❦
Субота, 8 лютого 1873
Samedi 8 février 1873
Раптом чую, як хтось свистить позаду мене. Це був герцог. Він свистів, як того першого вечора, коли я побачила його в Бадені1. Він свистів (навіть зараз, коли я це пишу, серце в мене калатає).
Tout à coup j’entends quelqu’un siffler derrière moi. C’était le duc. Il sifflait comme le premier soir où je l’ai vu à Bade. Il sifflait (même en écrivant cela, mon cœur bat).
Я обернулася, він мене побачив, тоді я почервоніла й серце закалатало, як молот.
Je me suis retournée, il m’a vue, alors j’ai rougi et mon cœur s’est mis à battre comme un marteau.
На ньому був піджак на кшталт мого жакету, блакитна сорочка, коричневий капелюх. Він стояв якусь мить біля мене — ніколи я не уявляла такого великого щастя!
Il avait un habit dans le genre de celui de ma casaque, une chemise bleue, un chapeau marron. Il est resté un moment près de moi, jamais je n’avais imaginé un bonheur si grand !
Господи, зроби так, щоб він завжди залишався ось так, зовсім поруч зі мною. Я помилилася, коли здалеку вважала його товстим. Зблизька він дуже гарний; і який лагідний у нього голос, особливо коли він говорить французькою, і яке величне обличчя.
Mon Dieu, faites qu’il reste toujours comme cela, tout auprès de moi. Je m’étais trompée lorsque de loin je l’avais cru gros. De près, il est très beau et comme sa voix est douce, surtout lorsqu’il parle le français, et comme sa figure est majestueuse.
Я думала, він рудий (колір, який ненавиджу) — зовсім ні, його волосся такого ж кольору, як моє, і граційно хвилясте.
J’avais cru qu’il était roux (couleur que je déteste), pas du tout, ses cheveux ont la couleur des miens et gracieusement ondulés.
Тепер я хотіла б, щоб він знав, що я його кохаю.
Ce que je voudrais maintenant, c’est qu’il sache que je l’aime.
Він розмовляв із гарними дамами, потім вернувся до мене. Наші очі знову зустрілися. Яке щастя!
Il a parlé à de belles dames, puis il est revenu de mon côté. Nos yeux de nouveau se sont rencontrés. Quel bonheur !
Може, колись, як Бог дасть, я стану його дружиною; прочитаю все те, чого зараз не можу прочитати за цим чолом, що мене вражає. Згадаю свої почуття й, певно, глузуватиму з них.
Un jour peut-être, si Dieu le veut, je serai sa femme; je lirai tout ce que je ne peux pas lire à présent derrière ce front qui m’impressionne. Je me souviendrai de mes sentiments, je m’en moquerai sans doute.
Ах! але ні — це надто велике щастя. А проте, якби це сталося, якби моя щоденна молитва була почута!..
Ah ! mais non, c’est un bonheur trop grand. Et pourtant, si cela arrivait, si ma prière de tous les jours était exaucée !...
Я така щаслива, що бачила його й що він на мене дивився, аж мимоволі — сподіваюся.
Je suis si heureuse de l’avoir vue et qu’il m’ait regardée que, malgré moi, j’espère.
А проте, сумно сказати, я йому не дружина й ніколи нею не буду!
Et pourtant, c’est triste à dire, je ne suis et je ne serai jamais sa femme !
Та й коли я могла сподіватися на таке божевілля! (Але яке глибоке щастя для мене — хоча б записати моє сьогоднішнє щастя на сторінках для мене самої. Господи, ще раз, вислухай мене: нехай він знає, чого я хочу!
Quand donc d’ailleurs, ai-je pu espérer une pareille folie ! (Mais quel bonheur profond pour moi d’écrire seulement mon bonheur d’aujourd’hui, sur des feuilles pour moi tout seule. Mon Dieu, encore une fois, écoutez-moi: qu’il sache ce que je veux !
Господи, почуй мій голос, виконай мою молитву (це ніжно й дуже мило — те, що я тут кажу).
Mon Dieu, ententends ma voix, exauce ma prière (c’est tendre et très gentil, ce que je dis là).
Примітки
Баден-Баден, модний німецький курорт. Там Марі вперше побачила герцога, ще до зими в Ніцці. ↩