❦
Неділя, 24 серпня 1873
Dimanche 24 août 1873
Мене розбудили рано: спочатку скриня, потім Лаферʼєр.
On m’a réveillée de bonne heure, d’abord le coffre, ensuite Laferrière.
Сукня досить бридка, і особливо ліф затісний у грудях на десять сантиметрів. Відсилаю назад, краще б її зовсім не брати. Одягаюся, але дуже спекотно. Я у відчаї -- нема чого одягнути! Приходить Біковський, і ми снідаємо (зелена сукня, ні добре, ні погано), дуже спекотно, надзвичайно спекотно.
La robe est assez laide et surtout le corsage est trop étroit dans la poitrine de dix centimètres. Je la renvoie, je voudrais ne pas la prendre. Je m’habille, mais il fait très chaud. Je suis au désespoir, je n’ai rien à mettre ! Bikowsky vient et nous déjeunons (robe verte, ni bien, ni mal), il fait très chaud, extrêmement chaud.
Цей Біковський -- все той самий, маленький, досить приємний. Нарешті ми приїжджаємо, спочатку лише кілька екіпажів, але потім народ прибуває, хоча не можна сказати, що екіпажів було багато.
Ce Bikowsky est le même, petit assez agréable. Enfin nous arrivons, il n’y a que quelques voitures au commencement, mais plus tard on arrive, mais on ne peut pas dire qu’il y en eut eu beaucoup.
Жодного елегантного вбрання, але це природно -- це прості перегони, не травневі чи жовтневі на Лоншані. Навесні я їду до Англії, постараюся бути в Парижі під час перегонів. У нас місце зовсім біля канату, у першому ряду навпроти трибуни. Дуже спекотно! Квапливо дивлюся програму й знаходжу наприкінці: сер Девід, герцог Гамільтон. Має тільки одного коня! Може, це економія, дуже мудро, тоді краще позбутися боргів і трохи поекономити.
Pas une toilette mais c’est naturel, ce sont des courses simples, ce ne sont pas des courses de mai ou d’octobre à Longchamp. Au printemps, je vais en Angleterre, je tâcherai d’être à Paris au moment des courses. Nous avons une place tout à fait près de la corde, nous sommes au premier rang vis- à-vis la tribune. Il fait très chaud ! Je m’empresse de regarder le programme et je trouve au bout: sir David, duc de Hamilton. Il n’a qu’un seul cheval !. Peut-être ce sont des économies, c’est très sage, alors il vaut mieux se débarrasser de ses dettes et économiser un peu.
На першому заїзді бачу, як виходить рудо-сірий кінь, я думала, що він Гамільтонів, але ні. Справді, перегони -- це найцікавіше на світі! Після віденських я охолола, але у Франції яка різниця! Там -- жодного вигуку, жодного жесту, дами внизу, оточені панами, голосно говорять про все, окрім перегонів. А на кожному обличчі читаєш захоплення, збудження1, життя! Поряд із нами був англійський візник, і коли коні пробігали зовсім близько, він кричав: Давай, Дженнінгсе, давай!2 Навіть візники, всі, всі беруть участь. Вони робили зауваження й цікавилися переможцем так само, як перший англійський джентльмен. Чарівно бачити, як усі перейнялися! Коні пробігають так близько, що наші лякаються. Уперше бачу їх на скаку так близько. Всі молоді, крім двох, від двох до пʼяти років. Третій заїзд -- дворічні кобилки. Але вони сильні й гарні для таких юних коней. Кожного разу, коли вони стартують і пробігають повз нас, я здіймаюся в повітря, не відчуваю, що
A la première course, je vois arriver un cheval rouge et gris, je croyais qu’il est à Hamilton, mais non. Vraiment les courses c’est ce qu’il y a au monde de plus amusant ! Après celles de Vienne j’étais refroidie, mais en France quelle différence ! Là pas un cri, pas une exclamation, pas un geste, des dames en bas, entourées de messieurs, parlent haut de tout excepté des courses. Et sur chaque figure on lit l’enthousiasme, l’excitement [sic], la vie ! A côté de nous il y avait un cocher anglais et comme les chevaux passaient tout près, il criait Go on, Jennings, go on ! Même jusqu’aux cochers, tous, tous prennent part. Ils faisaient des remarques et s’intéressaient au gagnant aussi bien que le premier gentilhomme anglais. C’est charmant de voir tout le monde pénétré de la chose ! Les chevaux passent si près que les nôtres s’effrayent. C’est la première fois que je les vois courir de si près. Ils sont tous jeunes excepté deux, tous de deux à cinq ans. La troisième course courue par des pouliches de deux ans. Mais elles sont fortes et belles pour d’aussi jeunes chevaux. Toutes les fois qu’ils partent et passent devant nous, je suis dans les airs, je ne sens pas que
мої ноги торкаються екіпажа, я нічого не бачу навколо, окрім коней; якби когось убили в екіпажі, я б не помітила. Хотіла б бути не в ландо, а посеред натовпу, щоб кричати на все горло. Коли бачу, як коні підходять до фінішу, і якщо вони йдуть приблизно нарівні, я божеволію, і потрібна сила характеру, щоб не кричати. Я б репетувала так голосно, що перелякала б усе населення.3 Зрештою, ні, вони всі так голосно кричать! Що мене найбільше захоплює -- всі запалені, як і я, всі біжать, усі кричать, усі жестикулюють. На балконі маленької середньої трибуни, перед ваговою, стояли ці панове. Було кілька англійців.
mes pieds touchent la voiture, je ne vois rien autour de moi excepté les chevaux, si l’on assassinait quelqu’un en voiture, je ne m’en apercevrais pas. Je voudrais ne pas être en landau mais au milieu de la foule pour pouvoir crier de toute la force de mes poumons. Quand je vois les chevaux qui touchent le but et s’ils marchent à peu près également, je deviens folle et il faut de la force de caractère pour ne pas crier. I would have roared so loud as to frighten the whole population. D’ailleurs, non, ils crient tous si fort ! Ce qui m’extasie le plus, c’est que tout le monde est enflammé comme moi, tous courent, tous crient, tous gesticulent. Sur le balcon de la petite tribune du milieu, devant le pesage étaient ces messieurs. Il y avait quelques Anglais.
Менелай der gute «laus der gute!» laus der gute man von Victoria, man von Victoria, man von Victoria4 -- був там, з біноклем через плече, весь червоний. Я його досить люблю, він другий симпатичний рудий, недостатньо огрядний, недостатньо... зрештою, він мені подобається, але зовсім по-іншому. Я дуже задоволена й вдячна5, що не червонію від його імені.
Le Menelaus der gute « laus der gute ! » laus der gute man von Victoria, man von Victoria, man von Victoria, était là, un binocle par dessus l’épaule et tout rouge. Je l’aime assez, il est le deuxième homme roux sympathique, il n’est pas assez gros, pas assez... enfin il me plaît mais tout autrement. Je suis très contente et thankful, de ne pas rougir à son nom.
Бачу, проходить пан у світлому вбранні й сірому капелюсі, трохи схожий на Гамільтона.
Je vois passer un monsieur en clair et chapeau gris, et un peu Hamilton.
--- Ось Гамільтон, -- каже тітка.
— Voilà Hamilton, dit ma tante.
--- Ні, він на нього не схожий, -- сказала я.
— Non, il ne lui ressemble pas, ai-je dit.
І диво! Я не змінилася на обличчі. Кілька разів про нього говорили, навіть маленький Біковський наважився згадати про його огрядність. А він же, маленький, маленький, маленький, худий, чорний. Я теж говорила про герцога Гамільтона (волію казати герцог Гамільтон замість просто Гамільтон. Цей щоденник -- горе мені -- може потрапити до чиїхось рук, і якби побачили це імʼя вжите так фамільярно, було б справді негарно.) як про всіх інших. Я щаслива, що можу говорити про нього просто.
Et merveille ! je n’ai pas changé de couleur. Plusieurs fois on parla de lui, même le petit Bikowsky a osé parlé de sa grosseur. Et lui donc, un petit, petit, petit, maigre, noir. J’ai aussi parlé du duc de Hamilton (j’aime mieux dire duc de Hamilton au lieu de Hamilton simplement. Ce journal - malheur à moi - pourrait tomber entre les mains de quelqu’un et si l’on voyait ce nom employé si familièrement, ce ne serait vraiment pas bien.) comme de tout le monde. Je suis heureuse de pouvoir parler de lui simplement.
Вже чотири місяці мені здається, що всі все знають, і особливо останній місяць я зовсім нещасна, просто боюся говорити чи чути про ясновельможного. (Я завжди вживаю належні імена.) Сьогодні, навпаки, це так просто, що я дивуюся зі своєї дурості. Кілька разів я читала його імʼя, його коня. Навіть коли на останньому заїзді зʼявився його сер Девід, я сказала, що ось кінь такого-то й такого-то, що бідний герцог скотився до одного коня замість пʼяти, назвала його коней у Ніцці й що вже три роки він на перегонах програє, приходячи лише третім. Тоді тітка, яка любить показувати, коли знає,
Depuis quatre mois déjà, je m’imagine que tout le monde sait tout, et surtout depuis un mois, je suis toute malheureuse, j’ai tout bonnement peur de parler ou d’entendre parler de monseigneur. (J’emploie toujours des noms convenables). Au- jourd hui, au contraire, c’est si simple que je m’étonne de ma bêtise. J’ai plusieurs fois lu son nom, son cheval. Même lorsqu’à la dernière course son sir David apparut, j’ai dit que voilà le cheval de tel et tel, que ce pauvre duc est réduit à un seul cheval au lieu de cinq, j’ai dit les noms de ses chevaux à Nice, et que depuis trois ans il est tombé aux courses, qu’il n’arrive que le troisième. Alors ma tante, qui aime à dire quand elle
сказала, що поки Наполеон був живий, герцог Гамільтон вигравав, бо коні належали Наполеону. (Вона переплутала, це граф де Лагранж.) Тоді я заперечила, вона стоїть на своєму, я вперто не поступаюся. Потім вона навіть каже, що герцог Гамільтон -- родич Наполеона. Я сказала, як воно насправді, що він скоріше родич Вільгельма. Його мати -- сестра великого герцога Баденського, який одружений з дочкою Вільгельма, отже він -- племінник прусського короля, а не Наполеона. Але тітка любить обстоювати сказане, і навіть показуючи, що я маю рацію, все ще тримається, але слабше, щоб замʼяти справу6. На доказ спорідненості вона сказала, що коли старий герцог Гамільтон помер у «Золотому домі», Наполеон заборонив газетам про це писати, щоб не засмутити герцогиню і встигнути її підготувати. Вона розповіла цю історію в деталях. Я це чула тільки від тітки і тому... не щоб її образити чи сумніватися, але я не зовсім упевнена. Вона (не щоб збрехати) інколи каже речі, яких не знає, й усе перекручує. Тільки щоб підтримати розмову. Зрештою, сьогодні про нього говорили, як рік тому. Говорили, як про всіх інших, і я цьому рада. Як приємно говорити про тих, кого любиш!
sait ou non, a dit que, tant que Napoléon vivait, le duc de Hamilton gagnait, parce que les chevaux étaient à Napoléon. (Elle a confondu, c’est le comte de Lagrange). Alors j’ai nié, elle soutient, je m’obstine. Puis même elle dit que le duc de Hamilton est parent à Napoléon. J’ai dit, comme cela est en vérité, qu’il est plutôt parent de Guillaume. Sa mère étant la sœur du grand-duc de Bade, qui est marié à la fille de Guillaume, il est donc le neveu du roi de Prusse, et pas de Napoléon. Mais ma tante aime à soutenir ce qu’elle dit, et même tout en laissant voir que j’ai raison, soutient toujours, mais plus faiblement to let the matter drop. Elle a dit comme une preuve de parenté que lorsque le vieux duc de Hamilton est mort à la Maison Dorée, que Napoléon défendit aux journaux d’en parler pour ne pas chagriner la duchesse et pour avoir le temps de la préparer. Elle a raconté cette histoire de la Maison Dorée en détail. Je n’ai entendu cela que de ma tante et par conséquent... pas pour lui faire une injure, ou douter, mais je n’en suis pas très sûre. Elle (pas pour mentir), dit quelquefois des choses qu’elle ne connaît pas, et toutes défigurées. Seulement pour soutenir la conversation. Enfin aujourd’hui on en a parlé comme il y a un an. On en a parlé comme de tout le monde, et j’en suis bien aise. C’est si agréable de parler des gens qu’on aime !
Маленький Біковський знає багато народу з Ніцци, Каза-Плей, наприклад. Він зустрів графиню де Ґальв на чаюванні й так добре описав її характер і мову, що я йому вірю. Він трохи брехунець інколи.
Le petit Bikowsky connaît beaucoup de monde de Nice, de Casa Play par exemple. Il a rencontré la comtesse de Galve à un thé et l’a si bien décrite, caractère et parler que je lui crois. C’est un petit menteur quelquefois.
Серед тих панів (я так називаю чоловіків з балкона, не знаходжу іншої назви) мені здалося, що я бачу герцога Гамільтона. Тітка навіть сказала, що «Гамільтон» там. Але його там нема, бо коли ми прогулювалися перед трибунами, я побачила того чоловіка, якого мала за Гамільтона.
Parmi ces messieurs (je nomme ainsi les hommes du balcon, je ne trouve pas un autre nom) il m’a semblé voir le duc de Hamilton. Ma tante a dit même que « Hamilton » est là. Mais il n’est pas là, car lorsque nous nous sommes promenés devant les tribunes, je vis l’homme que je prenais pour Hamilton.
Дивлячись з екіпажа, я хотіла повірити, що це він, але спина зовсім інша й профіль; схожість здалеку -- в сірому костюмі, сірому капелюсі й червоній шкірі. На мить я подумала, що він змінив спину, але не відчувала жодної радості, нічого мені не казало, що це він, і хоча здалеку ця людина справді була схожа на герцога Гамільтона, я сумнівалася, бо була спокійна.
En regardant de la voiture, je voulais croire que c’est lui, mais le dos est tout autre et le profil, la ressemblance de loin est dans le costume gris, chapeau gris et peau rouge. Un moment j’ai cru qu’il a changé de dos, mais je n’éprouvais aucune joie, rien ne me disait que c’est lui et bien que de loin, cet homme semblait bien être le duc de Hamilton, je doutais, car j’étais calme.
Пізніше, однак, з екіпажа, коли на перший дзвінок балкон заповнився, мені здалося, що я його бачу, але здалеку я не могла розрізнити обличчя. Зрештою, вони всі
Plus tard cependant de la voiture, lorsqu’à la première cloche le balcon se remplit il m’a semblé le voir, mais de si loin je ne pus distinguer les figures. D’ailleurs ils se res-
схожі.
semblent tous.
Кажу це, бо його там не було. Напевно, якби він там був, я б його побачила, впізнала б за льє, і до того ж серце б мені підказало.
Je dis cela, parce qu’il n’y était pas. Pour sûr, s’il était là, je le verrais, je le reconnaîtrais à une lieue de distance, et puis mon cœur me le dirait.
Серце -- це шматок плоті7, що зʼєднаний мотузочкою з мозком, який своєю чергою отримує новини від очей чи вух, і все це разом призводить до того, що серце з вами говорить. Бо мотузочка ворушиться й змушує його битися частіше за звичайне і жене кров до обличчя.
Le cœur est un morceau de flesh qui communique par une petite ficelle avec le cerveau qui à son tour reçoit les nouvelles des yeux ou des oreilles, et tout cela fait que c’est le cœur qui vous parle. Parce que la petite ficelle s’agite et le fait battre plus que d’ordinaire, et fait monter le sang à la figure.
Коли його кінь біг, я була дуже зворушена (дурна?), дурно про це казати, але це правда. Я відчувала загальну знервованість, і хвилини, поки вони робили коло, що завжди здаються мені такими короткими, цього разу були надто довгими. Уперше в мене є улюблений кінь. Усі коні мені однакові, у мене немає іншого інтересу, окрім любові до перегонів, коней, жокеїв, парі тощо, тощо. Цього разу інакше, це мука, і ця знервованість чарівна; я червонію щомиті, і відтепер інакше бути не може. Ну що ж, ми відʼїжджаємо, на жаль!!!
Lorsque son cheval courait, j’étais très émue (bête ?), c’est bête de le dire, mais c’est vrai. Je sentais un agacement général et les minutes pendant lesquelles on faisait le tour, et qui me paraissent si courtes toujours, étaient trop longues cette fois. C’est la première fois que j’ai un cheval favori. Tous les chevaux me sont égaux, je n’ai donc pas un autre intérêt que l’amour des courses, chevaux, jockey, paris etc. etc. Cette fois, c’est différent, c’est martyrisant, et cet agacement est charmant, je deviens rouge à tous moments, et dorénavant ce ne peut être autrement. Eh bien nous nous en allons hélas !!!
Був заїзд на двох -- Коперній і Сирота, це було дуже цікаво, вони йшли рівно, не знаю, хто виграв. Я була в жахливому стані, трохи як при... ах! ні, зовсім по-іншому. Я не здатна описати свої великі переживання, це сильніше за мене! Моє нещасне перо -- це ніщо!!!
Il y avait une course à deux, Copernius et Orphelin, c’était très intéressant, ils allaient régulièrement, je ne sais pas qui a gagné. J’étais dans un état affreux, un peu comme pour... ah ! non, tout autrement. Je ne suis pas capable de décrire mes grandes émotions, c’est plus fort que moi ! Ma misérable plume n’est rien !!!
Починає дощити, одягаю дощовик. Їдемо обідати до російського ресторану. Необачно ми не взяли окремий зал, а сіли в кімнаті принаймні на двадцять осіб, гадаючи, що ніхто не прийде. Але приходять три французькі дами, потім -- кокотка з чоловіком, потім -- пан і дама. Ми опинилися в товаристві; я все одно добре поїла. Почала з кінця й закінчила початком. Уявляю, що ці дами подумають про мене!
Il commence à pleuvoir, je mets mon manteau. Nous allons dîner au restaurant russe. Par mégarde nous ne prîmes pas un salon, mais on s’assit dans une chambre pour au moins vingt personnes croyant que personne ne viendrait. Mais il vient trois dames françaises, après, une cocotte avec un homme, et après un monsieur et une dame. Nous étions en société, j’ai bien mangé cependant. Commencé par la fin et fini par le commencement. Je m’imagine ce que ces dames penseront de moi !
1 -- чай, чотири чашки,
1 - du thé, quatre tasses,
2 -- раки,
2 - des écrevisses,
3 -- огірки,
3 - des concombres,
4 -- яловичина,
4 - du bœuf,
5 -- ще раки, 6 -- фрукти.
5 - encore des écrevisses, 6 - des fruits.
До того -- чарочка горілки. Але тут це з водою -- ковтаю чарочку одним ковтком. Весело,
Avec, cela un petit verre d’eau-de-vie. Mais c’est avec de l’eau ici, j’avale d’un seul bouché [sic] le petit verre. On est gai
як завжди за обідом. Мене трохи стримувала в моїх комічних поривах присутність Біковського й інших. Хочу позбутися цього блазнівського духу.
comme toujours à dîner. J’étais un peu empêchée dans mes élans burlesques par la présence de Bikowsky et des autres. Je veux me défaire de cet esprit bouffon.
Повертаємось до готелю, усі розглядають мій дощовик8 з увагою. Біковський лишається в нас деякий час, близько пів на третю йде. Я роздягаюся, не попрощавшись із ним, і на прощання просовую йому два пальці крізь двері.
Nous rentrons à l’hôtel, on regarde mon waterproof avec attention. Bikowsky reste quelque temps chez nous, vers deux heures et demie s’en va. Je me déshabille sans lui dire adieu et en partant lui donne deux doigts à travers la porte.
Тітка сердиться, що я забагато пишу; вона не хоче йти, поки я не лягу. Ну що ж, слухаюся, і це не занадто пізно. Я забагато балакаю.
Ma tante se fâche parce que j’écris trop; elle ne veut pas s’en aller avant de me coucher. Eh bien j’obéis, et ça n’est pas trop tard. Je bavarde trop.
О! Гамільтон! Я тебе кохаю!
Oh ! Hamilton ! Je t’aime !
Примітки
В оригіналі англійською: «excitement» [sic]. ↩
В оригіналі англійською: «Go on, Jennings, go on!». ↩
В оригіналі англійською: «I would have roared so loud as to frighten the whole population». ↩
В оригіналі німецькою: «Menelaus der gute „laus der gute !“ laus der gute man von Victoria, man von Victoria, man von Victoria» — «добрий Менелай… лай добрий!… лай добрий, чоловік від Вікторії». Імовірно, відлуння німецької постановки «Прекрасної Єлени» Оффенбаха, яку Марі бачила у Відні 6 серпня (вихід царів із повторами складів); гру слів залишено німецькою. ↩
В оригіналі англійською: «thankful». ↩
В оригіналі англійською: «to let the matter drop». ↩
В оригіналі англійською: «flesh». ↩
В оригіналі англійською: «waterproof». ↩