дедалі більше помічаю разючу схожість між самим князем і тією коричневою ганчіркою, що привʼязана вгорі на стовпі біля ґрат серед усіляких риштувань -- бо вони щось перебудовують. У цієї нещасної Джої жахливі манери.
Toutes les fois que je passe la villa Wittgenstein je me persuade m’aperçois de plus en plus de la frappante ressemblance qu’il y a entre le prince lui-même et le torchon marron qu’on a attaché au haut d’un pilier, placé près de la grille et de toutes sortes d’échafaudages; car ils reconstruisent quelque chose. Cette malheureuse Gioia a des manières déplorables.
Провівши маму й тітку на вокзал (той божевільний, що хотів убити себе, -- поляк, бідолаха; він виживе), я пішла до Дельбеккі за зошитами, щоб продовжити свій Щоденник.
Ayant reconduit maman et ma tante à la gare (le fou qui voulait se tuer est polonais, pauvre; il vivra) j’allai chez Delbecchi prendre des carnets pour continuer mon Journal.
На Новий рік я отримала листівки від усіх тих бовдурів, що вливають свої науки мені в голову. Хіба цього я хочу! Ні, зовсім не такого Нового року я прагну! «Чекаймо, чекаймо, чекаймо ще першого дня щастя».
Le jour du nouvel an, j’ai reçu les cartes de toutes les bêtes qui versent leurs sciences dans ma tête. Est-ce cela que je voudrais ! Non, ce n’est pas une telle nouvelle année que je désire enfin ! « Attendons, attendons, attendons encore le premier jour de bonheur ».
У пані Проджерс був бал, на якому панна Авіґдор дебютувала в товаристві. Та що мені до того!
Il y avait chez Mme Prodgers un bal où Mlle Avigdor a fait son entrée dans le monde. Mais que m’importe !
Я гуляла з Гічкок, зустріла також маленьку де Ґальве, теж пішки -- у своєму сірому капелюшку та сірій сукні вона чарівна, гарно складена й граціозна. У ній є щось таке лагідне, вся вона мʼяка й безтурботна рівна. Ще зустріла пана Вермана з Лабановими, як завжди; думаю, він одружується з дочкою княгині Лабанової. Це чарівний молодий чоловік. Коли я поверталася однією з вуличок, що ведуть до площі Ґрімальді, пан Барнола підійшов поговорити зі мною, побажати щасливого Нового року, сказати, що я стаю чарівною й високою, і, і... тощо, тощо, тощо.
J’ai marché avec Hitchcock, j’ai rencontré aussi à pied la petite de Galve, avec son chapeau gris et sa robe grise elle est charmante, elle est bien faite et gracieuse. Elle a quelque chose de si doux dans toute sa personne, tout en elle est mou et nonchalant égal. J’ai aussi rencontré M. Woerman avec les Labanoff comme toujours, je crois qu’il épouse la fille de la princesse Labanoff. C’est un charmant jeune homme. En rentrant dans une des rues qui mènent à la place Grimaldi M. Barnola est venu me parler, me souhaiter une bonne année, me dire que je deviens charmante et grande et et... etc. etc. etc.
Як він постарів. Останнім часом я дуже задоволена собою, вважаю себе гарненькою -- і це мене прикрашає. Ніщо так не робить негарною, як коли вважаєш себе негарною. Надмірна впевненість, безсумнівно, шкодить, особливо з потворним обличчям, але ж я не потворна.
Comme il est devenu vieux. Je suis très contente de moi ce dernier temps, je me trouve jolie et cela m’embellit. Il n’y a rien qui rende laide comme lorsqu’on se croit laide. Trop d’assurance nuit sans doute, surtout avec une face monstrueuse, mais je ne suis pas monstrueuse.
Треба завжди вважати себе кращою за всіх.
Il faut toujours se croire mieux que tout le monde.
C’est dommage que l’astre qui donne etc. ait fait son appearance. Ces trois quatre jours, le temps était foggy et il me semblait que j’étais à Paris. Cette voiture du comte Lambertye ne paraît plus, elle aussi me rappelait Paris.
Щойно повернувшись, йду до себе, до великого дзеркала; останній промінь призахідного сонця падав прямо на моє обличчя, на мені був коричневий капелюшок, я була дуже рожева, але не розпашіла5. Промінь був червоний, моє волосся набуло вогненного відтінку, так само як і шкіра, і я була так на нього схожа. Я нахилилася ліворуч -- було видно лише волосся, капелюшок, щоку й трохи ніс; відтінки були як у нього -- я була в захваті.
Aussitôt rentrée je vais chez moi devant la grande glace, le dernier rayon du soleil couchant tombait juste sur ma figure, j’avais mon chapeau marron, j’étais très rose, sans être flushed. Ce rayon était rouge, mes cheveux devinrent d’une nuance feu, ainsi que mon teint, et je lui ressemblais tant. Je me suis inclinée à gauche, on ne voyait que les cheveux, le chapeau, la joue et un peu le nez, les nuances étaient comme lui, j’étais ravie.
Примітки
В оригіналі італійською: «bella Nizza». ↩
В оригіналі латиною: «Miserere.». ↩
В оригіналі англійською: «appearance». ↩
В оригіналі англійською: «foggy». ↩
В оригіналі англійською: «flushed». ↩