❦
Неділя, 20 квітня 1873
Dimanche 20 avril 1873
Гарно, сліпий дощ, потім хмарно і знову гарно.
Beau, pluie à travers le soleil, puis gris et beau.
Великдень. Святе Свято.
Pâques. Sainte Fête.
Встала об одинадцятій. Ліз Говард прийшла мене привітати; я була в сорочці, вона залишилася зі мною в спальні. Потім прийшли з візитами.
Je me suis levée à onze heures. Lise Howard est venue me féliciter, j’étais en chemise, elle est restée avec moi dans la chambre à coucher. Puis il est venu des visites.
Принесли мій капелюшок — як у мадемуазель де Ґальве, але з італійської соломки; дуже гарний, я дуже задоволена.
On a apporté mon chapeau, comme celui de Mlle de Galve mais en paille d’Italie, très joli, j’en suis très satisfaite.
На терасі (чорна сукня, небілена туніка Діни, новий капелюшок — дуже добре, обличчя втомлене).
A la terrasse (robe noire, tunique écrue de Dina, chapeau neuf très bien, la figure fatiguée).
Потім на музику; публіка — самі лише гарні місцеві. Як я хочу поїхати! Мені так нудно! Не знаю, чи ця нудьга здається мені такою великою через втому — вчора лягла пізно — чи мені справді нудно. Нікого немає.
Puis à la musique, le monde entièrement des beaux Niçois . Comme je voudrais partir ! Je m’ennuie tellement ! Je ne sais si cet ennui me paraît si grand à cause de mes fatigues, hier je me suis couchée tard, ou bien je m’ennuie vraiment. Il n’y a personne.
Ніцца нестерпна. О! як я хочу звідси поїхати!
Nice est insupportable. Oh ! que je voudrais m’en aller !
[Вставна сторінка: 1874, 29 липня, Спа.
[Page intercalée: 1874, 29 juillet, Spa.
Такою великою була надія, так я молилася, що, коли я читаю це, мені здається — те, про що я просила, колись здійсниться. Памʼятаю, скільки жару й ентузіазму я вкладала у свої молитви, які промовляла вечорами і записувала. Мені здається, що інакше й бути не може. Я була така певна.
Tant l’espoir était grand, tant je priais qu’en lisant cela, il me semble que ce que je demandais va arriver un jour. Je me souviens combien de chaleur et d’enthousiasme je mettais dans mes prières que je disais le soir et que j’écrivais. Il me semble qu’il est impossible qu’il en arrive autrement. J’étais si certaine.
Попри все, що є, мене тягне вірити, що те, про що я молилася просила, збудеться. Це сьогоднішнє безумство; завтра, може, я здивуюся, як могла повірити сьогодні в безумства минулого.]
Malgré ce qui existe, je suis entraînée à croire que ce que je priais demandais sera. C’est une folie d’aujourd’hui, demain peut-être je m’étonnerai comment j’ai pu croire aujourd’hui à des folies d’autrefois.]
Сьогодні я така нещасна. Зрештою, мені завжди нудно під час усіх можливих свят. Потім додому.
Je suis si malheureuse aujourd’hui. D’ailleurs je m’ennuie toujours pendant toutes les fêtes possibles. Puis à la maison.
Увечері їдемо до театру; я хотіла піти до Італійської опери — на виставу мадам Ґаллетті «Фаворитка». Зрештою, навіть не знаю, чи хочу туди; я не знаю, чого сьогодні хочу.
Le soir on va au théâtre, moi je voulais aller aux Italiens, une représentation de Mme Galletti « La Favorite ». Je ne sais pas d’ailleurs si je veux y aller, je ne sais pas ce que je veux aujourd’hui.
Я почала читати Mrs Haliburtonʼs troubles1 Місіс Генрі Вуд. І прочитала такі рядки:
Je me suis mise à lire « Mrs Haliburton’s troubles » by Mrs Henry Wood. Et j’a lu les lignes suivantes :
Хай що буде вашою метою в житті, працюйте задля неї. Будьте ви спадкоємцем герцогства чи ваш спадок лише щоденна праця — мету ви мусите мати; людина, яка її не має, — найнещасніша істота на всій землі. Тримайтеся мужньо і здобудьте нагороду.2
Whatever may be your object in life, work on for it. Be you the heir of a Dukedom or be your heritage but that of daily toil, an object you must have, a man who has none is the most miserable being on the face of the globe. Bear manfully onward and get the prize.
Далі:
Puis:
Лише будьте рішучі; лише дивіться з вірою на кінець і працюйте задля нього — і він неодмінно настане. Він може здаватися здалеку таким далеким, що сама надія досягти його здається лише химерою. Нічого — тримайтеся з надією, і відстань помітно скоротиться з кожним кроком. Жодне справжнє благо ніколи не було здобуте у цьому світі без праці.3
Only be resolute; only regard trustingly the end, and labour for it and it will surely come. It may look at the distance so far off that the very hope of attaining it seems but a chimera . Never mind bear hopefully on, and the distance will lessen palpably with every step. No real good was ever attained to in this world, without working for it.
Жодне справжнє благо, як я щиро вірю, ніколи не було здобуте без Божого благословення на ті зусилля.4
No real good, as I honestly believe, was ever gained, unless. God’s blessing was with the endeavours for it.
Здружіться з Богом.5
Make a friend of God.
Це мене вразило. Але що треба робити, щоб здобути те, чого я бажаю? Я впадаю у відчай, бо не маю найменшої надії. Звідси й мої лихі настрої. Чого б я не зробила, Боже мій! Моя мета. Вона в мене є. О! так! Але як її здобути? Що робити?
Cela m’a impressionnée. Mais que faut-il faire pour obtenir ce que je désire. Je me désespère parce que je n’ai pas le moindre espoir. Mes mauvaises humeurs viennent de là. Que ne ferais-je mon Dieu ! Mon objet. J’en ai un. Oh ! oui ! Mais comment l’obtenir ? Quoi faire ?
Я впадаю у відчай, і від цього я нещасна. Я не повинна впадати у відчай, не повинна. Я мушу довіряти Богові. Без Нього нічого не маєш у цьому світі.
Je me désespère et cela me rend malheureuse. Je ne dois pas me désespérer, je ne dois pas. Je dois avoir confiance en Dieu. Sans Lui on n’a rien dans ce monde.
Я вірю в Нього, я Йому довіряю.
Je crois en Lui, j’ai confiance en Lui.
Він мене завжди захищає. Досі Він дає мені все, що прошу, навіть дрібниці. Яке я маю право не сподіватися?
Il me protège toujours. Jusqu’à présent, Il me donne tout ce que je demande même ces petites choses. Quel droit ai-je de ne pas espérer ?
Він, може, посилає мені цей час, коли ніщо не дає мені надії. Він хоче побачити, чи можу я довіритися Йому без видимих ознак наближення моєї мети. Чи можу я стриматися від нарікань. Я не нарікаю, Господи! Ні, Боже мій.
Il m’envoie peut-être ce temps où je n’ai rien qui me fait espérer. Il veut voir si je puis me confier à Lui, sans marque apparente de l’approche de mon but. Si je puis me retenir de ne pas murmurer. Je ne murmure pas, Seigneur ! Non, mon Dieu.
Як я смію хотіти, щоб усе прийшло мені за один день? Я занадто зарозуміла. З Божою допомогою я, може, матиму все з часом, у свій час. Я сподіваюся, а поки скоряюся тому, що маю. Але Боже мій! допоможи мені, не покинь мене.
Comment puis-je oser vouloir que tout m’arrive en un jour ? Je suis trop présomptueuse. Avec l’aide de Dieu, j’aurai peut-être tout avec le temps, en son temps. J’espère, et en attendant je me résigne à ce que j’ai. Mais mon Dieu ! aide-moi, ne m’abandonne pas.
[Вставна сторінка: Цей уривок сповнює мене подивом. Перечитуючи свій щоденник, я забуваюся й думаю, як тоді.
[Page intercalée: Ce passage me remplit d’étonnement. En relisant mon journal, je m’oublie et pense comme alors.
Неможливо наполягати на подібній речі без причини. Цей англійський уривок мене дивує, плутає мої думки й змушує думати, як тоді. Було б занадто зухвало так наполягати на дурниці; те, що тут сказано, мусить мати якусь підставу.
Il est impossible qu’on appuie une pareille chose sans raison. Ce passage anglais m’étonne, m’embrouille les idées et me fait penser comme alors. Ce serait trop audacieux d’ainsi appuyer une bêtise, ce qu’il dit là doit être fondé sur quelque chose.
І хто знає, може, Він посилає мені цей час повного перевороту, цілковитої зміни всього, щоб випробувати мене знову! Хто знає, може, Він допустив те, що сталося, щоб мене випробувати, а я не витримала випробування!
Et qui sait peut-être Il m’envoie ce temps d’entière révolution, de changement complet de tout pour m’éprouver encore ! Qui sait, peut-être Il a fait ce qui est arrivé pour m’éprouver, et je n’ai pas su soutenir l’épreuve !
Дуже часто, майже завжди я нехтувала молитвами, промовляла їх швидко, не думаючи. Я більше не молилася.
Bien souvent, presque toujours j’ai négligé mes prières, je les disais vite sans y penser. Je ne priais plus.
Я була так розчарована, що вже не просила ні про що як слід.
J’étais si désappointée que je ne demandais plus rien comme il faut.
Річ у тім, що я не можу, не повинна вже розумно молитися про те, про що молилася тоді.
C’est que je ne puis, je ne dois plus raisonnablement prier pour ce que je priais alors.
Але в цю мить я молюся — і ніби не мала іншої віри, іншого переконання й чесноти, крім цієї надії, без якої все розсипалося. Це правда, відтоді я вже не та, якою була.]
Mais en ce moment je prie et comme si je n’avais de religion, de croyance et de vertu que dans cet espoir sans lequel tout s’en allait. C’est vrai, depuis je ne suis plus comme j’étais.]
Примітки
Mrs Haliburtonʼs troubles — «Клопоти місіс Галібертон», роман місіс Генрі Вуд. ↩
В оригіналі англійською — уривок з роману Місіс Генрі Вуд «Mrs Haliburtonʼs Troubles». ↩
В оригіналі англійською — продовження уривку з Місіс Генрі Вуд. ↩
В оригіналі англійською. ↩
В оригіналі англійською. ↩