❦
Четвер, 17 квітня 1873
Jeudi 17 avril 1873
Був дощ, потім досить гарно. До церкви (вікуньєве пальто), дуже багато народу, причастилася майже вся церква; потім додому.
Il a plu puis assez beau. A l’église (vêtement vigogne) beaucoup de monde, presque toute l’église s’est communiée, puis à la maison.
Потім на прогулянку пішки, чимало народу. Мадемуазель Коліньйон мене навіть посварила за те, що на мене надто задивлялися.
Puis à la promenade à pied, assez de monde. Mlle Collignon m’a même grondée parce qu’on me regardait trop.
на полях
Мадемуазель Коліньйон мене посварила, бо Ламбертьє подивився на мене з усмішкою.
dans la marge Mlle Collignon m’a grondée, parce que Lambertye m’a regardée avec un sourire.
Справді не знаю, чому на мене дивляться. Увечері на Страсті (чорна сукня), дуже багато народу; повертаючись — я й Діна, інші в Теплакових, — застали в себе обох Музе; обговорювали релігії, потім дійшли до герцога Единбурзького, я сказала, що він негарний, тоді мадемуазель Коліньйон каже:
Je ne sais vraiment pourquoi on me regarde. Le soir à la Passion (robe noire) beaucoup de monde, en rentrant, moi et Dina, les autres chez Teplakoff, nous trouvâmes les deux Mouzay chez nous; on a discuté les religions puis on est venu au duc d’Edimbourg, j’ai dit qu’il est laid, alors Mlle Collignon dit:
«На вигляд він справжній дворянин, подивіться на герцога Гамільтона — товстий мʼясник, тощо, тощо».
« Il a l’air d’un gentilhomme, regardez le duc de Hamilton, un gros boucher, etc. etc. »
Я сказала навпаки.
J’ai dit le contraire.
— Це не я, а Берта так каже, — кажу я.
— Ça n’est pas moi mais c’est Berthe qui dit cela, dis-je.
Я добре потрималася, не почервоніла. Мадам де Дайян при згадці його імені подивилася на мене трохи пильно — вона памʼятає, яке безумство я вчинила, побачивши його вперше взимку; вона підозрює. Багато говорили про нього. Яка насолода! Мадемуазель Коліньйон каже:
Je me suis bien conduite, sans rougir. Mme de Daillens au son de son nom m’a regardée un peu fixement, elle se souvient quelle folie j’ai faite en le voyant pour la première fois en hiver, elle soupçonne. On a beaucoup parlé de lui. Quel plaisir ! Mlle Collignon dit:
— Ну й товариство в нього — у Каїрі вічно з робітниками.
— Quelle société il a, au Caire avec des ouvriers, toujours.
Дайян:
Daillens:
— Він просто добрий хлопець, ось і все! тощо, тощо.
— C’est un bon garçon, quoi ! etc. etc.
Я знаю, що він добрий хлопець, саме тому я його кохаю.
Je sais qu’il est un bon garçon, c’est pour cela que je l’aime.
Хочу краще описати сьогоднішню розмову — я боялась, що мене спіймають, і тому так поспішала; тепер у мене є час, перша година ночі, всі сплять, я в маленькій навчальній кімнаті.
Je veux décrire mieux la conversation d’aujourd’hui, j’avais peur d’être attrapée et c’est pour cela que je me dépêchais tant, maintenant j’ai le temps, il est une heure, tout le monde dort, je suis dans la petite salle d’étude.
Мадемуазель Коліньйон, Музе, Дайян і я.
Mlle Collignon, Mouzay, Daillens et moi.
Коліньйон:
Collignon:
— Подивіться на герцога Гамільтона, на вигляд він зовсім не дворянин, як товстий мʼясник, а яке товариство в нього було в Каїрі — вічно з робітниками, жартував із ними, на маленьких ослячих візках.
— Voyez le duc de Hamilton, il n’a pas l’air d’un gentilhomme, c’est comme un gros boucher et quelle société il avait au Caire, toujours avec des ouvriers, plaisantant avec eux, sur des petites voitures à ânes.
При слові Гамільтон я трохи стиснулася (мадам де Дайян подивилася на мене, я вже це згадувала).
Au mot Hamilton je me suis crispée un peu (Mme de Daillens me regarda, je l’ai dit plus haut).
Я:
Moi:
— О ні, він дуже гарний, має благородний вигляд, у нього красиві риси, він навіть не надто товстий!
— Oh ! non, il est très bien, il a l’air noble, il a de beaux traits, il n’est pas même trop gros !
Я палко його захищала, але побачила, що зайшла надто далеко, бо ці дві дами дивились на мене трохи...... Я поправилася: мовляв, це не я так кажу, а Берта; це правда, вона мені говорила, коли я вважала його простакуватим, що він дуже гарний, що треба його побачити зблизька, що він виграє при ближчому знайомстві. Як це дивно — у нас із нею однакові бажання; хто його здобуде? Ось у чім питання1 Вона говорила мені, що він не грубий, навпаки — чарівний; словом, описувала його таким, яким він тепер є для мене.
Je le défendais chaleureusement mais j’ai vu que je suis allée trop loin car ces deux dames me regardaient un peu...... Je me suis reprise en disant que ça n’est pas moi qui dis cela mais c’est Berthe, c’est vrai, elle me disait, quand je le trouvais paysan, qu’il est très beau, qu’il faut le voir de près, qu’il gagne à être connu. Comme c’est étrange, moi et elle nous avons les mêmes désirs; qui l’aura ? That is the question Elle me disait qu’il n’est pas grossier, au contraire qu’il est charmant, enfin elle me le décrivait tel qu’il est maintenant pour moi.
Вона сподівається! бідна дурепа! дурепа.... але тоді й я дурепа. [Дописано: Ще б пак.]
Elle espère ! pauvre folle ! folle.... mais alors moi aussi je suis folle. [Ajouté: Je crois bien.]
Я часто бачила їх разом. Він часто розмовляв із нею, коли на прогулянці було порожньо; вони сиділи на стільцях біля крамничок у Бадені — вона говорить, він насвистує, одна нога на землі, інша на стільці. Я не мала чіткого уявлення, що це таке, а тепер думаю, що вона його кохає, а він кепкує серйозно, бо мав серйозний вигляд, і, хто знає, може, справді хоче на ній одружитися; він не покидає цю жінку лише доки та інша підросте.
Je la voyais avec lui souvent. Il causait avec elle souvent quand la promenade était vide, ils restaient sur des chaises près des boutiques de Bade, elle parlant, lui sifflant, un pied à terre, l’autre sur une chaise. Je n’avais pas une idée bien claire de ce que c’est, maintenant je crois qu’elle l’aime et lui se moque sérieusement car il avait l’air sérieux et, qui sait, il veut peut-être vraiment l’épouser, il n’abandonne pas cette femme seulement jusqu’à ce que l’autre grandira.
Ось дивна річ. До Бадена я приїхала без жодних претензій, можу сказати, що Баден мене сформував. Я застала там дітей, які наслідують дорослих — вони закохуються, залицяються одне до одного.
Voilà une chose étrange. A Bade, je suis arrivée sans aucune prétention, je puis dire que Bade m’a formée. Je trouve là des enfants qui imitent les grands, ils s’aiment, ils se font la cour.
На першому плані — Берта Бойд і Ремі де Ґонзалес Морено. Я не маю жодного передчуття, і все ж, не знаю, щось є. І справді, наступного року я приїжджаю знову і, не тому що він мені подобався — я ніколи не кохала до Бореля, — а просто так, я хотіла, щоб він мене кохав, Ремі.
Je vois au premier rang, Berthe Boyd et Rémy de Gonzalès Moreno. Je n’ai pas le moindre pressentiment et cependant je ne sais, j’ai quelque chose. En effet il arrive que, l’année suivante, je viens encore et, pas parce qu’il me plaisait, je n’ai jamais aimé avant Boreel, mais comme cela, je voulais qu’il m’aime, Rémy.
І він покидає Берту й стає моїм обожнювачем до кінчиків волосся.
Et il abandonne Berthe et devient mon adorateur jusqu’au bout de ses cheveux.
Він мені освідчується, це мені подобається, бо я принижую Берту — вона шаленіє; лише тому мені це подобається, інакше ні.
Il me fait des déclarations, cela me plaît parce que j’humilie Berthe, elle rage, ça n’est que pour cela que cela me plaît, autrement non.
на полях
Я приймала його залицяння як доросла, сміялася з нього, але ця комедія мене розважала. Мені було дванадцять років, коли Ремі був моїм залицяльником.
dans la marge Je les recevais comme une grande, je riais de lui, mais cette comédie m’amusait. J’avais douze ans quand Rémy était mon amoureux.
Наприкінці сезону, коли Ремі поїхав, ми з Бертою познайомилися. Тоді-то вона й розповіла мені про герцога — з усіх сил намагалася втовкмачити мені, що він закоханий у неї тощо, тощо, — але я була занадто дурна й зрозуміла це лише через шість місяців у Ніцці.
Au bout de la saison quand Rémy est parti, nous faisons connaissance Berthe et moi. C’est alors qu’elle me raconta par rapport au duc, elle voulait de toutes ses forces me faire comprendre qu’il est amoureux d’elle etc. etc. mais j’étais trop bête, je ne l’ai compris que six mois plus tard à Nice.
Вона вірить, що герцог — її; припустимо, вона його має, а що як повториться та сама історія, що з Ремі?.. Ось було б цікаво! Бідна Берта, я обдираю її до нитки! Ах! вона носила кольори герцога на скачках. А може, він справді її хоче; чому б і ні, якщо я можу допустити, що він може кохати мене в чотирнадцять років. А раптом він перейде до мене, як Ремі? Ах!!! на те й схоже. Коли я бачила її з герцогом, не знаю, що то було за почуття.... те саме, що з нею й Ремі. Але з герцогом усе стало серйозно.
Elle croit avoir le duc, supposant elle l’a, et si la même histoire qu’avec Rémy arrivait ?.. Voilà qui serait curieux, pauvre Berthe, je la dépouille de tout ! Ah ! elle portait les couleurs du duc aux courses. Et peut-être vraiment il veut d’elle, pourquoi ne pourrait-il pas, puisque je puis admettre qu’il peut m’aimer à quatorze ans. Mais s’il me revient comme Rémy ? Ah !!! cela ressemble à cela. Quand je la voyais avec le duc je ne sais quel sentiment j’éprouvais.... le même que pour elle et Rémy. Mais avec le duc cela a pris un caractère sérieux.
на полях
Всі кажуть, що він гарний хлопець; мені це надзвичайно подобається.
dans la marge Tout le monde dit qu’il est un beau garçon, cela me plaît énormément.
Примітки
В оригіналі англійською: «That is the question» (Шекспір, «Гамлет»). ↩