❦
Субота, 25 жовтня 1873
Samedi 25 octobre 1873
Учора ввечері я щойно заснула, як чую стукіт у двері — це Діна й Поль.
Hier soir je m’endormis à peine lorsque j’entends frapper à la porte, c’est Dina et Paul.
Я не знала, чого вони хочуть, і посилаю їх до біса, але мене кличуть, кажуть, що мама дуже хвора; тоді я вдягаю пальто й спускаюся вся сонна. В їдальні мама сидить на стільці в жахливому стані; навколо всі з тривожними й збентеженими обличчями. Я бачу, що їй дуже погано. Вона, каже, хоче ще раз побачити мене перед смертю. Мене охоплює жах, але я цього не показую.
Je ne savais pas ce qu’ils voulaient et je les envoie au diable, mais on m’appelle, on dit que maman est très malade; alors je mets mon manteau et je descends toute endormie. Dans la salle à manger je trouve maman assise sur une chaise dans un état affreux, autour tout le monde avec des faces inquiètes et troublées. Je vois qu’elle est bien mal. Elle veut me voir, dit-elle, encore une fois avant de mourir. Je suis saisie d’horreur mais je ne le fais pas paraître.
Це жахливий нервовий напад — ніколи ще не було так сильно. Всі у відчаї! У бідного Жоржа від страху очі божевільні.
C’est une attaque de nerfs terrible, jamais ça n’a été aussi fort. Tout le monde est au désespoir ! Pauvre Georges a des yeux de fou tant il a peur.
Посилають за Ребергом і Макаріо. Розсилають на всі боки слуг шукати ліків. Ніколи я не зможу передати, якою була ця жахлива ніч! Мене будять опівдні. І знову мама без упину каже, що помирає!!
On envoie chercher Rehberg et Macario. On expédie de tous côtés des domestiques pour chercher des remèdes. Jamais je ne pourrai donner une idée de cette horrible nuit ! On me réveille à midi. Et encore maman qui dit constamment qu’elle meurt !!
Розбудили Анічкових — вони одразу прибігли. Я весь час сиділа в кріслі біля вікна; і без мене було досить людей, щоб робити те, що потрібно. Та й я не вмію доглядати хворих, ненавиджу дивитися на це; це дивне почуття — я відчуваю якусь огиду.
On a réveillé les Anitchkoff, ils accourent aussitôt. Je restais tout le temps dans le fauteuil près de la fenêtre, il y avait sans moi assez de monde pour faire ce qu’il fallait. D’ailleurs je ne sais pas soigner, je déteste voir soigner; c’est un sentiment extraordinaire, quelque chose de dégoûtant que j’éprouve.
О, я була дуже нещасна! Ніколи ще так не страждала — хоча ні, 13 жовтня я страждала стільки ж, але інакше.
Oh ! j’étais bien malheureuse ! Jamais encore je n’ai tant souffert, si, le 13 octobre j’ai souffert autant, mais d’une autre manière.
Одної миті мамі стало дуже зле, і я не могла стриматися — з криком покликала Валіцького.
Un moment maman s’est trouvée très mal et je ne pouvais me retenir, j’ai appelé Walitsky à grands cris.
Але це жахливо! Перша думка, що мені спала на гадку, — молитися.
Mais c’est affreux ! La première pensée que j’ai eue c’est de prier.
Лікарі безперервно приходили й виходили. Нарешті за допомогою гірчичників і невідомо скількох інших жахіть вдалося дещо зробити; маму поклали в її кімнаті, і ми всі були навколо ліжка. Але їй ще не краще — лише о третій годині вдалося щось зробити.
Les médecins allaient et venaient continuellement. Enfin à l’aide de sinapismes et je ne sais encore combien d’autres horreurs on parvint à quelque chose, on coucha maman dans sa chambre et nous étions tous autour du lit. Mais elle ne va pas mieux encore, ce n’est pas avant trois heures qu’on parvint à quelque chose
О! Коли я згадую цю ніч, мене тіпає! Це жахливо! Лікарі кажуть, що ці напади дуже небезпечні й не можна, щоб вони повторювалися, бо... О, це жахливо!
Oh ! mais quand je pense à cette nuit je frémis ! C’est effroyable ! Les médecins disent que ces attaques sont très dangereuses et qu’il ne faut pas qu’elles se répètent, car... Oh ! c’est affreux !
Це було так жахливо, що я не можу описати. Але, слава Богу, небезпека минула. Ми всі спокійніші й залишаємося в її кімнаті. Як море, що після великої бурі стає тихим і здається замерзлим, так і ми всі після таких великих хвилювань сиділи спокійно разом, так спокійно, що я не розуміла, що відбувається. Крім зовнішнього спокою, в душі кожного панувало досконале блаженство і така лагідна тиша, що, здається, ніколи ми не були такі щасливі. Першим це сказав Жорж. Бідний Жорж — він був так наляканий, що не наважувався зайти, але стояв біля дверей з безтямним поглядом і розпитував тих, хто виходив.
C’était si affreux que je ne puis pas le décrire. Mais grâce à Dieu le danger est passé. Nous sommes plus tranquilles tous et nous restons dans sa chambre. Comme la mer qui après une grande tempête devient calme et semble gelée, ainsi nous étions tous après de si grands troubles assis calmement ensemble, si calmement que je ne comprenais pas ce qui se passait. Excepté le calme extérieur, dans l’âme de chacun régnait un bien-être parfait et une tranquillité si douce, que jamais il me semble on n’était si heureux. C’est Georges qui le premier a dit cela. Pauvre Georges il était si effrayé qu’il n’osait pas entrer mais il restait près des portes l’œil hagard, et demandait des nouvelles à ceux qui sortaient.
Іду спати, третя година.
Je vais me coucher, il est trois heures.
Але змінилося ось що: майже весь цей час до моєї тривоги долучалося нещастя з Гамільтоном, і ніколи я так живо й глибоко за ним не шкодувала. Я кинулася на ліжко зі словами: О Гамільтон! О Гамільтон! Але я стрималася й на колінах подякувала Богу за порятунок мами.
Mais ce qui est changé c’est que pendant presque tout ce temps à mon inquiétude se joignait le malheur de Hamilton, et jamais je ne l’ai si vivement et profondément regretté. Je me jette sur mon lit avec ces mots: Oh ! Hamilton ! Oh Hamilton ! Mais je me suis réprimée et à genoux j’ai remercié Dieu pour avoir sauvé maman.
Прокидаюся о чверть на одинадцяту. Сьогодні вранці в мене мало бути троє вчителів — із сьомої до пів на дванадцяту. Мама прийшла вранці до сусідньої кімнати. Їй трохи краще.
Je me réveille à dix heures un quart. Je devais avoir trois professeurs ce matin de sept à onze heures et demie. Maman vint ce matin dans la chambre à côté de moi. Elle va un peu mieux.
Спускаюся снідати, і дідусь починає чванитися своїми почуттями. Я йому це сказала.
Je descends déjeuner, et papa commence à faire parade de son sentiment. Je le lui ai dit.
Учорашній спокій і блаженство панують і сьогодні. Я жахливо втомлена. Вранці Діна каталася верхи — бачила пані Проджерс із новим. Ми виїжджаємо о третій, а мені здається — дванадцята. Я відправила корсажі до Ворта. На прогулянці ми бачили Вітґенштайна з його красунею. Вітер жахливий. Ми повертаємося по Діну, і біля дверей я бачу валізу — що таке? Мені кажуть — Маркевич; я вискакую з ландо, питаю: що? як? де? — не встигаю закінчити питань, як відчуваю, що мене хтось хапає. Це Соломінка. Вона така рада мене бачити, така зачарована, така щаслива! Я теж дуже рада її бачити. Думала, вона мене задавить поцілунками. І миттю тисяча питань! Я веду її до себе, показую їй свої сукні (вона велика поціновувачка).
Le calme et le bien-être d’hier régnent encore aujourd’hui. Je suis horriblement fatiguée. Dina a monté à cheval ce matin, elle a vu Mme Prodgers avec un nouveau. Nous sortons à trois heures et il me semble qu’il est douze. J’ai expédié les corsages à Worth. A la promenade nous vîmes Wittgenstein avec sa belle. Il fait un vent affreux. Nous rentrons chercher Dina et près de la porte je vois une malle, qu’est-ce ? On me dit que c’est Markevitch, je m’élance du landau je demande quoi ? comment ? où, je n’ai pas le temps d’achever mes questions lorsque je me sens saisie par quelqu’un. C’est Solominka. Elle est si contente de me voir, si enchantée, si heureuse ! Moi aussi, je suis très contente de la voir. Je crus qu’elle m’écrasera par ses baisers. Et à l’instant mille questions ! Je la prends dans ma chambre, je lui montre mes robes (c’est un grand amateur).
Вона мала провести зиму в По; провела там два дні й, не в змозі знести нудьгу цього міста, приїхала до Ніцци. Мама, яка спала, прокинулася; Соломінка йде до неї. Знову тисяча вигуків, поцілунків, питань, відповідей. О пʼятій ми виходимо з Соломінкою, їдемо на прогулянку.
Elle devait passer l’hiver à Pau, elle y passa deux jours et ne pouvant supporter l’ennui de cette ville elle vint à Nice. Maman qui dormait se réveilla, Solominka va chez elle. Encore mille exclamations, baisers, questions, réponses. A cinq heures nous sortons avec Solominka, nous allons à la promenade.
Гадаю, Бет і Соломінка не покусають одна одну; обидві проти цієї дикої перської, і мають рацію. А ще обидві люблять морозиво до обожнювання. Ми знову бачимо Вітґенштайна — вони нас обганяють. Ця жінка на нас дивиться; думаю, цей тупий Вітґенштайн сказав їй, що ми почервоніли того разу. Він напивається як свиня, і вигляд у нього лютий та отупілий. Ми їх обігнали ще раз, коли вони поверталися додому. Видно, що це руське порося, й поводиться як свиня; він скидається на чоловіка Субіз — такий жалюгідний біля своєї кокотки.
Je crois que Bête et Solominka ne se mordront pas; elles sont toutes deux contre cette sauvage persane, et elles ont raison. Et aussi elles aiment toutes les deux les glaces à « l’adoration ». Nous voyons encore Wittgenstein, ils nous passent. Cette femme nous regarde, je crois que ce Wittgenstein abruti lui a dit que nous avons rougi l’autre jour. Il se grise comme un cochon, et il a l’air féroce et abruti. Nous les passâmes encore une fois lorsqu’ils rentraient chez soi. On voit que c’est un cochon russe et il se conduit comme un cochon, il a l’air de l’époux de la Soubise tant il a l’air misérable à côté de sa cocotte.
Герцог Гамільтон теж мав кокотку, але поводився шляхетно, як вельможа, як пан. Його ніколи не бачили привʼязаним до спідниці подібної жінки.
Le duc de Hamilton avait aussi une cocotte mais se conduisait noblement, comme un grand seigneur, en maître. On ne le voyait jamais attaché à la jupe d’une pareille femme.
Примітка упорядників
[Малюнок Марі]
[Croquis de Marie]
Ми йдемо до London House, де бачимо цю тварюку Паттона. Соломінка запитала, чи я й далі веду щоденник.
Nous allons au London House où nous voyons cet animal-brute Patton. Solominka demanda si je continue mon journal.
— Так, — каже Валіцький, — і сім томів уже відправлено герцогу Гамільтону.
— Oui, dit Walitsky - et il y a sept volumes qui sont envoyés au duc de Hamilton.
Усі приходять до мене, і ми говоримо про наші подорожі.
Tous viennent chez moi et nous parlons de nos voyages.
Соломінка каже:
Solominka dit:
— Гріця випросив у мене твою фотографію й сказав, що вона миленька, завжди добре вдягнена.
— Gritsia a obtenu de moi ta photographie et a dit qu’elle était gentille, bien mise toujours.
— Яка скотина! Миленька! Для руського порося, як ти, я «миленька»?!
— Quelle brute ! Gentille ! Pour un cochon russe comme toi je suis « gentille » ?!
Тупе порося, мені тебе шкода! Я відчуваю лише жалість і зневагу1.
Cochon stupide, tu me fais pitié ! I feel only pity and contempt.
У мого найдорожчого батька є французька актриса Дюроше, їй сорок два роки. Він закоханий (?) у неї, купує їй діаманти й зробить нам ласку приїхати до Ніцци з нею.
Mon très cher père a une actrice française Durocher, elle a quarante-deux ans. Il est amoureux (?) d’elle, lui achète des diamants et nous fera le plaisir de venir à Nice avec elle.
Вона живе в нього, а його сестри, пані Тютчеві та інші, приходять до нього, і вона теж, ця жінка. У Росії таке свинство, що мій родитель2 анітрохи не соромиться; після театру вони вечеряють і сідають до карети на очах у всіх і їдуть додому — мій батько й актриса.
Elle demeure chez lui, et ses sœurs, Mmes Tutcheff etc viennent le voir et elle aussi, cette femme. On est tellement cochon en Russie, que mon pater ne se gêne nullement; après le théâtre ils soupent et se mettent en voiture devant tout le monde et rentrent, mon père et l’actrice.
Товариство зовсім не шоковане, і ніхто нічого не каже, коли пан Башкірзев [sic] зʼявляється з Дюроше, а потім іде розмовляти з порядними пані. В тому самому саду, в ресторані, накрито два столи: за одним — Дюроше, мій батько та інші; за другим — порядні пані, і мій батько посеред вечері переходить від одного стола до іншого без жодного сорому.
La société n’est pas du tout choquée et on ne dit rien lorsque M. Bachkirzeff [sic] parait avec Durocher puis va parler à des dames. Dans le même jardin, dans un restaurant deux tables sont couvertes, à l’une sont Durocher, mon père et encore d’autres; à l’autres les dames comme il faut et mon père au milieu du souper passe d’une table à une autre sans scrupule.
Я наводжу це як один із прикладів свинства російської провінції. Ми згадуємо, а точніше мама й ми розповідаємо Бет історію мого викрадення. Соломінки не було. Паттон прийшов читати донос Фійки.
Je cite cela comme une des cochonneries des provinces russes. On se rappelle, ou plutôt maman et nous racontons l’histoire de mon enlèvement à Bête. Solominka n’était pas là. Patton est venu lire une dénonciation de Fijka.
Увесь цей день такий спокійний, такий приємний, такий щасливий.
Toute cette journée est si calme, si agréable, si heureuse.
Соломінка захоплюється моєю кімнатою, моїм смаком, моїми сукнями, черевичками, моїми... вже не знаю чим — усім, одним словом.
Solominka admire ma chambre, mon goût, mes robes, mes bottines, mes... je ne sais plus quoi, tout enfin.
Бет і Соломінка сходяться на тому, що я найприємніша в усій родині. Вони мене дуже люблять, і Соломінка сказала, що любить мене надзвичайно.
Bête et Solominka conviennent que je suis la plus sympathique de toute la famille. Elles m’aiment beaucoup et Solominka a dit qu’elle m’aime extraordinairement.
Романи мого батька відомі всім. Яке ж свинство в Росії! Ні, я не житиму в Росії, я хочу бути англійкою.
Les amours de mon père sont publics. Comme on est cochon en Russie ! Non, je ne demeurerai pas en Russie, je veux être anglaise.
Соломінка житиме в нас до приїзду англійки.
Solominka logera chez nous jusqu’à l’arrivée de l’Anglaise.
Бет отримає дві тисячі франків від свекрухи. А я оплакуватиму свого герцога.
Bête va recevoir deux mille francs de sa belle-mère. Et moi, je vais pleurer mon duc.
Примітки
В оригіналі англійською: «I feel only pity and contempt.» ↩
В оригіналі латиною: «pater». ↩