❦
Неділя, 21 вересня 1873
Dimanche 21 septembre 1873
Уявіть собі — я проспала до пів на дванадцяту. Де це бачено?!
Figurez-vous que j’ai dormi jusqu’à onze heures et demie. A-t-on jamais vu ?!
Їдемо на кладовище — всі (сіра сукня); я зі Звірою, у фіакрі, і зустрічаємо Джою з її сином — теж у фіакрі. Їдемо на вокзал, до Анічкових і ще по місту. Тільки о пʼятій отримую карету (некрашена сукня, яку найбільше люблю — тільки перед завеликий, дуже мене повнить; гарна). Я одна зі Звірою; робимо кола на прогулянці, до вокзалу, на набережні; музика нарешті починає грати в саду. Не казатиму більше щодня, що на мене дивляться — це само собою зрозуміло. Я справляю враження. Добре чи погане? Знову зустрічаємо Джою — вдруге пішки. Чарівне вбрання — біле, все в наскрізній вишивці, шкіряний пояс, а на спині ямки, як у Венери Мілоської. Звіра каже, що вона не гарна й хода в неї неграційна — що вона покоївка. Її постава дуже гарна, є в ній щось привабливе — і сама вона дуже вродлива жінка.
Nous allons au cimetière, tous (robe grise) moi avec Bête, en fiacre et nous rencontrons Gioia avec son fils aussi en fiacre. On va à la gare, chez les Anitchkoff et encore en ville. A cinq heures seulement, j’ai la voiture (robe écrue, que j’aime le mieux, seulement le devant est trop grand, me grossit beaucoup, bien). Je suis seule avec Bête, nous faisons des tours à la promenade, à la gare, aux quais; la musique commence enfin au jardin. Je ne dirai plus tous les jours qu’on me regarde, ça va sans dire. Je fais de l’effet. Bon ou mauvais ? Nous rencontrons encore une fois Gioia, la deuxième fois à pied. Une toilette charmante, blanche, toute brodée à jour, ceinture de cuir et dans le dos une fosse comme chez la Vénus de Milo, Bête dit qu’elle n’est pas jolie et sa démarche n’est pas gracieuse, qu’elle est femme de chambre. Sa tournure est très bien, il y a quelque chose qui plaît et elle-même est une très belle femme.
Замовляю шоколад у «London House» — і ми їдемо ще на коло, і знову Джоя. Хочу повернути, але буде надто помітно; терпіння мені вистачає до готелю «Рим» — а далі повертаю. За кілька хвилин вона проходить пішки й дивиться на нас; так, зрештою, буває щоразу. Коли я верхи — вона навіть обертається. Хотіла б знати, яке враження я на неї справляю і що вона про мене думає.
Je commande à London House du chocolat et nous allons encore faire un tour et encore Gioia. Je veux tourner, mais ce sera trop voyant, j’ai assez de patience jusqu’à l’hôtel de Rome, après, je tourne. Dans quelques minutes, elle passe à pied et nous regarde, c’est d’ailleurs toutes les fois. Lorsque je suis à cheval, elle se tourne même. Je voudrais savoir quel effet je produis sur elle et ce qu’elle pense de moi.
Ми зі Звірою говорили про все. Я їй переповідала все, що мені розповідала Берта — історію Ремі. Я сказала, що Джоя мені настільки симпатична, що я хотіла б навіть з нею поговорити:
Nous avons parlé de tout avec Bête. Je lui racontais tout ce que m’a raconté Berthe, l’histoire de Rémy. Je lui dis que Gioia m’est tellement sympathique que je voudrais même lui parler:
— Якщо вона до вас коли-небудь заговорить, — каже Звіра, — це будуть докори: що ви забрали моє кохання1 тощо.
— Si elle vous parle jamais, dit Bête, ce seront des reproches, that you have taken my love etc. etc.
Звіра ще каже, що Джоя мені подобається, бо я в неї відбиваю чоловіка. У «London House» я розповідаю їй баденські історії — про Берту й герцога Гамільтона, про Ремі. Звіра питає, чи я не ревнувала, коли Берта розповідала, як герцог її кохає. Я нічого не відповіла й розповідала далі. Але мушу зізнатися собі, що навіть тоді якесь невизначене почуття заздрощів мене кололо.
Bête me dit aussi que Gioia me plaît parce que je lui chipe son mari. Au London House, je lui raconte les histoires de Bade, de Berthe et du duc de Hamilton, de Rémy enfin. Bête me demande si je n’étais pas jalouse quand Berthe me racontait comment le duc l’aime. Je ne répondis rien et je continuai. Mais je dois avouer à moi-même que, même alors, un certain je ne sais quel sentiment d’envie me piquait.
Джоя тепер — мета моїх прогулянок. По правді, здалеку вона мене зачаровує; на ній був капелюх, підбитий шотландкою, і два маленькі шотландські кінчики звисали позаду, як кінці хустки. Безсумнівно, я виходжу, щоб її бачити — і не можу остаточно вирішити, чи вона гарна. Хотіла б дивитися на неї довго й зблизька, нарешті з нею поговорити. Ах, як би я хотіла з нею поговорити! Я б отетеріла, не знала б, що сказати.
Gioia est maintenant le but de mes promenades. En vérité, de loin, elle m’enchante, elle avait un chapeau doublé d’écossais et deux petits bouts écossais pendaient derrière comme les bouts d’un foulard. Décidément, je sors pour la voir, je ne puis savoir définitivement si elle jolie. Je voudrais la voir longtemps et près, lui parler enfin. Ah ! que je voudrais lui parler. Je serais interdite, hébétée, je ne saurais que dire.
Вдома — маленька буря, як завжди. Партія в королів. Звіра запевняє, що я дуже гарна. Вона навіть вказала2 на те, що саме найкраще. Бувають дні, коли на мене находить шаленство вважати себе чарівною. Сьогодні — один із них; я дивилася у дзеркало й здавалася собі гарною, навіть упіймала той вираз, який люблю.
A la maison, une petite bourrasque, comme d’habitude. Une partie aux rois. Bête m’assure que je suis très jolie. Elle a même pointed out ce qui est le mieux. Il y a des jours où j’ai la folie de me trouver charmante. Aujourd’hui, c’en est un, je me regardais dans la glace et je me trouvais jolie, j’ai même trouvé cette expression que j’aime.
Було два-три ландо. Сад повний і оточений трьома рядами різних карет. Я починаю жити — чекаю на зиму; він приїде.
Il y avait deux ou trois landaus. Le jardin plein et entouré de trois rangs de voitures diverses. Je commence à vivre, c’est l’hiver que j’attends, il viendra.
Я так наговорилася зі Звірою, що стомилася; скоріше я говорила для себе — думала вголос.
J’ai tant parlé avec Bête que je suis fatiguée, j’ai plutôt parlé pour moi, j’ai pensé haut.
Спускаюся у своєму знаменитому плащі до їдальні — там ще всі. Декламую Расіна, кидаюся на підлогу, роблю трагічні пози й іду геть.
Я попросила Звіру раз і назавжди не говорити про Милорадовича — це мене дуже зачіпає. Я його не хочу.
Я попросила Звіру раз і назавжди не говорити про Милорадовича — це мене дуже зачіпає. Я його не хочу.
Je descends en mon manteau célèbre dans la salle à manger, j’y trouve encore tous. Je déclame du Racine, me jette par terre, fais des poses tragiques et m’en vais.
Примітки
В оригіналі англійською: «that you have taken my love». ↩
В оригіналі англійською: «pointed out». ↩