❦
Пʼятниця, 28 березня 1873
Vendredi 28 mars 1873
На прогулянці (блакитна сукня) — людей не надто багато, але й не мало. Потім із тіткою до Менбі, але нічого не вирішили.
A la promenade (robe bleue) pas trop de monde, assez cependant. Puis avec ma tante chez Manby, mais rien de décidé.
Це мене добряче дратує! Головне — мені нічого буде вдягнути на стрільбу по голубах; а саме там я хотіла б бути одягнена добре, гарно, просто, елегантно — бо хотіла б, щоб він звернув на мене увагу. Це дурниці. Якщо Бог хоче, щоб він звернув на мене увагу, — це буде в будь-якій сукні! Отже, мені залишається лише молити Господа! І я молю з усієї сили душі. Бо кохаю.
Cela m’ennuie joliment ! Surtout, je n’aurais rien à mettre pour le Tir aux pigeons; et c’est justement là que je voudrais être habillée bien, joliment, simplement, élégamment; parce que je voudrais qu’il fasse attention à moi. Ce sont des bêtises. Si Dieu veut qu’il fasse attention à moi, ce sera en n’importe quelle robe ! Je n’ai donc qu’à prier le Bon Dieu ! Et je le prie de toute la force de mon âme. Parce que j’aime.
Увечері, несподівано — у Французькому театрі на «Тартюфа» Мольєра. Гарно, не сперечаюсь, — але водночас втомлює. Пожвавішала на другій пʼєсі — «Попелюшка», дуже добре зіграна (на мені була блакитна шовкова сукня — не дуже вдало).
Le soir, d’une façon imprévue au Français « Tartuffe » de Molière. C’est beau, je ne dis pas; mais en même temps fatigant. Je me suis ranimée à la deuxième pièce, « Cendrillon » très bien jouée (j’avais ma robe de soie bleue, pas très bien).
Театр був повний; усі зʼїхалися на «Попелюшку». Публіка елегантна. Поруч із нами були Вайти. Розмовляла з Кларою про купання, верхову їзду тощо, тощо; виходячи, знову їх побачили — брюнетка жвавіша й симпатичніша. Суджу за тим, як вона тисне руку — у неї живе серце, тоді як Клара...
Le théâtre était plein, on est arrivé pour Cendrillon. Du monde élégant. A côté de nous étaient les White. J’ai parlé avec Clara des bains, monté à cheval, etc. etc. en sortant nous les vîmes encore, la brune est plus vive et plus sympathique. Je juge d’après la manière dont elle presse la main, elle a le cœur vivant, tandis que Clara....
Загалом рада, що поїхала. Здається, наче те, що пишу, відміряне, бо завжди закінчую внизу сторінки, — але це не так; завжди знаходжу що сказати. Наприклад, зараз: якби була наприкінці сторінки — припинила б, але маю місце й користуюся ним, щоб сказати, як усі мої бажання линуть до Гамільтона. Ніколи не можу сказати достатньо — як я його кохаю, як бажаю, щоб він мене покохав. О, якби він познайомився з нами на тій стрільбі — як би я цього хотіла, Боже.
En somme je suis contente d’être allée. On dirait que ce que j’écris est mesuré parce que je finis toujours au bas de la page mais ça n’est pas ça; je trouve toujours quelque chose à dire, par exemple, maintenant, si j’étais au bout de la page j’aurais cessé mais j’ai de la place et j’en profite pour dire combien tous mes vœux sont portés vers Hamilton. Je ne puis jamais trop le dire, combien je l’aime, combien je désire qu’il m’aime. Oh ! qu’il fasse notre connaissance à ce Tir, que je le voudrais, mon Dieu.