❦
Неділя, 30 березня 1873
Dimanche 30 mars 1873
Мені наснився герцог. На ньому було три жакети найхимерніших фасонів; він був у нас і роздивлявся мої картини, і вони йому подобалися; я з ним говорила, була зворушена й ледве могла це приховати. Він говорив зі мною дуже любʼязно, ми згадали Берту, й він сказав:
J’ai rêvé du duc. Il avait sur son dos trois formes de jaquettes, des plus extravagantes, il était chez nous à regarder mes tableaux, il les appréciait, je lui parlais, j’étais émue et je pouvais à peine le dissimuler. Il me parlait très aimablement, nous nous rappelâmes de Berthe, il me dit:
— О так! Берта, я розмовляв з нею, садовив її й просив розповідати про вас. Вона знала про вас усілякі речі.
— Oh oui ! Berthe, je parlais avec elle, je la faisais asseoir et je la faisais parler de vous. Elle savait toutes sortes de choses de vous.
Боже мій! Отже, він говорив з нею про мене, і саме заради мене він з нею розмовляв! Яка я щаслива — нарешті моя молитва почута. Потім він приніс якусь квитанцію чи не знаю вже що, питаючи адресу для одягу, здається; він був у великій вітальні, а я, не знаючи цього, увійшла й почала з ним говорити наче випадково, несміливо, напівголосно — він підбадьорював мене своїми відвертими манерами. Потім я побачила гори, зображені на картині, яку він роздивлявся.
Oh mon Dieu ! alors il parlait à elle de moi et c’était pour moi qu’il lui parlait ! comme je suis heureuse, enfin ma prière est exaucée. Puis il apporta une espèce de billet de reçu ou je ne sais quoi, en demandant une adresse pour des habits, je crois, il était au grand salon et moi comme je ne le savais pas, [je] suis entrée et ai commencé à lui parler comme par hasard, timidement, à demi-voix, il m’encourageait par ses manières franches. Puis je vis des montagnes qui étaient représentées sur le tableau qu’il regardait.
Як дивно — я не відчувала нічого надзвичайного, не була так схвильована, як буваю наяву: не лише коли бачу його, а навіть коли бачу його імʼя на папері чи чую, як його вимовляють.
C’est drôle, je ne sentais rien d’extraordinaire, je n’étais pas aussi excitée que je suis quand je ne dors pas, non seulement en le voyant mais seulement à la vue de son nom écrit ou prononcé.
Словом, цілу ніч я бачила його уві сні. Була щаслива й говорила собі: ось нарешті моє бажання збулося. Я була спокійна, бо була щаслива й задоволена. Ті пориви, що мене охоплюють, коли бачу навіть його імʼя, — це тому, що я не певна свого щастя і палко його бажаю. Але коли ти щасливий, коли маєш те, чого бажаєш і що любиш, — ти спокійний.
Enfin toute la nuit je rêvais de lui. J’étais heureuse et je me disais, voilà enfin mon désir accompli. J’étais calme, car j’étais heureuse et satisfaite. Ces emportements qui me viennent en voyant même son nom, viennent parce que je ne suis pas sûre de mon bonheur et que je le désire ardemment. Mais quand on est heureux, quand on a ce qu’on désire et qu’on aime, on est calme.
Так і я: уві сні була спокійна, бо не мала чого більше бажати. Я говорила собі, що це сон, аби не перервати своє щастя; віддавалася йому лагідно, спокійно, насолоджуючись своїм щастям1.
Ainsi moi, dans mon rêve j’étais calme, car je n’avais plus rien à désirer. Je me disais rêver pour ne pas interrompre mon bonheur, je me laissais aller doucement, avec calme, enjoying my happiness.
Яким було моє здивування, коли, прокинувшись, я збагнула, що все те щастя було лише сном!
Quelle fut ma surprise au réveil de trouver que tout ce bonheur n’était qu’un rêve !
Я дивилася на нього безперестанку, говорила про нього з тими, хто мене оточував, глузуючи з нього, аби приховати свою радість і кохання до нього. Він говорив зі мною ніжно (не зовсім так, але я знаю, що хочу сказати). Але це був не зовсім він — менший і менш гарний. Мені здавалося, що я вже в порту, але, прокинувшись, опинилася у відкритому морі, посеред бурі. [Пʼять рядків закреслено]
Je le regardais sans cesse, j’en parlais à ceux qui m’entouraient, en me moquant de lui pour dissimuler ma joie et mon amour pour lui. Il me parlait avec tendresse (pas précisément mais je sais ce que je veux dire). Mais il n’était pas tout à fait lui, plus petit et moins beau. Je me croyais au port mais en me réveillant je me suis trouvée en pleine mer, au milieu de la tempête. [Cinq lignes cancellées]
навскоси
Так, знаю навіть тепер.
en travers Oui, je sais même à présent.
Як учора й, можливо, ще надовго. Поки він не прийде, щоб вивести мене на берег.
Comme hier et comme pour longtemps peut-être. Jusqu’à ce qu’il vienne pour me mener au bord.
Це банальна, стара фраза, але вона добре виражає те, що я хочу сказати, тому вживаю її.
C’est une phrase banale, ancienne, mais elle exprime bien ce que je veux dire et je l’emploie.
Зранку о пів на девʼяту на терасі (блакитно-сіра сукня, гарно). До церкви (та сама сукня), потім година фортепіано. Абрамович прийшов попрощатися. Йому сказали, що нас немає; я дивилася з вікна — він піднявся й пробув кілька хвилин.
Le matin à huit heures et demie à la terrasse (robe bleue et grise, bien). A l’église (la même robe) puis une heure de piano. Abramovitch est venu pour prendre congé. On lui dit qu’on est sorti, je regardais par la fenêtre, il est monté et est resté quelques minutes.
У жовтій вітальні, з опущеними шторами, дуже гарне світло. Потім на прогулянку (та сама сукня, сіра вуаль, дуже гарно) — надзвичайно людно. Джоя у блакитному, панна де Ґальве у капелюшку з широкими крисами, одна піднята, з сірого фетру. О, як би я хотіла такий капелюшок! Це так граціозно. Я б хотіла подібний капелюх, такий самий фасон сукні — як це вишукано! — я б ніколи його не знімала. Ніколи мені нічого так не подобалося. Це чудово для молодої дівчини. Це нагадує панн давніх часів — високих, струнких, гарно складених, красивих! Ніщо мені так не подобається! (Скажуть, що я захоплююся сукнею, як тим, кого кохаю). Мене сьогодні дуже роздивлялися... Сьогодні я намалювала за маленькою літографією, на великому овалі, у натуральну величину, красиву жінку — дуже вдало.
Dans le salon jaune, les rideaux baissés, la lumière très belle. Puis à la promenade (même robe, voile gris, très bien ) énormément de monde. Gioia en bleu, Mlle de Galve en chapeau à larges bords dont un relevé, en feutre gris. Oh ! que je voudrais un chapeau comme ça. C’est si gracieux. Je voudrais un chapeau semblable, le même style de robe, comme c’est distingué, je ne l’ôterais jamais. Jamais rien ne m’a aussi plu. C’est magnifique pour une jeune fille. Cela rappelle les demoiselles de l’ancien temps, grandes, sveltes, bien faites, belles ! Rien ne me plaît autant ! (On dira que je m’extasie devant une robe comme devant celui que j’aime). J’étais très regardée aujourd’hui... J’ai fait aujourd’hui d’après une lithographie toute petite, sur un grand ovale, grandeur naturelle, une belle femme très bien.
Мама й тітка на обіді в Говардів.
Maman et ma tante à dîner chez les Howard.
Як би я хотіла бути вбрана, як панна де Ґальве.
Que je voudrais être habillée comme Mlle de Galve.
Примітки
В оригіналі англійською: «enjoying my happiness». ↩